Економічна думка української діаспори

Історія економічних вчень

Особливості соціально-економічного розвитку України, тривала відсутність власної державності та багатовікове знаходження її земель у складі сусідніх держав стали передумовою, з одного боку, інтенсивної еміграції її населення в інші країни, а, з іншого, сприяли широкому обміну ідеями у багатонаціональному науковому середовищі, активному залученню до дослідницької праці іноземних науковців. Такі вчені світового рівня, як К Менгер, И. Шумпетер, Л фон Мізес, І. Коропецький, С. Кузнець, М. Фрідмен, Р. Фрідмен, А. Директор, Л. фон Білінські та багато інших або походять з України, прожили на її теренах тривалий час, або саме в Україні ними було закладено важливі підвалини їх майбутніх наукових досягнень.

Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950)

Професор Чернівецького, Графського, Рейнського, Гарвардського університетів, міністр фінансів Австрії.

Основні твори - "Сутність та основний зміст теоретичної національної економії" (1908), "Теорія економічного розвитку" (1912), "Економічні цикли" (1939), "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942), "Історія економічного аналізу" (1954)

Теорія економічного розвитку.

Ґрунтовну розробку цієї теорії Шумпетер розпочав під час викладання у Чернівецькому університеті. Вчений, спираючись на дослідження А. Афталіона, М. Кондратьєва, Дж. С. Мілля, М. Тугана-Барановського, зробив спробу пояснити особливості руху капіталістичної економіки як динамічної системи. Він зазначав, що слід розрізняти статичне та динамічне господарство. При цьому, на думку дослідника, "статичне господарство не "покоїться", воно здійснює оборот економічного життя; воно взагалі не "пасивне", але лише в певному розумінні; воно не абсолютно "обумовлено" конкретними обставинами: господарюючі суб'єкти могли б поводитись й іншим чином; нарешті, воно не просто "стаціонарне"...". Існування зримих трансформацій господарського кругообігу, породжених самою логікою економічного руху стає передумовою авторського дослідження процесів економічної динаміки. Ототожнюючи останню з економічним розвитком, Шумпетер визначає, що він "представляє собою зміну траєкторії, за якою відбувається кругообіг, на відміну від самого кругообігу являє собою зміщення стану рівноваги відмінно від процесу руху у напрямку стану рівноваги, але не будь-яке таке зміщення чи зміна, а лише, по-перше, таке, що виникло в економіці стихійно, і, по-друге, дискретне, оскільки усі інші зміни й так зрозумілі і не створюють жодних проблем".

Втім засади таких змін вчений представляє дещо однобічно, стверджуючи, що оновлюючі перетворення породжуються та відбуваються виключно у виробництві. Споживачі ж, на його думку, залишаються пасивними реципієнтами таких пертурбацій, не відіграючи визначальної ролі у їх генерації та реалізації. Вони, власне, не в змозі навіть усвідомити появу нових потреб - тільки "виробництво прищепить споживачам нові потреби".

Фундаментальним внеском Шумпетера у сучасну теорію інновацій стало формулювання поняття "здійснення нових комбінацій", що визначає, за автором, форму та зміст процесу економічного розвитку. Такими оновлюючими комбінаціями, на його думку, стали: 1) виготовлення нового блага та зміна його якості; 2) впровадження нового методу виробництва; 3) освоєння нового ринку збуту; 4) отримання нового джерела сировини; 5) проведення реорганізації виробництва, отримання монопольного положення чи посилення рівня конкуренції .

Надзвичайно плідним у теоретичному ракурсі виявилось авторське визначення підприємства та підприємця, закріплення за останнім виконання креативної функції. Шумпетер зазначає: "Під підприємством ... ми розуміємо здійснення нових комбінацій, а також те, у чому ці комбінації будуть втілюватись... Підприємцями ... ми називаємо господарюючих суб'єктів, функцією яких є якраз здійснення нових комбінацій і які виступають як його активний елемент". А отже численні фабриканти, комерсанти та промисловики, діючі "на власний страх та ризик", яких звичайно відносять до підприємців, насправді такими не є - лише постійне генерування та впровадження оновлень, "здійснення нових комбінацій" стає підставою для набуття економічним суб'єктом такого статусу. Підприємець - "це лідер, головний суб'єкт економічної системи, рушійна сила науково-технічного прогресу".

Історія економічних вчень.

Фундаментальна, колосальна за обсягом та охопленням праця Шумпетера "Історія економічного аналізу" вийшла вже після його смерті, але забезпечила йому почесне місце в плеяді найвидатніших істориків економічної думки. Проведений автором ґрунтовний аналіз розвитку економічної науки, піонерне розділення в своїй роботі безпосередньо економічної думки та інструментарію економічних досліджень, що застосовувався представниками різних шкіл та напрямів, визначили класичний характер цієї праці, її формуючий вплив на кілька поколінь вчених-економістів. Надзвичайна ерудованість, мультілінгвізм, специфіка багатого на переїзди життєвого шляху автора, інтенсивна робота у провідних бібліотеках Європи та Північної Америки, особисте знайомство Шумпетера з найвидатнішими сучасними йому економістами стали передумовами написання вченим виняткової за популярністю у науковому середовищі праці. Незважаючи на те, що книга Шумпетера не є підручником з історії економічної думки15, широкий історичний контекст, глибина та аргументованість авторського аналізу забезпечили "Історії економічного аналізу" переклади на численні мови та неодноразові перевидання в багатьох країнах.

Теорія капіталізму.

Праця Шумпетера "Капіталізм, соціалізм і демократія" стала маніфестом капіталізму та вільного ринку. На час написання цієї роботи "успіхи" адміністративно-командних економік СРСР та фашистської Німеччини, популяризація соціалістичних та кейнсіанських ідей щодо вад та обмеженості ринку сприяли закріпленню як у світогляді народних мас, так й серед наукових кіл дещо настороженого сприйняття капіталізму та ринкової ідеології. Тенденції до монополізації, не до кінця подолані наслідки Великої депресії, численні фіаско ринку ставали приводом для постійної критики ліберальної доктрини. В цьому контексті праця Шумпетера, палкого прихильника ринкового саморегулювання, мала виразно контраверсійний характер.

Вчений вперше показує, що навіть процеси монополізації ринку, які завжди трактувались у негативному світлі, можуть мати досить позитивні наслідки. Дотримуючись запропонованого ним принципу "креативного знищення", Шумпетер доводить переваги монополізованого ринку над ринком досконалої конкуренції. З одного боку, саме ефективні, підприємливі виробники впроваджують "нові комбінації" та отримують за це відповідну винагороду. Більш того, "вплив нововведень, наприклад нових технологій, на існуючі галузеві структури в довгостроковому аспекті перешкоджає стратегії обмеження виробництва, збереженню пануючих позицій і максимізації прибутку". З іншого боку, саме "героїчні", за висловом автора, зусилля таких виробників-новаторів забезпечують споживачів новою, більш споживчо-привабливою продукцією, виготовленою посередством нових, більш ефективних способів. А отже, така продукція навіть за умови негнучких цін зможе "задовольнити наявну потребу за більш низьку ціну на одиницю корисного ефекту". При цьому в своєму дослідженні Шумпетер широко, хоч і дещо своєрідно використовує розробки К. Маркса. Так, докоряючи останньому за те, що він "безперечно, фальсифікував дійсну психологію робітника", Шумпетер саме на базі ідей К. Маркса проголошує історичну необхідність капіталізму.

Наступний розділ:

Людвіг фон Мізес (1881-1973)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна думка української діаспори“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори
  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка