Під трудомісткістю слід розуміти витрати живої праці на виробництво одиниці продукції, або виконання одиниці роботи. На практиці розрізняють такі види трудомісткості [29]:
• гранична – встановлювані замовником при проектуванні виробів гранично припустимі витрати праці на виробництво цих виробів;
• проектна – витрати праці на виробництво проектованих виробів;
• планова – на певний період заплановані витрати праці на виготовлення продукції;
• фактична – фактичні витрати праці.
Величину трудових витрат при визначенні продуктивності праці звичайно вимірюють кількістю людино-годин, людино-днів, людино- місяців тощо, витрачених на виготовлення даної продукції.
Щоб визначити динаміку або характеристики виконання плану з продуктивності праці, розраховують індекси продуктивності, які є відносними величинами, за формулою [18]:
(8.50)
де – відповідно, обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні у звітному й базисному роках;
– витрати робочого часу на виробництво всієї продукції у звітному і базисному роках відповідно.
Продуктивність праці залежить від великої кількості факторів.
Фактори зміни певного показника – це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника. Відповідно, фактори зростання продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і чинників, що забезпечують збільшення продуктивності праці.
За своїм внутрішнім змістом та сутністю всі фактори зростання продуктивності прийнято об'єднувати в три основні групи [18]:
• 1) матеріально-технічні, пов'язані з рівнем розвитку техніки та технології, запровадженням у виробництво наукових відкриттів та розробок, удосконаленням знарядь та засобів праці;
• 2) організаційні, зумовлені організацією виробництва, праці та управління;
• 3) соціально-економічні, пов'язані зі складом робітників, рівнем їхньої кваліфікації, умовами праці та побуту, ставленням працівників до власності.
Резерви, тобто невикористані можливості зростання продуктивності праці, визначаються протягом кожного періоду часу за можливим використанням на конкретному підприємстві чи в галузі досягнень науки і техніки, організації суспільного виробництва, соціального розвитку. Залежно від особливостей виявлення й використання резерви можна поділити на дві групи:
• 1) резерви зниження трудомісткості, тобто можливості скорочення витрат праці (фонду часу) робітників, IТП та інших категорій працівників на одиницю виробленої продукції завдяки механізації, автоматизації виробничих процесів, удосконаленню організації виробництва і праці;
• 2) резерви якісного поліпшення використання одиниці робочого часу шляхом ліквідації будь-яких його втрат, усунення непродуктивних витрат праці, поліпшення умов праці на робочих місцях.
Оплата праці в ринкових умовах
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Продуктивність праці“ на сторінці 2. Приємного читання.
