Людвіг фон Мізес (1881-1973)

Історія економічних вчень

Професор Віденського, Женевського та Нью-Йоркського університетів, співзасновник товариства Монт-Пелерин.

Основні твори - "Розвиток відносин між панськими та селянськими господарствами у Галіції у 1772-1842 рр." (1902), "Теорія грошей та обігових засобів" (1912), "Суспільне господарство: дослідження соціалізму" (1922), "Лібералізм" (1927), "Бюрократія" (1944), "Людська діяльність: трактат по економічній теорії" (1949)

Мізес є вихідцем із Львівської області. Визнається фундатором нової австрійської школи Мізеса - Гайєка. Як вірний учень О. Бем-Баверка, Мізес провадив власні економічні дослідження на платформі суб'єктивізму та методологічного індивідуалізму. Його роботи вільні від застосування досить модного у ті часи та й зараз функціонального аналізу і громіздких математичних моделей. Але, незважаючи на відсутність формальних викладок, вчений настільки чітко та аргументовано відстоює наукові позиції австрійської версії лібералізму, що саме його праці стали основою відродження ідеології вільного ринку у 30-40-ві рр. XX ст. Такі відомі дослідники, як Ф. Гайєк, Е. Гіппель, Л. Дипак, Ф. Махлуп, О. Моргенштерн, А. Мюллер-Армак, В. Репке, Л. Роббінс, Г. Хаберлер та багато інших стали його послідовниками.

Теорія суспільного господарства.

Мізес зробив суттєвий внесок в порівняльні дослідження ефективності капіталістичного та соціалістичного господарств. Визначивши капіталістичне суспільство як "втілення того, що слід було б назвати економічною демократією" та запропонувавши інтерпретувати соціалізм в якості "політики, що ставить на меті створення суспільного порядку, за якого усі засоби виробництва усуспільнені"17, Мізес демонструє фундаментальні відмінності між ними. Він зазначав, що лише завдяки проведенню ліберальної політики протягом життя декількох поколінь колосально підвищився добробут світу і саме "капіталізм підняв рівень життя мас до рівня, який не могли б й представити наші предки". Одночасно "спроби побудови соціалізму ... підривають основи світової економічної системи" ставлять її на край прірви, "що здатна поглинути нашу цивілізацію"18.

Вчений першим довів неможливість економічних розрахунків при соціалізмі і на цій основі стверджував, що "кожний крок, який відводить нас від приватної власності на засоби виробництва" ... "це крок, що уводить від раціональної економічної діяльності". Тож при соціалізмі, зазначав він, раціональна організація виробництва не є можливою. Хоч протягом певного періоду часу мистецтво економічного управління ще може надалі існувати, але "людина буде зберігати старі процеси не через їх раціональність, а тому, що вони освячені традицією". Зазначаючи, що "соціалізм є відмова від раціональної економіки", дослідник далекоглядно пророкує, що у випадку його побудови буде досягнуто "панування безглуздого порядку ірраціональної машини", в якої будуть "колеса крутитися, але без усякого толку".

Теорія людської діяльності.

Ґрунтовне дослідження Мізесом людської діяльності забезпечило новій австрійській школі лідируючі позиції у сучасній праксеології. Саме Мізес ввів до широкого вжитку в економічній науці термін "праксеологія", який раніше був надбанням винятково біології. Науковець зазначає, що категорії праксеології є незалежними та незмінними, відповідно до незмінної структури людського мислення. На базі праксеології вчений визначає принципи, що обумовлюють той чи інший вибір людини, та здійснює спробу створити універсальну економічну теорію. Для дослідження економічних змін фон Мізес пропонує застосовувати науку каталлактику, яка виходить з того, що людина діє, аби позбавитись відчуття неспокою. Такі дії, на думку дослідника, матимуть виключно раціональний характер та передбачають для людини здатність обирати з можливих альтернатив найбільш привабливу.

Наступний розділ:

Аарон Директор (1901-2004)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Людвіг фон Мізес (1881-1973)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)
  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка