Після здійсненої в Росії більшовистської революції стало очевидним, що теоретичного надбання К. Маркса, Ф. Енгельса та їх західних послідовників було недостатньо для пояснення багатопланової дійсності та практики побудови соціалізму. В Радянській Росії, яка першою в світі розпочала процес впровадження у життя соціалістичних ідей, виникло багато проблем і питань відносно напрямів, методів та форм соціалістичного будівництва. Багатоукладність економіки країни, складне переплетіння в ній відносин, які вже віджили себе і тих, які тільки народжувалися, вимагали наукових підходів до створення засад нового економічного устрою суспільства, а значить, і творчого розвитку марксистської теорії як основи таких перетворень. Тому 20-ті рр. XX ст. стають періодом піднесення економічної думки марксизму у творчому розумінні, її виходу на світовий рівень.
У цей період марксистська теорія розвивається через жорстку ідеологічну боротьбу сил, які поділяли й підтримували соціалістичну ідею, а також через їх теоретичну полеміку відносно економічних засад соціалізму як реального економічного устрою, що йде на зміну капіталізму. У цій боротьбі відбувалось удосконалення ідеалу соціалістичного суспільства та уявлень про саму можливість його практичної реалізації.
Володимир Ульянов (Ленін) (1870-1924)
Перший Голова уряду РРФСР, один із засновників більшовицької партії Росії, лідер міжнародного комуністичного руху
Основні твори - "Розвиток капіталізму в Росії" (1896-1899), "Імперіалізм, як вища стадія капіталізму" (1916
Методологія.
Ленін розвиває вчення Маркса й Енгельса з позицій революційного підходу, послідовно відстоюючи висновки марксизму про становлення соціалізму завдяки пролетарській революції як способу вирішення суперечностей капіталізму. Він рішуче виступає проти теорій Гільфердінга і Каутського, які стверджували, що в специфічних умовах XIX - поч. XX ст. ця марксистська ідея втратила свою актуальність та має бути замінена концепцією мирної еволюції. В роботах Леніна домінує та знаходить подальший розвиток вчення Маркса про суперечності капіталістичного розвитку. На основі методу матеріалістичної діалектики вчений більш конкретно показав форми, в яких відбувається процес усуспільнення виробництва за капіталізму та теоретично довів неможливість їх еволюційного утворення в надрах капіталістичного суспільства. З цього було зроблено висновок про необхідність утвердження нових соціалістичних форм господарства у ході пролетарської революції та творчої діяльності народних мас, що спирається на диктатуру пролетаріату.
Ленін вказував на необхідність довготривалого історичного періоду для реалізації на практиці ідеї соціалізму, відстоював тезу Маркса про особливий перехідний період у ході якого створюються економічні, політичні, соціальні та культурні передумови соціалістичних перетворень. Отже, роботи Леніна стали спробою перенести соціалістичний ідеал на ґрунт реальної господарської практики, що вимагало творчого розвитку основоположних ідей марксизму та їхнього доопрацювання у відповідності до реалій конкретної країни.
Теорія суспільного відтворення.
Вирішуючи питання про можливість застосування теорії Маркса в Росії, Ленін зосереджує увагу на доказовості факту існування в економіці країни капіталізму, і, перш за все, внутрішнього ринку як основи капіталістичного товарного виробництва. З метою обґрунтування можливості розвитку капіталізму в аграрній Росії, Ленін удосконалює Марксові схеми суспільного відтворення, виділяючи всередині І підрозділу суспільного виробництва дві частини: першу - виробництво засобів виробництва для самого І підрозділу і другу - виробництво засобів виробництва для II підрозділу. Вчений теоретично обґрунтовує, що перша частина зростає швидше, ніж друга, і випереджає зростання усього II підрозділу. З цього робиться висновок, що розвиток капіталістичного виробництва, а відповідно, і внутрішнього ринку, відбувається за рахунок не стільки предметів споживання, скільки засобів виробництва.
Ще одним аргументом на користь існування й розвитку внутрішнього ринку в Росії стало дослідження Леніним тієї ролі, яку відіграє у даному процесі розшарування дрібних товаровиробників. Останнє сприяє розширенню внутрішнього ринку двома способами. Перший полягає в тому, що селяни, які збанкрутіли, припиняють ведення самостійного, напівнатурального господарства, продають свою робочу силу і на заробітну плату купують предмети споживання, чим збільшують ємкість ринку для продукції II підрозділу. Другий спосіб пов'язаний із підвищенням купівельної спроможності верхівки селян, яка склала сільськогосподарську буржуазію і займається придбанням засобів виробництва, розширюючи тим самим ринок для продукції І підрозділу.
Ці логіко-теоретичні висновки були згодом підтверджені широким емпіричним матеріалом, який було залучено Леніним до дослідження процесів розвитку капіталізму в Росії. На основі його обробки було доведено існування процесів розшарування селянства, витіснення його середняцького прошарку і відділення землі від бідноти, які розвивалися разом із зростанням капіталістичних форм ведення сільського господарства. При цьому вказувалось на швидкий розвиток дрібної (мануфактурної) та крупної (машинної) промисловості, який багато в чому визначався припливом робочої сили із аграрного сектора.
Теорія імперіалізму.
Ленін вважав, що імперіалізм - це особлива стадія у розвитку капіталістичної суспільно-економічної формації, що характеризується наступними ознаками: 1) концентрація виробництва і капіталу, розвиток монополій, які відіграють вирішальну роль у господарському житті; 2) злиття банківського капіталу з промисловим і утворення фінансового капіталу та фінансової олігархії, 3) вивіз капіталу, який на відміну від вивозу товарів набуває особливо важливого значення; 4) утворюються міжнародні монополістичні союзи капіталістів, що поділяють світ між собою, і 5) завершено територіальний розподіл землі між великими капіталістичними державами .
Особливістю ленінського аналізу імперіалізму є виявлення тих суперечностей капіталізму на його вищій стадії розвитку, які неминуче приведуть до соціалістичної революції. Такими суперечностями Ленін вважає: 1) економічну можливість затримувати технічний прогрес, для якого зникають спонукальні мотиви в силу існування монопольних цін; 2) рантьєризапію: небувале зростання прошарку осіб, віддалених від участі у будь-якому виробництві та зайнятих "постригом купонів"; перетворення провідних європейських країн у держави-рантьє; 3) експлуатацію колоніальних і залежних народів, яка створює економічну можливість підкупу верхніх прошарків пролетаріату, "тенденцію до розколу робітників та посилення серед них опортунізму" .
Результатом ленінського аналізу імперіалізму стало твердження, що у розвитку капіталізму XIX - поч. XX ст. дійсно з'явились нові якісні зміни, однак такі, що не змінюють суті самої природи капіталізму. Тому без пролетарської революції його перетворення на соціалізм неможливе. Економічний аналіз імперіалізму, виявлення нерівномірності економічного й політичного розвитку за його умов, дозволив Леніну відхилити тезу Маркса й Енгельса про перемогу пролетарської революції одночасно у всіх розвинутих країнах і довести таку можливість по відношенню до окремої, навіть слабо розвиненої країни.
Концепція матеріальних передумов соціалізму.
Аналізуючи нові явища, що виникли в економічній і політичній сферах розвинутих країн у період першої світової війни, Ленін дійшов висновку про переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичну форму, яка характеризується наступними рисами: "1) особиста унія банків з промисловістю доповнюється їх особистою унією з урядом; 2) приватні й державні монополії взаємопереплітаються; 3) державна монополія в капіталістичному суспільстві є лише засобом підвищення й закріплення доходів для близьких до банкрутства мільйонерів тієї чи іншої галузі промисловості".
Державно-монополістичний капіталізм і, перш за все, систематичне втручання держави у процес капіталістичного відтворення, посилює, на думку Леніна, ступінь усуспільнення виробництва і його планомірність. А значить, створює матеріальні умови соціалізму. "Цей державний апарат ми беремо вже готовим у капіталізму, причому нашим завданням є тільки відсікання того, що капіталістично спотворює цей чудовий апарат". Мова йде про те, що соціалізм має розширити, поглибити останній, зробити його більш демократичним і доступнішим, обернути на користь народу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР“ на сторінці 1. Приємного читання.
