Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

Історія економічних вчень

Професор політекономії Віденського університету

Основний твір - "Основи теорії цінності господарських благ" (1886)

Методологія.

Головною метою свого дослідження Бем-Баверк вважає пояснення процесу ціноутворення на основі теорії потреб. Остання слугує автору у якості інструменту побудови строго послідовної теорії попиту, яку, на його переконання, так і не змогли створити попередники. "Вчення про пропозицію і попит, - пише Бем-Баверк, - потрібно не відхиляти, а лише реформувати; у стару форму необхідно влити новий зміст. Мені здається, що всі недоліки старої теорії витікають із одного джерела, тому і викорінити їх можливо одним ударом: у центрі всього вчення слід поставити ту думку, що ціна повністю є продуктом суб'єктивних оцінок матеріальних благ учасниками обміну"6.

При такій постановці питання суб'єктивні оцінки розглядаються автором як вихідний пункт всієї економічної системи і виводяться із корисності, складаючи особливий стан свідомості індивіда. Надання переваги психологічним аспектам аналізу, крайній суб'єктивізм, дуалізм і раціоналізм - це основні риси методології Бем-Баверка.

Втілюючи своє бачення теорії цін у реальність наукових побудов, вчений спочатку встановлює основний принцип суб'єктивних оцінок - принцип граничної корисності. Далі він вводить поняття виробничих благ і модифікує принцип суб'єктивних оцінок, визнаючи у якості регулятора лише граничну корисність граничного блага. І, у кінцевому рахунку, із суб'єктивних оцінок виводиться ціна, яка і виступає об'єктивним виразом граничної корисності.

Теорія цінності.

"Цінністю ми називаємо те значення, яке набуває матеріальне благо чи комплекс матеріальних благ, як визнана необхідна умова для добробуту суб'єкта"7, - вважає автор. Тобто, цінність блага формується суб'єктивним відношенням до нього людини і визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці запасу блага, яка задовольняє найменш нагальну потребу індивіда.

Дане положення ілюструється за допомогою прикладу про одинокого поселенця, що мешкає у власноруч збудованій хатинці і володіє п'ятьма мішками зерна. Перший мішок є для нього життєво необхідним, бо не дає померти від голоду, другий потрібний для збереження здоров'я, третій йде на відгодівлю птахів, четвертий - на приготування горілки із хліба, а п'ятий на корм папузі, щебетання якого дуже приємно слухати. За таких умов суб'єктивна оцінка одного мішка зерна сформується з огляду на те, що поселенець скоріше відмовиться від останнього мішка, так як він задовольняє найменш нагальну потребу. Отже, суб'єктивна цінність блага при обміні залежить від найменшої корисності блага в обмеженому запасі, а гранична корисність - від кількості наявних благ і інтенсивності їх споживання.

Загальна ж цінність п'яти мішків зерна є сумою індивідуальних оцінок, які споживач у відповідності із значенням потреби, що задовольняється, надає кожному із них. "Задоволення тримати папуг + вживання хлібної горілки + вживання м'яса + збереження здоров'я + підтримання життя - сума, яка не в п'ять разів, а нескінченно більша задоволення утримання папуг" .

Теорія ціни.

Ціна виводиться Бем-Баверком безпосередньо із граничної корисності і виступає рівнодіючою суб'єктивних оцінок блага і того товару, в якому виражається його ціна (наприклад, грошей).

Вчений спочатку розглядає ціноутворення в умовах ізольованого обміну між двома особами, далі переходить до односторонньої конкуренції покупців (монополія продавця) і до односторонньої конкуренції продавців (монополія покупця). У даних випадках коливання цін автором визначаються у межах між різними оцінками окремих сторін, причому конкуренція покупців обмежує ці межі знизу, а конкуренція між продавцями - зверху.

Верхня, максимальна межа зміни ринкової ціни залежить від суб'єктивної оцінки корисності товару споживачем. Далі цієї межі він йти не може, оскільки подібне рішення означало б зниження його добробуту. Нижня, мінімальна межа ціни зумовлена суб'єктивною оцінкою корисності даного товару продавцем. Керуючись тими ж мотивами, що і покупець, він не може знизити свою оцінку нижче визначеної межі. Таким чином, ціни коливаються у визначених межах і встановлюються у результаті взаємодії інтересів продавців і покупців.

Після таких попередніх міркувань Бем-Баверк переходить до аналізу двосторонньої конкуренції. Цей випадок він ілюструє схемою продажу коней, в якій здійснює спробу довести той факт, що обмін буде здійснено лише між тими партнерами, які на основі своїх суб'єктивних оцінок виявляться у битві цін найбільш обмінноздатними (див. рис. 5.2). Попит і пропозиція урівноважуються лише у тому випадку, коли кількість покупців буде рівною кількості продавців (тут передбачається, що кожний купує та продає по одному коню). Це стає можливим тоді, коли ціна встановиться у межах 210-215 флоринів. Тоді можуть бути задіяними 5 продавців та 5 покупців. Якщо ціна підніметься вище 215, то продавець В6 погодиться продати свого коня, тобто рівновага порушиться; якщо ж ціна впаде нижче 210, то новий покупець А7 погодиться купити.

Формування ціни в умовах двосторонньої конкуренції

Рис. 5.2. Формування ціни в умовах двосторонньої конкуренції

Здійснюють покупки, таким чином, лише ті, хто оцінює товар вище, а продають лише ті, хто оцінює свій товар нижче. Всі інші учасники виключаються із торгу, оскільки їх оцінки занадто високі для взаємовигідного обміну. У кінці кінців з обох сторін на ринку залишається рівна кількість партнерів, попит і пропозиція вирівнюються, а величину і коливання ринкової ціни визначають лише оцінки двох граничних пар з боку покупців і з боку продавців.

Теорія виробничих благ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)
  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка