Професор політекономії Віденського університету
Основний твір - "Основи теорії цінності господарських благ" (1886)
Методологія.
Головною метою свого дослідження Бем-Баверк вважає пояснення процесу ціноутворення на основі теорії потреб. Остання слугує автору у якості інструменту побудови строго послідовної теорії попиту, яку, на його переконання, так і не змогли створити попередники. "Вчення про пропозицію і попит, - пише Бем-Баверк, - потрібно не відхиляти, а лише реформувати; у стару форму необхідно влити новий зміст. Мені здається, що всі недоліки старої теорії витікають із одного джерела, тому і викорінити їх можливо одним ударом: у центрі всього вчення слід поставити ту думку, що ціна повністю є продуктом суб'єктивних оцінок матеріальних благ учасниками обміну"6.
При такій постановці питання суб'єктивні оцінки розглядаються автором як вихідний пункт всієї економічної системи і виводяться із корисності, складаючи особливий стан свідомості індивіда. Надання переваги психологічним аспектам аналізу, крайній суб'єктивізм, дуалізм і раціоналізм - це основні риси методології Бем-Баверка.
Втілюючи своє бачення теорії цін у реальність наукових побудов, вчений спочатку встановлює основний принцип суб'єктивних оцінок - принцип граничної корисності. Далі він вводить поняття виробничих благ і модифікує принцип суб'єктивних оцінок, визнаючи у якості регулятора лише граничну корисність граничного блага. І, у кінцевому рахунку, із суб'єктивних оцінок виводиться ціна, яка і виступає об'єктивним виразом граничної корисності.
Теорія цінності.
"Цінністю ми називаємо те значення, яке набуває матеріальне благо чи комплекс матеріальних благ, як визнана необхідна умова для добробуту суб'єкта"7, - вважає автор. Тобто, цінність блага формується суб'єктивним відношенням до нього людини і визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці запасу блага, яка задовольняє найменш нагальну потребу індивіда.
Дане положення ілюструється за допомогою прикладу про одинокого поселенця, що мешкає у власноруч збудованій хатинці і володіє п'ятьма мішками зерна. Перший мішок є для нього життєво необхідним, бо не дає померти від голоду, другий потрібний для збереження здоров'я, третій йде на відгодівлю птахів, четвертий - на приготування горілки із хліба, а п'ятий на корм папузі, щебетання якого дуже приємно слухати. За таких умов суб'єктивна оцінка одного мішка зерна сформується з огляду на те, що поселенець скоріше відмовиться від останнього мішка, так як він задовольняє найменш нагальну потребу. Отже, суб'єктивна цінність блага при обміні залежить від найменшої корисності блага в обмеженому запасі, а гранична корисність - від кількості наявних благ і інтенсивності їх споживання.
Загальна ж цінність п'яти мішків зерна є сумою індивідуальних оцінок, які споживач у відповідності із значенням потреби, що задовольняється, надає кожному із них. "Задоволення тримати папуг + вживання хлібної горілки + вживання м'яса + збереження здоров'я + підтримання життя - сума, яка не в п'ять разів, а нескінченно більша задоволення утримання папуг" .
Теорія ціни.
Ціна виводиться Бем-Баверком безпосередньо із граничної корисності і виступає рівнодіючою суб'єктивних оцінок блага і того товару, в якому виражається його ціна (наприклад, грошей).
Вчений спочатку розглядає ціноутворення в умовах ізольованого обміну між двома особами, далі переходить до односторонньої конкуренції покупців (монополія продавця) і до односторонньої конкуренції продавців (монополія покупця). У даних випадках коливання цін автором визначаються у межах між різними оцінками окремих сторін, причому конкуренція покупців обмежує ці межі знизу, а конкуренція між продавцями - зверху.
Верхня, максимальна межа зміни ринкової ціни залежить від суб'єктивної оцінки корисності товару споживачем. Далі цієї межі він йти не може, оскільки подібне рішення означало б зниження його добробуту. Нижня, мінімальна межа ціни зумовлена суб'єктивною оцінкою корисності даного товару продавцем. Керуючись тими ж мотивами, що і покупець, він не може знизити свою оцінку нижче визначеної межі. Таким чином, ціни коливаються у визначених межах і встановлюються у результаті взаємодії інтересів продавців і покупців.
Після таких попередніх міркувань Бем-Баверк переходить до аналізу двосторонньої конкуренції. Цей випадок він ілюструє схемою продажу коней, в якій здійснює спробу довести той факт, що обмін буде здійснено лише між тими партнерами, які на основі своїх суб'єктивних оцінок виявляться у битві цін найбільш обмінноздатними (див. рис. 5.2). Попит і пропозиція урівноважуються лише у тому випадку, коли кількість покупців буде рівною кількості продавців (тут передбачається, що кожний купує та продає по одному коню). Це стає можливим тоді, коли ціна встановиться у межах 210-215 флоринів. Тоді можуть бути задіяними 5 продавців та 5 покупців. Якщо ціна підніметься вище 215, то продавець В6 погодиться продати свого коня, тобто рівновага порушиться; якщо ж ціна впаде нижче 210, то новий покупець А7 погодиться купити.
Рис. 5.2. Формування ціни в умовах двосторонньої конкуренції
Здійснюють покупки, таким чином, лише ті, хто оцінює товар вище, а продають лише ті, хто оцінює свій товар нижче. Всі інші учасники виключаються із торгу, оскільки їх оцінки занадто високі для взаємовигідного обміну. У кінці кінців з обох сторін на ринку залишається рівна кількість партнерів, попит і пропозиція вирівнюються, а величину і коливання ринкової ціни визначають лише оцінки двох граничних пар з боку покупців і з боку продавців.
Теорія виробничих благ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)“ на сторінці 1. Приємного читання.
