• виконавець – особа, що відповідає за виконання однієї чи кількох операцій у межах проекту (нападник, менеджер, керівник проекту тощо).
Технологія Workflow дозволяє розглядати асинхронні розподілені операції, що виконуються членами групи виконавців у різних місцях і в різний час. Причому ці операції можуть виконуватись послідовно чи паралельно, мати скільки завгодно складну логіку, узгоджуватись у часі, даних і виконавцях.
Основним завданням технології Workflow є виділення інваріантних методів і засобів управління інноваційною діяльністю і забезпечення можливості інтеграції різних програм і прикладних систем навколо конкретного проекту без перебудови структури корпоративної бази даних.
З погляду системи управління інноваційною діяльністю на особливу увагу заслуговує метод BPR – Business Processes Reengineering, запропонований М. Хаммером (1993) у розвиток підходів Total Quality Management (TQM) і Continuous Process Improvement (CPI) E. Демінга.
У доповнення до існуючих підходів Хаммер висунув такі основні положення, продиктовані мінливою ситуацією в бізнесі:
• пріоритетність впровадження нових технологій;
• робота на майбутні потреби замовника;
• робота із замовником і партнерами в режимі "24*365" у будь-якій точці світу;
• створення умов для зростання мобільності персоналу компанії;
• орієнтація на різке скорочення числа робітників та інших витрат, включаючи витрати часу на реалізацію функцій.
У третій групі методів управління організація розглядається як сукупність невеликих колективів, що вирішують загальне завдання.
Головна мета управління – координація і забезпечення швидкого пошуку інформації у базі корпоративних знань для самостійного прийняття рішень учасниками проекту. Методи управління цієї групи отримали назву "управління знаннями" (Knowledge Management). Сьогодні вони активно розвиваються й підтримуються системами класу Group Ware, інформаційно-пошуковими системами і системами на базі Intranet-технологій.
Паралельно з цим розвивався напрямок загального управління якістю (Total Quality Management – TQM)•, одним з основних ідеологів якого вважається Эдвардс Демінг. Розроблені Демінгом принципи управління спрямовані на безперервне удосконалення процесів організації діяльності підприємства, унаслідок чого метою управління стає постійне підвищення якості продуктів і послуг на противагу підвищенню продуктивності "за будь-яку ціну".
Логічним розвитком принципів Демінга є поступовий відхід від традиційних ієрархічних організаційних структур і поява за кордоном наприкінці 70-х років XX ст. великої кількості мережевих структур управління, які охоплювали різні галузі діяльності. Як правило, кількість учасників мережі становить до 150 осіб, однак існують мережі, які об'єднують більше 20 регіональних асоціацій із загальною кількістю членів більше ніж 5000 осіб.
Засоби презентації інноваційного проекту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інструментальні засоби планування і контролю реалізації інноваційного проекту, фінансового аналізу й управління ресурсами інноваційного проекту“ на сторінці 2. Приємного читання.
