Професор Вашингтонського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1993 р.)
Основні твори - "Структура та зміни в економічній історії" (1981), "Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки" (1990), "Насильство та соціальні порядки" (2009)
Методологія.
Дослідницький підхід Норта полягає у розробці та застосуванні сучасних методів аналізу історико-економічного матеріалу для виявлення структури інституціональних змін. Історію економіки він розглядає, "як спробу пояснити різні моделі розвитку, застою і занепаду суспільств упродовж часу, а також дослідити, яким чином перешкоди, що виникають внаслідок людської взаємодії, породжують зовсім відмінні результати". На історичному матеріалі Норт будує наближені до реальності теоретичні моделі інституціональних і економічних змін, які здійснюються в часі.
Основні методологічні та теоретичні здобутки Норта представлено у книзі "Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки". Він розкрив зміст і природу інститутів, як встановлених у суспільстві "правил гри" чи створених людиною обмежувальних рамок. Інститути - це контрактні утворення, що дозволяють отримувати вигоди від обміну та поділу праці. Основні функції інститутів у економічному та інституціональному середовищі полягають у встановленні стійкої структури взаємодій між людьми, спрямуванні індивідуальної поведінки в структурні рамки повсякденного життя, визначенні та обмеженні сукупності варіантів вибору для індивідів, зниженні трансакційних витрат і запровадженні більш складних видів угод.
Норт визначив структуру інститутів, у якій виділив неформальні обмеження (традиції, звичаї, соціальні умовності), формальні обмеження у вигляді правил і приписів (конституції, закони, судові прецеденти, адміністративні акти), механізми, які включають процедури забезпечення дотримання встановлених правил (суди, поліція і т.п.). Неформальні інститути створюються спонтанно, як побічний результат взаємодії великої кількості людей, які, насамперед, думають про власні інтереси. Формальні інститути й механізми їх захисту встановлюються свідомо і підтримуються силою держави. Він обґрунтував і розмежував інститути, як правила гри, та організації (учасники гри), які функціонують у сфері інституціональних обмежень.
Теорія інституціональних змін.
У своїх дослідженнях Норт намагався розробити теорію, здатну описати зміни в соціумі, політиці та економіці. Він виділив основні джерела інституціональних змін. По-перше, це зрушення в структурі відносних цін. Технічний прогрес, відкриття нових ринків, зростання населення зумовлюють зміни цін на кінцевий продукт відносно цін на виробничі ресурси, іншими словами, до зміни цін на одні ресурси відносно цін на інші ресурси. Неформальні норми під впливом цінових зрушень починають поступово зникати, оскільки їх дотримується все менше і менше людей. Під впливом таких змін окремі існуючи інститути стають не ефективними, і економічні суб'єкти починають пошук нових інституціональних форм.
Іншим джерелом інституціональних змін Норт вважає ідеологію: "ідеї, ідеології та переконання відіграють головну роль у виборі індивідів, у тому числі, у виборі траєкторії інституціональної зміни". Ідеологія може діяти як самостійний фактор інституціональних змін і економічного розвитку. Як приклад, Норт наводить скасування рабства в США і пояснює це поступовим проникненням у людську свідомість розуміння аморальності факту власності на людей. Хоча на той час рабство було високоефективним економічним інститутом.
У роботі "Розуміння процесу економічних змін" Норт розширив інституціональний аналіз, включивши в його структуру не тільки проблему ідеології, а й ментальних моделей індивідів і соціальних груп.
Він вважає, що світосприйняття окремих людей, груп і суспільства визначає їх вибір, а історія доводить значення ідей, ідеологій, міфів, догм та упереджень. Норт запропонував новий підхід - економічну когнітивістику, яка досліджує еволюцію людського мозку і пояснює, як у свідомості людини формуються та змінюються переконання, керівні ментальні моделі, які детермінують розуміння оточуючого світу, ціннісні переваги при відборі та виборі інституціональних альтернатив для того, щоб зрозуміти як відбуваються економічні зміни.
Норт запропонував загальну модель економічних змін, яка пояснює, чому застійні форми економіки можуть існувати тисячоліття. Головну причину цього він бачить у тому, що високі трансакційні витрати роблять політичний ринок мало схожим на конкурентний неокласичний ринок, а сили конкуренції не завжди здатні витискувати неефективні інститути. Відсутність інституціональних змін Норт пояснює:
• 1) зацікавленістю держави у збереженні неефективних інститутів;
• 2) підтримкою неефективних інститутів потужними групами зі спеціальними інтересами;
• 3) уведення нових інститутів вимагає значних витрат, яких не потребують давно вкорінені інститути.
Для пояснення інституціональних змін Норт проаналізував відомі в історії соціально-політичні порядки. їх принципові відмінності полягають у різних способах доступу до основних економічних і політичних ресурсів. Перший тип соціального порядку, який Норт назвав "природним станом", характеризується обмеженим доступом до ресурсів. Тут політичний устрій обмежує можливості отримання ресурсів, однак створює ренту, необхідну для підтримки стабільності та нормального розвитку. Такий тип політико-економічного устрою є найбільш поширеним у історії та в сучасності.
Для другого типу соціального порядку характерний рівноправний доступ до економічних і політичних ресурсів. У таких системах соціальний порядок підтримується не відтворенням рентних відносин, а конкуренцією. Система відкритого доступу, на думку Норта, в більший мірі властива західному світу.
Таким чином, запропонований Нортом підхід дозволив пояснити історичний процес з точки зору еволюції інститутів, теорії прав власності та трансакційних витрат.
Історико-економічні дослідження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дуглас Норт (народився у 1920 р.)“ на сторінці 1. Приємного читання.
