Денієль Белл (1918-2011)

Історія економічних вчень

Професор Гарвардського університету

Основні твори - "Прийдешнє постіндустріальне суспільство" (1973), "Культурні протиріччя капіталізму" (1976), "Соціальні межі інформаційного суспільства" (1986)

Методологія.

Розвиток суспільства Белл пов'язував зі змінами в різних сферах суспільного життя: економічній, соціальній, культурній, політичній. Кожна з цих сфер побудована на певному "принципі вісі". Теорії марксизму та "індустріального суспільства" Белл вважав однобічними, внаслідок використання в них схем історичного прогресу виключно вздовж єдиної "вісі", яка вела до економічного (вісь відносин власності), або технологічного (вісь технічних змін) детермінізму. Для того, щоб оминути однобічність у дослідженні та виділити потрібну логіку в межах даної концептуальної схеми, Белл запропонував досліджувати історичний прогрес з використанням різних "принципів вісі".

Теорія постіндустріального суспільства.

"Постіндустріальне суспільство" прийшло на зміну "індустріальному суспільству". Головна спрямованість "постіндустріального суспільства" - акумуляція наукового знання. З цієї точки зору "постіндустріальне суспільство", як концептуальну ідею вздовж "вісі технології та знань", Белл характеризує:

• 1) переходом економіки від виробництва товарів до виробництва послуг;

• 2) переважанням серед зайнятих професійних спеціалістів і техніків;

• 3) провідною роллю теоретичного знання, яке є ключовим принципом запровадження нових методів організації виробництва та визначення соціальної структури суспільства;

• 4) орієнтацією техніко-економічного середовища на контроль над технологіями;

• 5) забезпеченням процесу прийняття рішень за допомогою нових "інтелектуальних технологій".

Перехід до "постіндустріального суспільства" супроводжується зростанням ролі інформації до такого рівня, що для характеристики майбутнього суспільства Белл був змушений ввести термін "інформаційне суспільство".

Подальшим розвитком ідей постіндустріального суспільства стала теорія суперіндустріалізму, розроблена американським соціологом Елвіном Тоффлером. На його думку, еволюція світу є хвилеподібною, причому вплив техніки на суспільство також має хвилеподібний характер, а технологічні зміни визначають тип суспільства і культури. Простежується логіка трьох хвиль. Першу хвилю Тоффлер назвав "сільськогосподарською цивілізацією". Основою економічного життя суспільства першої хвилі, інститутів культури, сім'ї, політики є земля, простий поділ праці, економіка функціонує децентралізовано, і кожна громада виробляє більшу частину необхідного.

Друга хвиля означала появу "індустріальної цивілізації", яка принесла з собою нові інститути, відносини та цінності. Найбільш важливими ознаками другої хвилі Тоффлер визнав процеси стандартизації, спеціалізації та синхронізації. Друга хвиля почалася з промислової революції (XVIII ст.). Численні різноманітні елементи утворили систему масового виробництва, споживання, освіти, засоби масової інформації разом зі спеціальними інститутами - школами, корпораціями та політичними партіями. Змінилася навіть структура родини - від великої селянської родини, яка включала кілька поколінь, до малої нуклеарної родини, характерної для індустріального суспільства.

Третя хвиля - "постіндустріальна цивілізація" - стала породженням нових технологій. Вона усунула основну ознаку індустріальної цивілізації - стандартизацію. Відхід від традиційного масового виробництва супроводжувався демасифікацією ринків та споживання. Економіки країн третьої хвилі базуються на розумовій праці, основним ресурсом стали нематеріальні активи, а некваліфіковані та неосвічені робітники втрачали роботу. Навіть інститут родини втратив масовість: місце нуклеарної родини зайняли родини з одним із батьків, пари, що уклали другий шлюб, бездітні родини тощо. Однорідність суспільства другої хвилі замінено різнорідністю постіндустріальної цивілізації17.

Наступний розділ:

Джеффрі Ходжсон


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Денієль Белл (1918-2011)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)
  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка