Американський економіст, професор економіки
Основний твір - "Основи економіки пропозиції" (1983) у співавторстві з У. Канто і Д. Джонісом
Методологія.
У методологічному плані теорія Лаффера є поверненням до таких базових неокласичних принципів, як раціоналізм, суб'єктивізм і необмежена приватна ініціатива в умовах максимальної свободи дії ринкового механізму. Вчений відмовляється від аналізу економіки на основі агрегованих, сукупних змінних і наголошує на неможливості їх практичного застосування при побудові економетричних моделей.
Піддаючи критиці механістичність і формальність основних макроекономічних методів, вихідними пунктами економічного аналізу Лаффер вважає суб'єктивні мотиви і стимули, що визначають поведінку окремих економічних суб'єктів. "Теорія пропозиції - це, по суті, та галузь економічної теорії, яка концентрує увагу на самих особистостях і самих приватних стимулах і мотивах. Головна ідея полягає у тому, що люди працюють не для того, щоб сплачувати податки. Працюючи, вони думають про те, що залишиться після сплати податків. Вони зберігають кошти не для того, щоб ставати банкрутами. Вони зберігають їх для того, щоб отримувати доходи для заощаджень. А це і є власне особисті і приватні мотиви, які мають відношення до розподілу доходу, до виробництва і заощадження. Це не той чудовий підхід з точки зору сукупного попиту, який так жахливо підвів нас у 70-ті роки". На противагу теорії ефективного попиту Лаффер висуває теорію економіки пропозиції, яка зосереджує увагу на факторах, що визначають пропозицію ресурсів, формування заощаджень та інвестицій.
Рис. 5.10. Крива Лаффера
Зокрема, доводиться, що зростання пропозиції заощаджень автоматично знижує відсоткові ставки і, тим самим, сприяє зростанню інвестицій. Політика держави щодо податкових надходжень і видатків може суттєво впливати на інвестиційний процес, стимулюючи або стримуючи формування заощаджень. Тому, незважаючи на прихильність неокласичним принципам свободи, Лаффер досліджує проблеми місця і ролі держави в економіці і виходить у своїх теоретичних побудовах з факту, що "... модель пропозиції не є розпорядженням по елімінуванню держави. Вона висуває рекомендації по використанню держави більш сприятливим чином з метою покращення нашого становища".
Ефект Лаффера.
На думку Лаффера, збільшення державних видатків має наслідком зростання бюджетного дефіциту і зниження заощаджень, що гальмує зростання нагромадження і виробництва. Навпаки, зниження податків стимулює зростання заощаджень і випуску. Дослідження Лаффером функціонального зв'язку податкових надходжень до бюджету (Д) і податкових ставок на прибуток та заробітну плату (Т), виявило існування певного оптимального рівня податкових ставок, за яких функція державних доходів досягає максимуму. Графічною інтерпретацією описаного ефекту є загальновідома "крива Лаффера", зображена на рис. 5.10.
Підвищення ставки податку від 0 % до певного рівня т % супроводжується збільшенням податкових надходжень. Подальше ж збільшення ставки податку від т % до 100 % супроводжується скороченням податкових надходжень. Ставка на рівні 100 % означає, що держава намагається вилучити у економічних агентів весь одержаний ними доход. За таких умов відкрита приватна економічна діяльність втрачає сенс і припиняється.
Роберт Лукас (народився у 1937 р.)
Професор Чиказького університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1995 р.)
Основні твори - "Дослідження теорії ділового циклу" (І981), "Раціональні очікування і економічна практика" (1981) - у співавторстві с Т. Сарджентом
Методологія.
Роберт Лукас, як один із найбільш видатних представників теорії раціональних очікувань, ставить перед собою завдання перегляду існуючих теорій циклу і державного регулювання економіки у відповідності з новими методологічними принципами, розробленими Дж. Мутом щодо раціональних очікувань суб'єктів на основі використання математичних методів дослідження і психології.
Створення нової теорії починається вченим з критичного аналізу найбільш розповсюджених концепцій економічної динаміки. "Задача, що постає перед сучасним дослідником економічного циклу, полягає у тому, щоб вивчити уламки, визначити, що із чудового інтелектуального явища під назвою кейнсіанська революція може бути врятовано і використано, а що повинно бути відхилено".
На відміну від кейнсіанських теорій, в основі яких лежить припущення про незмінність реакції економічних суб'єктів на аналогічні економічні ситуації, висувається теза про неоднозначність такої реакції. Підлягає критиці і монетарна концепція адаптивних очікувань як така, що побудована на характеристиці поведінки економічних суб'єктів у минулому, і в силу цього є мало придатною для визначення того, якою буде їх реакція на політику уряду в майбутньому. Саме тому побудова макроекономічних моделей повинна базуватись на економічній інформації про сучасний стан і перспективи розвитку економіки, на основі якої індивіди формують своє бачення економічної ситуації і враховують її вплив при прийнятті рішень про максимізацію їх доходів. Модель будується за допомогою використання теорії вірогідності, очікуваних психологічних реакцій і методів стохастичного програмування. Важливою ознакою моделей раціональних очікувань є їх рівноважний характер і включення теорії циклічності до теорії загальної ринкової рівноваги.
Теорія рівноважного ділового циклу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артур Лаффер (народився у 1940 р.)“ на сторінці 1. Приємного читання.
