Фрідріх фон Візер (1851-1926)

Історія економічних вчень

Професор політекономії Віденського університету

Основний твір - "Витоки і основні закони господарської цінності" (1884)

Методологія.

Серед представників австрійської школи Візер виділяється, в першу чергу, тим, що вперше здійснює спробу пов'язати між собою теорії витрат виробництва і граничної корисності шляхом застосування останньої до пояснення процесу ціноутворення виробничих факторів. Для досягнення поставленої мети вчений використовує принцип граничних прирощень і формує теорію, в якій встановлюється зв'язок між благом і суб'єктивною оцінкою споживача, а також визначається внесок факторів на основі об'єктивних умов виробництва. Тим самим, Візер розробляє загальні положення про раціональне використання виробничих ресурсів і виходить на поняття альтернативних витрат.

Здійснюючи пропаганду, удосконалення й популяризацію основних ідей австрійської школи, Візер вводить до наукового обігу такі відомі сучасникам терміни, як "гранична корисність", "вмінення", "закони Госсена".

Теорія цінності.

Візер розглядає граничну корисність як цінність окремих екземплярів блага і досліджує її динаміку. "Цінність (у розумінні граничної корисності) виникає у результаті суміщення двох елементів - позитивного і негативного. Це складена величина, вірніше, різниця двох величин.... Позитивний елемент - це насолода, яку отримують від корисності благ. Всякий приріст корисності, що базується на купівлі нового блага, є бажаним"4. "Негативний елемент витікає із байдужості, яку люди за своєю природою відчувають до благ. Лише за примусом ми переносимо значення корисності на благо, процес перенесення має перебороти відомий опір, інтенсивність якого змінюється під впливом обставин. Чим більшою є необхідність, тим швидше і міцніше ми тримаємося за блага, тим меншим буде наш опір: він зовсім переборюється, коли необхідність підіймається до найвищої точки, і ми ідентифікуємо долю благ зі своєю власною долею і в їхній втраті вбачаємо нашу власну загибель"5. Величина негативного елемента, на думку Візера, збільшується при зростанні запасу благ.

Таким чином, робить висновок вчений, рух цінності не завжди відбувається паралельно руху корисності. Спочатку із зростанням запасу блага, його цінність, рівно як і корисність, також зростає. Потім цінність запасу перестає зростати, у той час як його корисність продовжує своє зростання. Сама ж величина корисності може бути визначеною шляхом множення граничної корисності останньої одиниці блага на число одиниць, з яких складається запас.

Теорія вмінення.

Виробництво певних благ вимагає спільної участі декількох виробничих факторів. Для виділення частки участі кожного з них у процесі створення готового продукту Візер пропонує вивчення результативності різних комбінацій цих факторів. Він припускає наявність трьох факторів виробництва (х, у, і) і, відповідно, трьох виробничих процесів, в яких ці фактори приймають участь у різних комбінаціях. Якщо допустити, що результати цих процесів можуть бути виражені у вигляді наступних рівнянь:

то на їх основі можна визначити, що:

Розмір участі фактора визначається "граничним виробничим внеском", тобто мінімальним економічно обґрунтованим внеском виробничого фактора. Останній вимірюється граничним продуктом, який формується на основі виробленого за допомогою даного фактора блага з найменшою граничною корисністю. Тобто, із великої кількості споживчих благ, що були вироблені за допомогою певного фактора виробництва, виділяється благо з найменшою граничною корисністю. Саме воно і вважається граничним продуктом виробничого фактора.

На основі цього вчений формує положення, яке надалі отримало назву "закону Візера": гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну виробничого блага, яке застосовувалось при його створенні, і відповідну частину витрат виробництва. Останні, у свою чергу, визначають корисності інших, "неграничних" споживчих продуктів, вироблених із вказаного блага.

На основі даного закону Візеру вдалося сформувати нове розуміння витрат виробництва, відоме під назвою "альтернативних витрат". їх Візер називає витратами, що не були здійснені внаслідок того, що ресурси були використані для виробництва інших благ.

Наступний розділ:

Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фрідріх фон Візер (1851-1926)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)
  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка