Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

Історія економічних вчень

Професор Віргінського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1986 р.)

Основні твори - "Розрахунок узгодження. Логічні основи конституційної демократії" (1962), "Суспільні фінанси в демократичному процесі" (1966), "Межі свободи" (1975)

Методологія.

Б'юкенен вважається засновником теорії суспільного вибору. У виданій разом з Г. Таллоком книзі "Розрахунок узгодження. Логічні основи конституційної демократії" було закладено фундамент майбутніх наукових досліджень Б'юкенена та його послідовників у області теорії "суспільного вибору". В цій роботі Б'юкенен і Таллок провели аналогію між державою та ринком, а відносини громадян з державою розглядали за принципом "послуга за послугу".

У роботах "Фіскальна теорія та політична економія" і "Суспільні фінанси в демократичному процесі" Б'юкенен розглянув проблеми формування екстерналій та створення суспільних благ. У роботі "Основи правил", написаної разом з Дж. Бреннаном, було поглиблено розуміння контрактних основ суспільства, порівняно правила ринкового та політичного порядків, політичну "гру за правилами" з "грою без будь-яких правил" та проаналізовано їх наслідки.

Б'юкенен відкинув тезу про ефективність державного регулювання економіки методами грошово-кредитної та фінансової політки, а віддав перевагу дослідженню самого процесу прийняття політичних рішень і політичного механізму прийняття макроекономічних рішень. Послідовно використовуючи принципи класичного лібералізму та неокласики він сформулював методологічні засади дослідження суспільного вибору:

• 1) методологічний індивідуалізм, який полягає в визнанні того факту, що немає нездоланної межі між політикою та бізнесом;

• 2) концепція "економічної людини" (homo oeconomicus), яка надає універсальне значення визнанню раціональності людини;

• 3) аналіз політики як процесу обміну, що дозволило розглядати політичний ринок за аналогією з товарним.

Теорія суспільного вибору в умовах представницької демократії. Основними сферами аналізу на політичному ринку Б'юкенен обрав виборчий процес, діяльність депутатів, теорію бюрократії і політику державного регулювання. Виборці та політики є суб'єктами політичного ринку, на якому вони обмінюються голосами та передвиборчими обіцянками. Учасники ринку мають особливі права власності, реалізація яких полягає в можливості виборців вибирати представників до вищих органів представницької влади держави, обраних депутатів - приймати закони, чиновників - слідкувати за їх виконанням. Державу він розглядав як конкурентний ринок, на якому відбувається боротьба за доступ до розподілу ресурсів і прийняття необхідних рішень.

Б'юкенен довів, що представницька демократія має певні недоліки. Вони зумовлені тим, що результати голосування в значній мірі залежать від обраного регламенту прийняття рішень, а демократична процедура голосування в парламенті не перешкоджає прийняттю економічно неефективних рішень. Відсутність раціонального підходу в роботі виборчого органу (суспільства в цілому), внаслідок недосконалої процедури голосування, довели також Ж. Кондорсе та К. Ерроу. Ситуацію, в якій голосування на основі принципу більшості не забезпечує виявлення дійсних переваг суспільства відносно економічних благ, вони назвали "парадоксом голосування".

Разом з тим теорія суспільного вибору довела, що представницька демократія має кілька беззаперечних переваг, оскільки передбачає наявність стабільних конституційних правил і законів. Вона використовує переваги суспільного поділу праці, внаслідок чого обрані депутати спеціалізуються на прийнятті рішень з певних питань, парламенти організовують і спрямовують діяльність виконавчої влади та контролюють виконання прийнятих ними рішень.

Представницька демократія не відкидає можливості прийняття рішень в інтересах вузької групи осіб, а не більшості людей. Існують різні способи лоббізму - впливу на представників влади з метою прийняття вигідного політичного рішення для обмеженої групи виборців. У практиці парламентаризму існує також система "логроллінгу", яка полягає у взаємній підтримці депутатів шляхом "продажу голосів". Б'юкенен і Таллок не вважають, що "торгівля голосами" завжди є негативним явищем. За допомогою логроллінгу часто можна добитися бажаного або більш ефективного розподілу ресурсів відповідно до принципу Парето-оптимальності. Хоча не виключається й протилежний ефект, коли заради регіональних або групових вигод парламентарі поступаються загальнонаціональними інтересами.

Важливим напрямком теорії суспільного вибору стала теорія економіки бюрократії. Ця теорія розглядає бюрократію, як систему організацій, що відповідають двом критеріям:

• 1) не виробляють економічних благ, які мають ціннісну оцінку;

• 2) отримують частину власних доходів із джерел, не пов'язаних із продажем результатів своєї діяльності.

Бюрократія не пов'язана безпосередньо з інтересами виборців, вона обслуговує різні рівні законодавчої та виконавчої влади. Укріплення бюрократії призводить до збільшення асигнувань та штатів співробітників у сфері державного управління, зменшує ефективність роботи організації або державного апарату, збільшує число людей зайнятих пошуком політичної ренти. Пошук політичної ренти - це намагання отримати економічну ренту за допомогою політичного процесу. Бюрократи приймають участь у політичному процесі і часто намагаються провести рішення, які б гарантували їм отримання економічної ренти за рахунок суспільства. Політики також можуть бути зацікавленими в прийнятті таких рішень, якщо вони забезпечують їм явні та негайні вигоди, при прихованих витратах, які важко визначити. Подібні рішення сприяють зростанню популярності політиків, однак, як правило, вони є економічно неефективними.

Важливим елементом теорії суспільного вибору є концепція "провалів" держави. Мова йде про випадки, коли держава (уряд) не в змозі забезпечити ефективний розподіл і ефективне використання суспільних ресурсів. Зазвичай до "провалів" держави відносять:

• 1) обмеженість необхідної для прийняття ефективних рішень інформації. Подібно до наявності асиметричної інформації на товарних ринках, можливо викривлення інформації на політичних ринках внаслідок діяльності потужних груп впливу, лобістів, бюрократичного апарату;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)
  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка