• дані потрібні для перевірки розрахунку сплати податків та інших обов'язкових платежів;
• відомості про чисельність робітників підприємства, їхню зарплату, наявність вільних робочих місць;
• документи щодо сплачених податків та інших обов'язкових платежів;
• інформація щодо забруднення навколишнього середовища, недотримання безпечних умов праці;
• документи про платоспроможність підприємства.
Статтею 420 Цивільного кодексу України визначено, що комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором. Інформація, яка містить в собі комерційну таємницю, повинна бути відповідно оформлена. Для цього на підприємстві частіш за все складається Положення про комерційну таємницю. З робітниками, які за посадовими обов'язками мають доступ до інформації, яка становить комерційну таємницю, підписуються договори щодо її нерозголошення. З правового погляду комерційна таємниця є засобом захисту від недобросовісної конкуренції в межах реалізації права на інтелектуальну власність.
Ноу-хау – передача на договірній основі різних знань та досвіду наукового, технічного, виробничого, адміністративного чи іншого характеру, які практично застосовуються в діяльності підприємства чи в професіональній діяльності, але ще не стали загальним надбанням. Передача здійснюється на основі укладання ліцензійних договорів. Однією з ознак є елемент конфіденційності. Форми ноу-хау різноманітні.
Договором визначаються предмет операції, його ціна, термін дії, час і місце використання, права і обов'язки (включаючи передачу, прийом, оплату і терміни), відповідальності в разі невиконання зобов'язань, основи для звільнення від відповідальності або припинення дії договору. Звичайно в договір включається умова про нерозголошування ноу-хау в період дії ліцензійної угоди і після її закінчення, що повинно гарантуватися покупцем. Як правило, під ноу-хау розуміються секретні не запатентовані технологічні знання і процеси, практичний досвід, включаючи методи, способи і навички, необхідні для проектування, розрахунків, будівництва і виробництва будь-яких виробів, наукових досліджень і розробок; склади і рецепти матеріалів, речовин, сплавів тощо; методи і способи лікування; методи і способи видобутку корисних копалин; специфікації, формули і рецептура; документація, схеми організації виробництва, досвід в галузі дизайну, маркетингу, керування, економіки і фінансів; інша недоступна широкій громадськості інформація.
Порушення права інтелектуальної власності
За порушення права інтелектуальної власності передбачена адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність, до якої можуть бути притягнути лише фізичні особи. До порушення права інтелектуальної власності відносять:
• 1. Піратство – дії, спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди.
• 2. Плагіат – привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
• 3. Несумлінна реєстрація – один із видів порушень прав інтелектуальної власності, за якого відбувається реєстрація певного об'єкта, що характеризується відсутністю відповідальності перед оточенням за виконання цих дій у суб'єкта реєстрації (тієї людини або організації яка(і) реєструють). Передбачає недоброякісну конкуренцію, крадіжку чужих ідей та видачу їх за свої як цілком легальні та власні, маючи на це певні права.
• 4. Розголошення комерційної таємниці, приховування комерційної таємниці, якщо її розголошення передбачене законом, надання недостовірної інформації, незаконне збирання з метою використання комерційної таємниці.
Основні норми відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності:
• відшкодування моральної шкоди та збитків, завданих порушенням авторського і суміжних прав;
• стягнення з порушника доходу, отриманого внаслідок порушення;
• виплата компенсації від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат;
• заборону використовувати та вилучення об'єктів авторського права;
• вилучення товарів, виготовлених або введених в оборот з порушенням прав інтелектуальної власності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Промислова власність“ на сторінці 2. Приємного читання.
