Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

Історія економічних вчень

Політик, радник Президента США з національної безпеки, професор політекономії

Основний твір - "Політика і стадії зростання" (1971)

Теорія стадій зростання.

У книзі "Політика і стадії зростання. Антикомуністичний маніфест" Ростоу представив історію людства у вигляді п'яти послідовних стадій: 1) традиційне суспільство; 2) перехідне суспільство; 3) стадія зрушення; 4) стадія зрілості; 5) стадія високого рівня масового споживання.

До стадії традиційного суспільства Ростоу відніс східні деспотії, античну цивілізацію та середньовічну Європу до кінця XVII ст. Схожість цих суспільств він визначив низькою продуктивністю праці внаслідок використання примітивної ручної техніки, панування аграрного господарства, ієрархічної соціальної структури та системи цінностей.

На другій стадії економічного розвитку, яка охопила історію європейських країн XVII - початку XVIII ст., національні держави Європи сприяли укріпленню віри в економічний прогрес, створенню відповідних умов для швидкого економічного піднесення. Саме розвиток науки, техніки, ринку та конкуренції, на думку Ростоу, забезпечили перевищення рівня капіталовкладень над приростом населення на 10 %.

Третю стадію - стадію вирішальних зрушень, - Ростоу пов'язав зі значним збільшенням капіталовкладень, які зумовили домінування в різних країнах певної індустріальної галузі (наприклад, будівництво залізниць, обробна промисловість). Четверту стадію - стадію зрілості, - Ростоу розглядав як постійний хвилеподібний технологічний прогрес економіки, його вихід за межі традиційних галузей господарства та масове оволодіння його результатами.

Вищої, п'ятої стадії - періоду високого масового споживання, - на думку Ростоу, досягли лише США. Основу цієї стадії становили автомобільна промисловість, приміське будівництво, будівництво доріг і сфера послуг. Перехід до цієї стадії супроводжується скороченням робочої сили, зайнятої в сільському господарстві, переходом влади від власників до менеджерів, змінами в системі цінностей і т. п.14. У книзі "Політика і стадії зростання" Ростоу виділив шосту стадію зростання - стадію якості життя, для якої характерним є пошук шляхів якісного покращення життя людини.

Теорія індустріального суспільства.

Ростоу розглядав "індустріальне суспільство" як певний рівень промислового розвитку, від якого залежить соціально-економічна структура суспільства. Особливостями соціально-економічної структури "індустріального суспільства" він проголосив:

• 1) ліквідацію провідної ролі власності та зосередження влади в корпораціях у вчених і управлінців;

• 2) перехід визначальної ролі в економічному розвитку до великих корпорацій, які руйнують монополістичні тенденції, створені попередніми формами власності;

• 3) запровадження організаційної техніки управління для задоволення основних соціальних потреб людей;

• 4) ліквідацію за допомогою держави полюсів багатства та бідності;

• 5) створення умов для безмежного використання досягнень науки і техніки.

Джон Кеннет Гелбрейт (1906-2006)

Професор Гарвардського університету, дипломат

Основні твори - "Нове індустріальне суспільство" (1967), "Економічна теорія та цілі суспільства" (1973), "Економіка невинного обміну" (2004)

Визначальною рисою "нового індустріального суспільства" Гелбрейт вважав формування та панування техноструктури корпорацій. Техноструктуру він розглядав як сукупність вчених, інженерів і техніків, спеціалістів з реклами та торговим операціям, експертів у сфері відносин з суспільством, лобістів, адвокатів, людей, добре знайомих з особливостями функціонування урядового бюрократичного апарату. Техноструктура монополізувала знання, необхідні для прийняття рішень, відокремила сам процес прийняття рішень від власників капіталу та перетворила уряд у свій "виконавчий комітет". Техноструктура не ставить за мету максимізацію прибутку, зростання корпорації шляхом захоплення ринків збуту, планове збільшення обсягів виробництва при встановленому рівні цін, її цікавить лише самозбереження та зміцнення своєї влади. Засобами реалізації такої мети є збільшення розміру компаній, мінімізація ризиків через контроль за цінами та планування15.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)
  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка