Рис. 7.11. Структура системи управління командою проекту
2. Для управління проектом створюється єдина команда на чолі з керівником проекту. До команди входять повноважні представники всіх учасників проекту для здійснення функцій згідно з розподілом зон відповідальності.
Розрізняють чотири основні підходи до формування команди:
• 1) цілеспрямованій (заснований на цілях);
• 2) міжособистісний;
• 3) рольовий;
• 4) проблемно-орієнтований.
Цілеспрямований підхід (заснований на цілях) дозволяє членам команди краще орієнтуватися в процесах вибору і реалізації спільних групових цілей реалізації проекту.
Міжособистісний підхід сфокусований на поліпшенні міжособистісних відносин у команді й заснований на тому, що міжособистісна компетентність збільшує ефективність діяльності команди. Його мета– збільшення групової довіри, заохочення спільної підтримки, а також збільшення внутнішньокомандних комунікацій.
Рольовий підхід – проведення дискусії і переговорів серед членів команди щодо їх ролей; передбачається, що ролі членів команди частково переіфиваються. Командна поведінка може 6)τή змінена в результаті зміни їх виконання, а також індивідуального сприйняття ролей.
Проблемно-орієнтований підхід (через вирішення проблем) передбачає організацію заздалегідь спланованих серій зустрічей з групою фахівців усередині команди, які мають загальні організаційні відносини й цілі. Підхід передбачає послідовний розвиток процедур вирішення командних проблем і потім досягнення головної мети командного завдання.
Головна мета формування команди – самостійне управління й вирішення проблемних питань, що виникають в ході реалізації проекту. Цей процес не може реалізовуватися відразу, а впродовж тривалого часу. Нерідко команді перешкоджає ефективно працювати саме керівництво або менеджер.
Система управління персоналом проекту охоплює методи, процедури, програми управління процесами, пов'язаними з людськими ресурсами, і забезпечує їх постійне вдосконалення.
Управління комунікаціями проекту містить дії, необхідні для забезпечення своєчасного отримання, збору, поширення, зберігання й кінцевого розміщення проектної інформації.
Воно забезпечує дуже важливі зв'язки між людьми для обміну ідеями та різноманітною інформацією, що в кінцевому підсумку необхідно для успішного завершення проекту. Будь-яка особа, залучена до роботи в межах проекту, має бути готова до пересилання та прийому інформації на "мові" проекту встановленими каналами, розуміти, як ці комунікації впливають на проект у цілому.
Управління комунікаціями проекту має бути націлене на групову взаємодію в межах управління проектом. Воно охоплює:
• 1) інформацію проекту, тобто зібрані, оброблені й розподілені дані, що містять як вихідні дані, так і ті, що одержані в результаті прямих розрахунків, аналітичної обробки, експертних оцінок та ін.;
• 2) засоби обробки інформації, тобто інформаційні технології, що спираються на сучасні програмні продукти;
• 3) засоби комунікації, що базуються на сучасних засобах зв'язку, орієнтовані на забезпечення своєчасного збору, генерації, розподілу, збереження і передачі необхідної проектної інформації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СОЦІОТЕХНІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
