Конфлікт бажань виражається в тому, що замовник бачить виконання замовлення по-одному, а виконавець, тобто рекламне агенція, зовсім в інший спосіб. Такі розбіжності виникають, оскільки рекламні агенції у своїй діяльності орієнтуються на проведені дослідження, стан ринку або просто сучасні тенденції в рекламі, а замовник – на рекламу конкурентів [31].
Конфлікт норм поведінки теж постає досить гостро в роботі з рекламними агенціями, оскільки творчі люди часто мають інші поняття про правила та норми поведінки, які не сприймаються замовниками. На підставі цього і виникають конфлікти та непорозуміння.
Конструктивні вияви конфлікту теж різноманітні. Відомо, що особистісний конфлікт не тільки здатний чинити негативний вплив на особистість, але також може сприяти позитивному розвитку (наприклад, у вигляді почуття невдоволення собою). У групових стосунках конфлікт може запобігати стагнації організації, бути чинником розвитку, вияву нових цілей, норм, ціннісних орієнтацій. Конфлікт, особливо на етапі конфліктної поведінки, відіграє пізнавальну функцію, функцію практичної перевірки та корекції тих образів ситуації, що склалися. Виявляючи суперечності, які існують між членами групи, та ліквідуючи їх на стадії розв'язання, конфлікт звільняє колектив від руйнівних факторів і сприяє її стабілізації, а іноді й подальшому розвитку. Так, у творчому колективі рекламних агенцій можуть генеруватися нові ідеї, створюватися плани подальшого креативного розвитку компанії та окремих особистостей [12]. У табл. 3.8 класифіковано людей, які працюють на підприємстві за типами темпераменту.
Таблиця 3.8. Поведінка людей в організації в залежності від типу темпераменту [17]
| Параметр оцінки | Сангвінік | Холерик | Флегматик | Меланхолік |
| Розуміння завдання | Має тенденцію перебивати співрозмовника, тому необхідно забезпечити для нього безперервність уваги | Важко сприймає великі обсяги інформації. Останню необхідно ділити на частини | Детально обмірковує завдання. Бажано, щоб інформація була класифікована | При сприйнятті часто пропускає значну частину інформації |
| Здатність до аналізу та прогнозування | Уміє приймати тактичні завдання | Схильний ставити тактичні завдання | Є схильність до стратегічного прогнозування | Добре планує власну роботу, тому рідше потрапляє в ситуації цейнтнота |
| Ставлення до невизначеності | Легко переносить, зосереджується на іншій діяльності | Важко переносить | Досить легко переносить | Легко переносить |
| Продукування ідей | Генератор ідей | Генератор ідей | Реалізує ідеї | Може подати гарну ідею, але не зможе її обґрунтувати та відстояти |
| Подолання труднощів | При визначеній мети концентрується та йде до кінця, хоча іноді змінює напрямок руху | Найкраще виконує складні, не передбачувані, термінові завдання | Характеризується стабільною працездатністю | Вибирає роботу, що має більшу ймовірність успіху |
| Стратегія поведінки В конфліктній ситуації | Співробітництва | Суперництва, іноді – уникнення | Співробітництва – у разі значущості проблеми, в іншому випадку – стратегія уникнення | Уникнення |
| Ставлення до виконуваних завдань | Уміє продемонструвати значущість виконаного завдання | Висока впевненість у значущості виконаного завдання | Має бути впевненим у можливості вирішення завдання та наявності достатнього часу для виконання | Відрізняються великою відповідністю рівня домагань рівню реально виконуваних ними завдань |
Виникнення й розвиток внутрішньоколективних конфліктів значною мірою обумовлені демографічними й індивідуальними характеристиками.
За даними Н.В. Гришиної [9], для жінок більш характерні конфлікти, пов'язані з їхніми особистими проблемами: заробітною платою, розподілом відпусток, премій. Чоловіки більше схильні до конфліктів, пов'язаних безпосередньо із самою виробничою діяльністю (організація праці, визначеність трудових функцій та ін.), вони більш критично ставляться і до самої виробничої діяльності, і до керівництва. У молодих людей більшість конфліктів виникає з питань дисципліни. З віком більшу питому вагу займають конфлікти, пов'язані з цільовими характеристиками діяльності (як із самою роботою, так і з особистими потребами), одночасно скорочується кількість конфліктів, викликаних проблемами адаптації працівників у виробничому колективі (з приводу порушень трудової дисципліни, невідповідності вимогам, пропонованим керівником).
Актуальним є розгляд особливостей сублімації творчої діяльності як способу вирішення конфлікту людей з різними типами темпераменту, оскільки саме темпераментом модифікується ефективність творчої діяльності. Слід враховувати особливості людей з різними темпераментами, щоб правильно сублімувати вирішення характеру між особового конфлікту. Передусім це стосується таких якостей, як здатність розуміти запропоноване завдання, прогнозувати можливе майбутнє, уміння переносити невизначеність, продукувати ідеї, долати труднощі, що виникають на шляху до вирішення, а також бажання й уміння працювати у творчому колективі.
Отже, враховуючи показники ставлення до творчості та. творчого процесу підлеглих, керівник має так організовувати роботу, щоб конфлікти були лише конструктивними і стимулювали створення нових ідей та вдале виконання творчих проектів. Для подолання деструктивних конфліктів у творчому колективі менеджер має вибрати для себе найбільш дієві методи подолання таких ситуацій залежно від характеру та особистих якостей учасників творчого процесу організації. Управління конфліктом може виражатися в урегулюванні, завершенні, запобіганні, профілактиці, ослабленні, придушенні, відстрочці тощо (табл. 3.9) [18].
Існують різні підходи до вирішення конфлікту при роботі з рекламними агенціями, які наведені нижче.
Суперництво (конкуренція, вирішення конфлікту силою) полягає в нав'язуванні іншій стороні кращого для себе рішення. Цей стиль вирішення конфліктів, сублімований до примусу, типовий для взаємовідносин між рекламним агенціям і рекламодавцем за моделлю "начальник–підлеглий". З боку агенції йому відповідає стиль пристосування (поступки), який ґрунтується на приниженні своїх прагнень і прийнятті позиції опонента.
Таблиця 3.9. Методи управління конфліктами у творчому колективі [22]
| Метод | Суть методу |
| Завершення | Роз'яснення вимог, яких сторони повинні дотримуватись при подоланні конфлікту. Мета цієї роботи полягає в тому, щоб кожен працівник чітко знав, як має відбуватися цей процес, які кому доручено обов'язки, на які результати можна сподіватися |
| Запобігання | Формування в колективі громадської думки про сторони, що конфліктують. Як відомо, громадська думка є потужним регулятором поведінки людей, багато з яких потребують постійного схвалення, підтримки. Конфліктуючи, вони можуть опинитися в ізоляції, що для них є неприпустимим. Тому задля збереження добрих стосунків у колективі вони часто готові відмовитися від конфронтаційної поведінки |
| Профілактика | Координація та інтеграція діяльності. Наявність в організації чітко налагодженої ієрархії повноважень сприяє упорядкуванню взаємодії людей, розв'язанню проблем, прийняттю рішень, руху інформації. 3 метою координації роботи підрозділів організації створюють проміжні служби. Її призначення полягає у розв'язанні проблемних ситуацій між двома виробничими підрозділами. Інтеграція сприяє об'єднанню зусиль різних підсистем і підсіруктур організації для досягнення сильної мети |
| Ослаблення | Організація співвиробництва. 3 цією метою сторонам доручають справу, яку вони зацікавлені здійснити, але поодинці їм це не під силу Звернення до "третейського судді". Цей метод може бути ефективним, якщо опоненти домовляться підкоритися його рішенню. Таким "суддею" найчастіше обирають найавторитетнішу людину. Часто нею є керівник організації |
| Пригнітення | Звернення до посередника. Особа, яка зважилася стати посередником у розв'язанні конфлікту, має допомогти кожній з сторін побачити ситуацію очима опонента, у пошуку оптимальних способів її вирішення, генеруванні щодо цього нових ідей, пропозицій у процесі вироблення підсумкового документа, створенні ділової морально-психологічної атмосфери при розв'язанні проблеми, здійсненні контролю за виконанням домовленостей, намагатися максимально пом'якшити процес виходу з конфлікту Застосування адміністративних методів вирішення конфлікту. Виправданими вони можуть бути в разі, якщо психологічні та інші методи виявили свою нерезультативність. Найчастіше з цією метою вдаються до структурних змін в організації, усунення з організації опонентів, якщо їх діяльність почала завдавати шкоди колективу, до зміни їх статусу або належності до іншої системи, що унеможливило б необхідність їх взаємодії |
| Відстрочка | Спрямування зусиль усіх учасників на досягнення спільних цілей. Для цього важливо чітко, недвозначно сформулювати мету, передбачивши роль і внесок кожної сторони в її досягнення · Створення системи винагород. Винагороди (подяка, премія, просування по службі) є ефективним засобом впливу на поведінку людей, в зокрема в конфліктній ситуації |
Співпраця (проблемно-дозвільний стиль) надає можливість здійснити пошук такого рішення, яке задовольняло б обидві сторони. Прихильники цього стилю розглядають конфлікт як нормальне явище, що допомагає знаходженню більш творчого вирішення проблем, що виникли.
Ухилення – учасник знаходиться в ситуації конфлікту, але не вживає активних дій щодо його вирішення.
Компроміс передбачає взаємні постутгки у чомусь важливому і принциповому для кожної зі сторін, при цьому відсутня як взаємна задоволеність, так і невдоволеність. У теорії організацій наголошується, що суперництво – найбільш часто застосовуваний стиль; опоненти намагаються реалізувати даний спосіб досягнення мети більш ніж у 90% конфліктів. Це справедливо й для організації рекламного виробництва – навіть при тому, що протиборство і придушення опонента тягнуть за собою цілу низку дисфункціональних наслідків, розглянутих вище.
Тактика вирішення проблеми – найбільш ефективний стиль при вирішенні проблем організації. Для того, щоб прийти до співпраці як до способу вирішення конфліктів, агенція (рідше – рекламодавець) застосовує цей стиль. Це визнання відмінності в думках і готовність ознайомитися з іншими поглядами, щоб зрозуміти причини конфлікту й знайти спосіб дій, прийнятний для обох сторін. Для нього характерно:
• визначення проблеми в категоріях цілей, а не рішень;
• знаходження рішень, прийнятних для обох сторін;
• зосередження уваги на проблемах на противагу акцентуванню особистих якостей іншої сторони;
• створення атмосфери довіри, посилюване взаємним впливом і обміном інформацією;
• вияв симпатії під час вислуховування думок протилежної сторони.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В КРЕАТИВНОМУ КОЛЕКТИВІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
