Таблиця 5.2. Основні фактори успіху та неуспіху нововведень [16]
| Фактор успіху | % | Фактор неуспіху | % |
| Чітке розуміння потреб ринку | 17,3 | Жорсткий податковий прес | 25,4 |
| Технічні переваги, унікальність | 14 | Відсутність допомоги з боку уряду, місцевої влади | 18,4 |
| Цінові переваги нового товару | 12,5 | Потужна конкуренція на ринку | 12,3 |
| Наявність висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу | 10,5 | Недостатньо кваліфікований персонал служби маркетингу | 7,5 |
| Вдале планування інноваційної діяльності | 9,8 | Обмежене коло послуг, що супроводжують нововведення | 7,5 |
| Особлива увага до інноваційного проекту з боку керівників вищої ланки управління | 9 | Відсутність технічних переваг чи унікальності нововведення | 6,1 |
| Перспективна потреба, зростаючий ринок | 8,3 | Недостатні зусилля щодо просування нововведення на ринок | 6,1 |
| Наявність висококваліфікованого персоналу служби маркетингу | 7 | Недостатня між функціональна координація інноваційної діяльності | 6,1 |
| Вдала між функціональна координація | 6,3 | Несистематичність здійснення інноваційної діяльності | 5,7 |
| Активне просування товару на ринок | 5,5 | Неперспективна потреба | 4,8 |
Крім наведених в табл. 5.2 факторів неуспіху інновацій існують і такі, що пов'язані з насиченістю ринків різними товарами та насиченістю споживачів різноманітними новинками. Хоча ці фактори більше впливають на розвинуті країни світу, де знайти або сформувати новий ринок (сегмент, нішу) досить складно, адже споживачів майже не можливо здивувати. Так, за даними К. Дж. Кленсі [9], після Другої світової війни провальними були близько половини усіх продуктів, в 1980-ті pp. цей показник збільшився до 75%, а вже на початку 2000-х pp. – до 90%. Тобто, для того щоб отримати дійсну інновацію підприємства мають генерувати чимало ідей нових товарів, і в решті решт одна з них стане комерційно вигідним товаром, необхідним споживачу.
Величина, що характеризує кількість невдалих ідей, які необхідні на створення однієї успішної, називається показником смертності ідей [10]. За останні 50 років цей показник збільшився з близько 7 до 100. І багато в чому це пов'язано з недостатнім врахуванням факторів впливу на новинку на різних стадіях її інноваційного циклу, а особливо на перших. Адже, як відомо, відсоток успіху нового товару (ідей товару) при своєчасному аналізі факторів впливу та їх врахуванні збільшується по мірі проходження стадій інноваційного циклу (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Частка успіху та невдачі ідей товару на різних стадіях інноваційного циклу [7,14]
| Етап | Частка успіху, % (частка понесених витрат на реалізацію успішних проектів, %) | Частка невдач, % (частка понесених витрат на реалізацію неуспішних проектів, %) | Розподіл загальних витрат за етапами реалізації проекту |
| Генерація та відбір ідей | 36 (34,7) | 64 (65,3) | 14,7 |
| Бізнес-аналіз | 49 (45,2) | 51 (54,8) | 6,1 |
| Розроблення зразка | 56 (52,1) | 44 (47,9) | 36,9 |
| Пробний маркетинг | 62 (58,8) | 38 (41,2) | 16,7 |
| Комерціалізація | 71 (66,3) | 29 (33,7) | 25,6 |
Таким чином, для того щоб не втратити коштів та часу на розробку та виведення на ринок неуспішного нововведення, необхідно здійснювати постійний аналіз великої кількості факторів (як внутрішніх, так і зовнішніх) та вживати заходів для усунення їх негативного впливу. Що, у свою чергу, потребує достатнього та ефективного рівня забезпечення інноваційної діяльності.
ПОНЯТТЯ ПРОВАЙДИНГУ ІННОВАЦІЙ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОВАЙДИНГ ІННОВАЦІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.
