Арабське середньовіччя.

Історія економічних вчень

Економічні погляди арабів в період виникнення ранньофеодальної держави відображає Коран, який містить проповіді пророка Мухамеда. В Корані велика увага приділяється торгівлі, при здійсненні якої необхідно суворо дотримуватися мір та ваг. бути точним при оплаті боргів. Лихварство ж не визнавалося, а високий позичковий відсоток прямо заперечувався від імені аллаха. Вказувалося, що майнова нерівність визначена богом і ним освячена залежність одних людей від інших.

Ці та інші настанови, зафіксовані в Корані, стали основою для подальшого розвитку правових та економічних концепцій. Окрім Корану, для пояснення економічних та соціальних явищ арабські правники та мислителі зверталися до так званих хадісів - переказів про поступки і висловлювання Мухамеда. Взагалі, мусульманське право "шаріат" склалося на основі трьох джерел - Корану, хадісів і звичайного права.

Відомий правник Абу Юсуф намагався розробити своєрідний практичний посібник для правителів при вирішенні різноманітних проблем, в тому числі оподаткування. На його думку, головним принципом податкової політики держави має стати принцип збереження міри в оподаткуванні населення. Абу Юсуф закликав правителя створити такі умови в країні, щоб в казну поступали тверді і заздалегідь передбачені суми, і в той же час зберігалася платоспроможність податного населення.

Найбільш видатним мислителем арабського середньовіччя вважається Ібн Хальдун (Абу Заід Абд ар-Рахман ібн Мухамед аль-Хадрамі), життя і діяльність якого пов'язана з арабськими країнами Магрибу (Північна Африка).

Ібн Хальдун (1332-1406)

Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Магрибу

Основний твір - "Книга повчальних прикладів з історії арабів, персів, берберів і народів, що жили з ними на землі"

Ібн Хальдуну належить передова для свого часу теорія суспільного прогресу ("соціальна фізика"), в основу якої закладено економічні фактори. Він виділяє три стадії еволюції людства, які відрізняються тим, як люди добувають засоби для існування: 1) "дикість", коли людина була невіддільна від природного світу; 2) "примітивність", характерними рисами якої є заняття в основному землеробством і скотарством; 3) "цивілізація", коли до землеробства і скотарства приєднуються ремесло, торгівля, наука і мистецтво. Ібн Хальдун вважає, що перехід від примітивності до цивілізації зумовлений виробництвом надлишкового продукту, який стає основою розкоші.

Він розглядає проблеми простого товарного виробництва і ціноутворення, описує фактори, що впливають на формування ціни. Серед них:

• 1) маса товару, що винесена на ринок. Ібн Хальдун стверджує, що якби люди не заготовляли товари на випадок можливих негараздів в майбутньому, то й ціна на ці товари була б нижчою;

• 2) податки, які стягуються державою, а також незаконні побори, включені в ціну, оскільки "незаконні побори сприяють дорожнечі";

• 3) характер потреби в товарі. Ті товари, які користуються попитом, мають високі ціни, а на незатребувані товари ціни низькі. Від таких цін терплять збитки їх продавці. Проте, стверджує Ібн Хальдун, "...із всіх товарів хліб є тим товаром, на який бажана низька ціна, бо потреба в ньому загальна".

Ібн Хальдун вводить поняття вартості, випередивши тим самим мислителів стародавності та сучасників. На його думку, в умовах товарного виробництва задоволення потреб можливе лише шляхом купівлі-продажу товарів на ринку в результаті еквівалентного обміну, де прирівнюються рівновеликі витрати праці: "Більшість того, що людина нагромаджує і з чого вилучає безпосередню корисність, - рівноцінно вартості людської праці".

Ібн Хальдун вважає, що гроші - основа доходів, заощаджень та скарбів, мірило вартості, виступає за обіг в країні повноцінних грошей (золота і срібла), критикуючи фальшивомонетників і правителів, які здійснюють псування монет.

Соціальні утопії пізнього середньовіччя.

В період пізнього середньовіччя (XVI-XVII ст.) в економічній думці Західної Європи відбуваються значні зміни, викликані розвитком мануфактурного виробництва і поступовим занепадом феодальних принципів господарювання, загостренням соціально-економічних протиріч. В цей час з'являються проекти майбутнього, більш справедливого суспільства, які отримали назву соціальних утопій. Вони несли на собі відбиток проектів державного устрою (моделі ідеальної держави) Платона, поглядів раннього християнства, стародавніх легенд про "золотий вік", в яких ідеалізувався общинний устрій і відсутність соціального розшарування тощо. Найбільш відомими ідеологами соціального утопізму вважаються англієць Томас Мор та італієць Томмазо Кампанелла.

Томас Мор (1478-1533)

Видатний державний діяч, лорд-канцлер короля Англії

Основний твір - "Золота книга, настільки корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія" (1516).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Арабське середньовіччя.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.
  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка