Карл Каутський (1854-1938)

Історія економічних вчень

Видатний діяч німецької соціал-демократії, один із керівників II Інтернаціоналу

Основні твори - "Економічне вчення Карла Маркса" (1886), "Соціальна революція" (1902), "Шлях до влади" (1909)

Методологія.

Каутський не є поборником економічного детермінізму і визнає вплив на економічний розвиток цілої низки неекономічних факторів. Тим самим він привносить у сферу економічних досліджень методологічні принципи політичної науки, що дозволяє переглянути й доповнити певні положення марксизму відносно соціально-економічної трансформації суспільства та ролі у цьому процесі класової боротьби.

Теорії імперіалізму та ультраімперіалізму.

Імперіалізм у розумінні Каутського є продуктом високо розвинутого промислового капіталізму. Сутність імперіалізму вчений вбачає у прагненні промислово розвинутих країн приєднати до себе, підпорядкувати все більше аграрних областей. Це є наслідком нерівномірного економічного розвитку промисловості та сільського господарства різних країн, що потребує захоплення нових джерел сировини та продуктів. Отже, імперіалізм пов'язується переважно з політичними факторами, ототожнюється з певною зовнішньою колоніальною політикою.

Логічним продовженням теорії імперіалізму є концепція ультраімперіалізму. Йдеться про формування нової міжнародної політики, за якої боротьба національних капіталів замінюється на їх мирне співробітництво у сферах сумісної діяльності. Каутський висунув положення про всесвітнє об'єднання національних капіталів у єдиний картель, який є принципово новою формою функціонування раніше відособлених національних капіталів. За таких умов усуваються конфлікти й створюються умови для планомірного регулювання економіки у світовому масштабі. Отже, робить висновок вчений, на зміну анархії капіталістичного виробництва приходить плановість, що перетворює його на "організований капіталізм".

Теорія еволюції суспільства.

Каутський відхиляє положення Маркса про класову боротьбу як рушійну силу суспільного розвитку. Вчений вважає, що суспільство розвивається шляхом поступового вростання капіталізму в соціалізм на основі демократизації. "Для нас немислимий соціалізм без демократії, - стверджує Каутський, - ми розуміємо під сучасним соціалізмом не просто суспільну організацію виробництва, але також і демократичну організацію суспільства... Немає соціалізму без демократії".

Економічна демократія, на думку вченого, реалізується завдяки контролю над монополіями за участю профспілок; об'єднанню галузей промисловості в утворення, що самоуправляються, а також випуску дрібних акцій для робітників та службовців, залучення представників профспілок в управлінський апарат акціонерних компаній, створення регіональних і загальнонаціональних економічних рад з рівною участю підприємців і робітників.

Отже, Каутський сполучає економічні засади утвердження соціалізму з політичними й моральними передумовами, започатковує тим самим традицію розглядати економічний устрій суспільства у взаємозв'язку й взаємозумовленості з його політичною організацією.

Рудольф Гільфердінг (1877-1941)

Економіст, видатний політичний діяч,

редактор газети німецької соціал-демократичної партії. Міністр фінансів Веймарської республіки

Основний твір - "Фінансовий капітал" (1910)

Напрям промислових трестів та картелів відбувається їх поступове зрощення з капіталом банків, внаслідок чого виникає фінансовий капітал. Останній, на думку Гільфердінга, усуває капіталістичний принцип вільної конкуренції, оскільки привносить у ринкове господарство планомірність. Фінансовий капітал упорядковує виробництво на основі його свідомої планомірної організації, а значить, пом'якшує кризові явища. Саме у розвитку фінансового капіталу Гільфердінг вбачає можливість мирного переходу від капіталізму до соціалізму. "Функція фінансового капіталу усуспільнювати продукцію надзвичайно полегшує перемогу над капіталізмом, - стверджує вчений. - Раз фінансовий капітал поставив під свій контроль найважливіші галузі виробництва, то буде достатньо, щоб суспільство через свій свідомий виконавчий орган, завойовану пролетаріатом державу, заволоділо фінансовим капіталом, щоб відразу дістати під свою оруду найважливіші галузі виробництва".

Теорія організованого капіталізму.

Фінансовий капітал привносить організованість й урегульованість в анархію капіталістичного виробництва поряд з розвитком акціонерних товариств. Останні вважаються осередком економічної демократії, оскільки саме акціонерний капітал забезпечує участь кожного акціонера в управлінні підприємством.

Організований капіталізм Гільфердінг визначив як "заміну капіталістичного принципу вільної конкуренції соціалістичним принципом планомірного виробництва. Це господарство, що свідомо й планомірно управляється, ... підпорядковується можливості свідомого впливу з боку суспільства ... через державу"18. Остання трактується вченим як виразник інтересів всього суспільства. Однак для того, щоб вона могла ефективно виконувати свої суспільні функції, вчений передбачає демократизацію державної влади за рахунок посилення впливовості профспілок та участі робітників у прийнятті управлінських рішень. Таким чином, організований капіталізм утверджується шляхом використання робітничим класом механізму парламентаризму й демократичної держави.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Карл Каутський (1854-1938)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)
  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка