Розділ «3.4. Окремі системи “Учіння”»

Дидактика новітньої школи

а) поглиблення і розширення змісту існуючих знань про об'єкт (предмет) вивчення;

б) поступове підвищення рівня засвоєння знань.

Елементами такої системи є:

– розширення і поглиблення знань шляхом вибору різних об'єктів взаємодії;

– засвоєння знань на рівні розуміння;

– засвоєння знань на рівні розпізнавання;

– засвоєння знань на рівні репродуктивному;

– засвоєння знань на рівні продуктивному;

– засвоєння знань на рівні творчому.

Структура цієї системи очевидно визначається тим порядком, який зафіксовано вище. Її емерджентною властивістю є система знань іншого, вищого рівня ієрархії.

Варто відмітити істотність такого зауваження. Знанням, які учень щойно отримав, потрібно знайти місце в існуючій системі тих, якими учень уже володіє, тобто встановити вертикальні і горизонтальні, зовнішні і внутрішні зв'язки нових знань у вже сформованій системі знань.

Зрозуміло, що якщо в суб'єкта пізнання вже сформована певна система знань, а нові знання необхідно ввести в будь-якій якості (мається на увазі в якості будь-якого системного функціонально-морфологічного компонента), то цілком зрозуміло, що знову актуалізується попередня система і всі її системні характеристики.

Розглядаючи систему “Учінняяк основа розумового розвитку і саморозвитку” необхідно відзначити, що субординаційні зв'язки цієї системи незначні, основну увагу в ній відіграють зв'язки координації, зокрема двосторонній зв'язок: учіння ↔ розвиток, тобто зв'язок учіння з розумовим розвитком та зв'язок розумового розвитку з учінням. Ця схема розщеплюється ще на дві: учіння ↔ саморозвиток та учіння ↔ розвиток.

Розглянемо схему учіння ↔ саморозвиток.

Будь-яке явище, об'єкт, процес перебувають під дією зовнішніх і внутрішніх чинників. Дія зовнішніх чинників іменується як формування, дія внутрішніх – як розвиток (саморозвиток). Як побудувати учіння з максимальним ефектом саморозвитку? Відповідь зрозуміла: необхідно створити умови для дії внутрішніх чинників.

Першим кроком (необхідною умовою) є мотиваційні заходи. Саме мотиваційні заходи актуалізують внутрішні дії, спрямовані на отримання кінцевого результату. Тут безумовно діє управлінська схема (рис. 11).

Нагадаємо, що 1 – це формулювання цілі діяльності, 2 – розробка та реалізація способів діяльності, спрямованих на досягнення сформульованої цілі, 3 – це отримання інформації про ступінь досягнення цілі діяльності, 4 – корекційні дії. Здійснення цієї схеми вирішує усі проблеми учіння (з точки зору отримання результату). Але чи вирішує вона проблеми розвитку? Якщо вирішує, то як?

Що слід розуміти під розвитком? Два аспекти необхідно відмітити:

а) якщо сформовано (або формується) яке-небудь психічне новоутворення, яке характеризує певний віковий період розвитку людини, тоді розумовий розвиток розуміється як розвиток даного психічного новоутворення. Наприклад, системний характер дії усіх чинників. У цьому випадку вище наведену схему слід трансформувати у функціонально-морфологічну системну структуру. Очевидно, що розвиток буде пов'язаний із цією схемою, з її засвоєнням як системи, це – по-перше, по- друге – із освоєнням функціонально-морфологічної структури. Але це можливо лише в старших класах;

б) розумовий розвиток розуміють як процес позитивних змін у пам'яті, мисленні, уяві тощо. У цьому випадку обидва види діяльності – отримання інформації та її присвоєння сприяють загальному розумовому розвитку, оскільки один і другий вид діяльності є ніби відображенням внутрішніх зрушень як результату реакції нашої свідомості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Окремі системи “Учіння”“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”
  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи