Євген Слуцький (1880-1948)

Історія економічних вчень

Професор Київського комерційного та Кон'юнктурного інститутів, Московського державного університету

Основні твори - "Теорія кореляції й елементи вчення про криві розподілу" (1912), "Про критерій відповідності лінії регресії та найкращий метод забезпечення відповідності емпіричним даним" (1914), "До теорії збалансованого бюджету споживача" (1915), "До критики поняття цінності Бем-Баверка та його вчення про вимірювання цінності" (1927)

Слуцький у статті "До теорії збалансованого бюджету споживача" вперше розробив ординалістський підхід до визначення рівноваги споживача. В запропонованій функції корисності (и = / (хь х2, х3 ... х"), де хь х2, х3 - кількість споживчих благ) Слуцький визначає доход споживача як головне обмеження при визначенні максимуму загальної корисності. На основі застосування математичного апарату він виявив умови, за яких функція корисності досягає максимуму, та запропонував способи обчислення її параметрів. Вчений вважається одним з засновників праксеології - науки про раціональну поведінку людей при різних комбінаціях умов.

Теорія циклічності. Інтенсивна робота в галузі статистики дозволила Слуцькому зробити відкриття, що будь-яке середнє суми часових рядів становить ряд, у якому спостерігаються систематичні коливання. Такі коливання не набувають виразно ритмічної циклічності, їх частота та амплітуда може змінюватись. Це дало змогу науковцю зробити припущення, що "економічний цикл є лише результатом агрегування економічних показників". Втім абстрагування дослідника від соціально-економічної реальності має ілюзорний характер. Будь-яке економічне явище він розглядав, насамперед, "не інакше як соціальне явище, характеризоване особливими рисами".

Теорія граничної корисності.

Проблема граничної корисності була центральною в дослідженнях Слуцького. Він одним з перших спробував розробити цілісну теорію граничної корисності, поєднуючи в своїх розробках сучасні йому досягнення психології, теорії діяльності, активно застосовуючи математичний апарат. Використання останнього, з одного боку, дозволило упорядкувати та чітко формалізувати розрізнені здобутки теорії граничної корисності, але, з іншого, надзвичайна математизація ускладнила сприйняття науковою спільнотою досягнень Слуцького. Саме це, за словами Дж. Хікса, "пояснює, що настільки тривалий час вона [праця Слуцького] не впливала на розвиток економічної думки і її пришилось відкрити заново". Досягнення українського вченого були настільки визначними, що Дж. Хікс у своїй класичній роботі "Вартість та капітал" далі зазначає, що "дана праця представляє собою перше систематичне дослідження "території", вперше відкритої Слуцьким", і саме його перу належить основне рівняння теорії вартості.

Особливу увагу вчений приділив розробці проблем зміни попиту в залежності від динаміки цін та доходів економічних суб'єктів. Фундаторні досягнення українського науковця в цій галузі знайшли світове визнання. Він математично обґрунтував теорію насиченості благ, зазначаючи, що у випадку нормального бюджету споживача попит на благо зростає із збільшенням доходу та спадає при зростанні цін цього блага. Проте, "якщо бюджет анормальний, - то приріст доходу супроводжується збільшенням попиту для благ насичуючих, а його зменшення, - посиленням попиту для благ ненасичуючих". Зростання ціни на останні, на думку автора, майже завжди має наслідком скорочення попиту них.

Відображення марксизму в працях українських економістів.

Ставлення українських вчених - економістів до марксизму було неоднозначним. Більшість прихильників класики та маржиналізму не погоджувались з його багатьма положеннями та висновками.. Наприклад, Б. Кістяковський вказував на обмеженість економічного детермінізму і моністичного погляду на розвиток людського суспільства, М. Соболев відкидав ідею "насильницького перевороту", Т. Осадчий розцінював марксистську доктрину як утопічну, що не може мати практичного застосування, К. Воблий вважав марксизм простим запозиченням з інших теорій.

Для популяризації марксизму багато зробив Микола Зібер (1844-1888) - професор Київського університету. У своїй основній праці "Давид Рікардо та Карл Маркс в їх суспільно-економічних поглядах" (1885) він поділяє наукові засади марксизму, трудової теорії вартості, критикує теорії вартості

Дж. Ст. Мілля, Т. Мальтуса, Н. Сеніора та ін., формулює предмет політичної економії, як суспільні відносини людей з приводу речей.

Зібер високо оцінює Марксові положення про двоїсту природу праці, причини виникнення та функції грошей, протиріччя між капіталістами і пролетаріатом. Зібер погоджується з марксистським поглядом на історичну обумовленість економічних законів та минущий характер капіталізму, заміну його хаотичного плину планомірною діяльністю, але не сприймає революційних методів такої заміни. Зібер сумнівався, що однакові умови та повне невтручання держави у господарювання може забезпечити ефективний національний розвиток.

Важливою для теоретичного розуміння суспільного розвитку є критика Зібером народницької тези про особливий шлях Росії. На основі застосування ідей "Капіталу" до аналізу умов російської дійсності вчений довів наявність капіталістичних відносин в сільському господарстві Російської імперії.

Зібер привернув увагу науковців до рікардіанської гілки політичної економії, яку російські та українські економісти фактично оминали, наголошував на зв'язку між англійською класичною політекономією та марксизмом і з цих позицій критикував теорію граничної корисності.

Серед тих вчених, хто критикував і творчо розвивав марксизм особливе місце посідає М. Туган-Барановський.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Євген Слуцький (1880-1948)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)
  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка