УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В КРЕАТИВНОМУ КОЛЕКТИВІ

Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту

Конфлікт бажань виражається в тому, що замовник бачить виконання замовлення по-одному, а виконавець, тобто рекламне агенція, зовсім в інший спосіб. Такі розбіжності виникають, оскільки рекламні агенції у своїй діяльності орієнтуються на проведені дослідження, стан ринку або просто сучасні тенденції в рекламі, а замовник – на рекламу конкурентів [31].

Конфлікт норм поведінки теж постає досить гостро в роботі з рекламними агенціями, оскільки творчі люди часто мають інші поняття про правила та норми поведінки, які не сприймаються замовниками. На підставі цього і виникають конфлікти та непорозуміння.

Конструктивні вияви конфлікту теж різноманітні. Відомо, що особистісний конфлікт не тільки здатний чинити негативний вплив на особистість, але також може сприяти позитивному розвитку (наприклад, у вигляді почуття невдоволення собою). У групових стосунках конфлікт може запобігати стагнації організації, бути чинником розвитку, вияву нових цілей, норм, ціннісних орієнтацій. Конфлікт, особливо на етапі конфліктної поведінки, відіграє пізнавальну функцію, функцію практичної перевірки та корекції тих образів ситуації, що склалися. Виявляючи суперечності, які існують між членами групи, та ліквідуючи їх на стадії розв'язання, конфлікт звільняє колектив від руйнівних факторів і сприяє її стабілізації, а іноді й подальшому розвитку. Так, у творчому колективі рекламних агенцій можуть генеруватися нові ідеї, створюватися плани подальшого креативного розвитку компанії та окремих особистостей [12]. У табл. 3.8 класифіковано людей, які працюють на підприємстві за типами темпераменту.

Таблиця 3.8. Поведінка людей в організації в залежності від типу темпераменту [17]

Параметр оцінкиСангвінікХолерикФлегматикМеланхолік
Розуміння завданняМає тенденцію перебивати співрозмовника, тому необхідно забезпечити для нього безперервність увагиВажко сприймає великі обсяги інформації. Останню необхідно ділити на частиниДетально обмірковує завдання. Бажано, щоб інформація була класифікованаПри сприйнятті часто пропускає значну частину інформації
Здатність до аналізу та прогнозуванняУміє приймати тактичні завданняСхильний ставити тактичні завданняЄ схильність до стратегічного прогнозуванняДобре планує власну роботу, тому рідше потрапляє в ситуації цейнтнота
Ставлення до невизначеностіЛегко переносить, зосереджується на іншій діяльностіВажко переноситьДосить легко переноситьЛегко переносить
Продукування ідейГенератор ідейГенератор ідейРеалізує ідеїМоже подати гарну ідею, але не зможе її обґрунтувати та відстояти
Подолання труднощівПри визначеній мети концентрується та йде до кінця, хоча іноді змінює напрямок рухуНайкраще виконує складні, не передбачувані, термінові завданняХарактеризується стабільною працездатністюВибирає роботу, що має більшу ймовірність успіху
Стратегія поведінки В конфліктній ситуаціїСпівробітництваСуперництва, іноді – уникненняСпівробітництва – у разі значущості проблеми, в іншому випадку – стратегія уникненняУникнення
Ставлення до виконуваних завданьУміє продемонструвати значущість виконаного завданняВисока впевненість у значущості виконаного завданняМає бути впевненим у можливості вирішення завдання та наявності достатнього часу для виконанняВідрізняються великою відповідністю рівня домагань рівню реально виконуваних ними завдань

Виникнення й розвиток внутрішньоколективних конфліктів значною мірою обумовлені демографічними й індивідуальними характеристиками.

За даними Н.В. Гришиної [9], для жінок більш характерні конфлікти, пов'язані з їхніми особистими проблемами: заробітною платою, розподілом відпусток, премій. Чоловіки більше схильні до конфліктів, пов'язаних безпосередньо із самою виробничою діяльністю (організація праці, визначеність трудових функцій та ін.), вони більш критично ставляться і до самої виробничої діяльності, і до керівництва. У молодих людей більшість конфліктів виникає з питань дисципліни. З віком більшу питому вагу займають конфлікти, пов'язані з цільовими характеристиками діяльності (як із самою роботою, так і з особистими потребами), одночасно скорочується кількість конфліктів, викликаних проблемами адаптації працівників у виробничому колективі (з приводу порушень трудової дисципліни, невідповідності вимогам, пропонованим керівником).

Актуальним є розгляд особливостей сублімації творчої діяльності як способу вирішення конфлікту людей з різними типами темпераменту, оскільки саме темпераментом модифікується ефективність творчої діяльності. Слід враховувати особливості людей з різними темпераментами, щоб правильно сублімувати вирішення характеру між особового конфлікту. Передусім це стосується таких якостей, як здатність розуміти запропоноване завдання, прогнозувати можливе майбутнє, уміння переносити невизначеність, продукувати ідеї, долати труднощі, що виникають на шляху до вирішення, а також бажання й уміння працювати у творчому колективі.

Отже, враховуючи показники ставлення до творчості та. творчого процесу підлеглих, керівник має так організовувати роботу, щоб конфлікти були лише конструктивними і стимулювали створення нових ідей та вдале виконання творчих проектів. Для подолання деструктивних конфліктів у творчому колективі менеджер має вибрати для себе найбільш дієві методи подолання таких ситуацій залежно від характеру та особистих якостей учасників творчого процесу організації. Управління конфліктом може виражатися в урегулюванні, завершенні, запобіганні, профілактиці, ослабленні, придушенні, відстрочці тощо (табл. 3.9) [18].

Існують різні підходи до вирішення конфлікту при роботі з рекламними агенціями, які наведені нижче.

Суперництво (конкуренція, вирішення конфлікту силою) полягає в нав'язуванні іншій стороні кращого для себе рішення. Цей стиль вирішення конфліктів, сублімований до примусу, типовий для взаємовідносин між рекламним агенціям і рекламодавцем за моделлю "начальник–підлеглий". З боку агенції йому відповідає стиль пристосування (поступки), який ґрунтується на приниженні своїх прагнень і прийнятті позиції опонента.

Таблиця 3.9. Методи управління конфліктами у творчому колективі [22]

МетодСуть методу
ЗавершенняРоз'яснення вимог, яких сторони повинні дотримуватись при подоланні конфлікту. Мета цієї роботи полягає в тому, щоб кожен працівник чітко знав, як має відбуватися цей процес, які кому доручено обов'язки, на які результати можна сподіватися
ЗапобіганняФормування в колективі громадської думки про сторони, що конфліктують. Як відомо, громадська думка є потужним регулятором поведінки людей, багато з яких потребують постійного схвалення, підтримки. Конфліктуючи, вони можуть опинитися в ізоляції, що для них є неприпустимим. Тому задля збереження добрих стосунків у колективі вони часто готові відмовитися від конфронтаційної поведінки
ПрофілактикаКоординація та інтеграція діяльності. Наявність в організації чітко налагодженої ієрархії повноважень сприяє упорядкуванню взаємодії людей, розв'язанню проблем, прийняттю рішень, руху інформації. 3 метою координації роботи підрозділів організації створюють проміжні служби. Її призначення полягає у розв'язанні проблемних ситуацій між двома виробничими підрозділами. Інтеграція сприяє об'єднанню зусиль різних підсистем і підсіруктур організації для досягнення сильної мети
ОслабленняОрганізація співвиробництва. 3 цією метою сторонам доручають справу, яку вони зацікавлені здійснити, але поодинці їм це не під силу Звернення до "третейського судді". Цей метод може бути ефективним, якщо опоненти домовляться підкоритися його рішенню. Таким "суддею" найчастіше обирають найавторитетнішу людину. Часто нею є керівник організації
ПригнітенняЗвернення до посередника. Особа, яка зважилася стати посередником у розв'язанні конфлікту, має допомогти кожній з сторін побачити ситуацію очима опонента, у пошуку оптимальних способів її вирішення, генеруванні щодо цього нових ідей, пропозицій у процесі вироблення підсумкового документа, створенні ділової морально-психологічної атмосфери при розв'язанні проблеми, здійсненні контролю за виконанням домовленостей, намагатися максимально пом'якшити процес виходу з конфлікту Застосування адміністративних методів вирішення конфлікту. Виправданими вони можуть бути в разі, якщо психологічні та інші методи виявили свою нерезультативність. Найчастіше з цією метою вдаються до структурних змін в організації, усунення з організації опонентів, якщо їх діяльність почала завдавати шкоди колективу, до зміни їх статусу або належності до іншої системи, що унеможливило б необхідність їх взаємодії
ВідстрочкаСпрямування зусиль усіх учасників на досягнення спільних цілей. Для цього важливо чітко, недвозначно сформулювати мету, передбачивши роль і внесок кожної сторони в її досягнення · Створення системи винагород. Винагороди (подяка, премія, просування по службі) є ефективним засобом впливу на поведінку людей, в зокрема в конфліктній ситуації

Співпраця (проблемно-дозвільний стиль) надає можливість здійснити пошук такого рішення, яке задовольняло б обидві сторони. Прихильники цього стилю розглядають конфлікт як нормальне явище, що допомагає знаходженню більш творчого вирішення проблем, що виникли.

Ухилення – учасник знаходиться в ситуації конфлікту, але не вживає активних дій щодо його вирішення.

Компроміс передбачає взаємні постутгки у чомусь важливому і принциповому для кожної зі сторін, при цьому відсутня як взаємна задоволеність, так і невдоволеність. У теорії організацій наголошується, що суперництво – найбільш часто застосовуваний стиль; опоненти намагаються реалізувати даний спосіб досягнення мети більш ніж у 90% конфліктів. Це справедливо й для організації рекламного виробництва – навіть при тому, що протиборство і придушення опонента тягнуть за собою цілу низку дисфункціональних наслідків, розглянутих вище.

Тактика вирішення проблеми – найбільш ефективний стиль при вирішенні проблем організації. Для того, щоб прийти до співпраці як до способу вирішення конфліктів, агенція (рідше – рекламодавець) застосовує цей стиль. Це визнання відмінності в думках і готовність ознайомитися з іншими поглядами, щоб зрозуміти причини конфлікту й знайти спосіб дій, прийнятний для обох сторін. Для нього характерно:

• визначення проблеми в категоріях цілей, а не рішень;

• знаходження рішень, прийнятних для обох сторін;

• зосередження уваги на проблемах на противагу акцентуванню особистих якостей іншої сторони;

• створення атмосфери довіри, посилюване взаємним впливом і обміном інформацією;

• вияв симпатії під час вислуховування думок протилежної сторони.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В КРЕАТИВНОМУ КОЛЕКТИВІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина I. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ

  • Класифікації інновацій

  • Сутність і зміст інноваційного менеджменту

  • ТЕОРІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

  • Інноваційний розвиток

  • ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯК ОБ'ЄКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Методи проектування інновацій

  • Оцінка ринкової адекватності інновацій

  • ДЕРЖАВНЕ І РЕГІОНАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державне фінансування інноваційної діяльності

  • УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Проектне управління інноваціями на підприємстві

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Формування команди

  • Лідерство при реалізації інноваційних проектів і програм

  • Інноваційна культура і її роль у формуванні інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві

  • Конфлікти і методи їх вирішення в ході реалізації інноваційних проектів

  • ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Методи оцінювання інтелектуального капіталу

  • КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Комплексна оцінка ефективності інноваційної діяльності

  • МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ

  • Мотивація суб'єктів інноваційної діяльності

  • СПЕЦИФІКА ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ НА ЗАСАДАХ МАРКЕТИНГУ

  • Міжнародний маркетинг нововведень

  • МАРКЕТИНГОВИЙ ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ІННОВАЦІЇ

  • Методи прогнозування попиту

  • МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

  • Процес планування та створення товару-інновації

  • Управлінські рішення стосовно підвищення конкурентоспроможності товару-інновації та підприємства в цілому

  • СТВОРЕННЯ І СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА ІННОВАЦІЇ

  • МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ

  • Застосування функціонально-вартісного аналізу в процесі розробки нового товару

  • МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА РОЗПОДІЛУ В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ

  • КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОСТІ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА

  • МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ КОМАНДИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В КРЕАТИВНОМУ КОЛЕКТИВІ
  • МОТИВАЦІЯ КРЕАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ

  • РИНОК ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ

  • ІННОВАЦІЙНІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ

  • ПРОВАЙДИНГ ІННОВАЦІЙ

  • ПОНЯТТЯ ПРОВАЙДИНГУ ІННОВАЦІЙ

  • ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Розподіл завдань між суб'єктами інноваційного процесу залежно від їх рольових позицій і соціально-психологічних настанов

  • Вивчення причин психологічних бар'єрів та знаходження шляхів їх здолання

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

  • Поняття та основні складові інтелектуальної власності

  • Промислова власність

  • ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • МЕНЕДЖМЕНТ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

  • Сутність управління екологічно спрямованим інноваційним розвитком суб'єктів господарювання

  • ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА РОЗВИТКОМ РИНКУ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

  • Методи управління формуванням ринку екологічних інновацій

  • МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

  • Урахування різноспрямованих інтересів суб'єктів ринку екологічних інновацій

  • УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНО СПРЯМОВАНОЮ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ОСНОВІ ПРОГНОЗУВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

  • Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій

  • Методика обґрунтування та оцінки екологічно спрямованих інноваційних проектів

  • УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ

  • Особливості інноваційних проектів та їх життєвих циклів

  • Класифікація інноваційних проектів

  • Особливості життєвого циклу інноваційного проекту

  • Лінійно-циклічний характер процесу управління проектом

  • Контури зворотного зв'язку в стійкості і керованості інноваціями

  • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

  • Методи мультипроектного управління і критерії формування послідовності проектів

  • СТАНДАРТИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • 10006. Системи менеджменту якості. Керівні вказівки з менеджменту якості проектів

  • ОТОЧЕННЯ ПРОЕКТУ ТА ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Джерела фінансування та державні програми підтримки інноваційної діяльності

  • Міжнародні програми підтримки наукових досліджень і технологій

  • СОЦІОТЕХНІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Комплекс програмно-технічних засобів, які забезпечують управління інноваційними проектами

  • ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Технологія системного проектування і методологія SADT

  • Умова необхідності

  • Інструментальні засоби планування і контролю реалізації інноваційного проекту, фінансового аналізу й управління ресурсами інноваційного проекту

  • Засоби презентації інноваційного проекту

  • ЕКСПЕРТИЗА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ І РІШЕНЬ

  • Комерційна експертиза

  • Частина II. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА І УСТАНОВ

  • Форми підприємницької діяльності в умовах інноваційного розвитку

  • ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ПІДПРИЄМСТВА

  • Планування обсягів реалізації продукції

  • Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства

  • ОСНОВНІ ФОНДИ

  • Амортизація основних фондів

  • ОБОРОТНІ КОШТИ

  • Джерела фінансування і визначення потреб

  • Ефективність використання оборотних коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • Нормування праці

  • Продуктивність праці

  • Оплата праці в ринкових умовах

  • ВИДИ СОБІВАРТОСТІ

  • Аналіз., калькуляція і планування собівартості продукції

  • Інноваційні чинники зниження собівартості

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Ціна і споживча вартість продукції

  • Методи ціноутворення

  • ЕКОНОМІЧНІСТЬ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

  • Критерії техніко-економічної оцінки інноваційних проектів

  • Структурний аналіз понять економічності і якості

  • ОЦІНКА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО РІВНЯ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

  • Структура системи техніко-економічних розрахунків ефективності розвитку виробництва

  • НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

  • СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ

  • Основні поняття стратегічного управління

  • ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

  • ВИДИ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ

  • РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Визначення інноваційних стратегій на основі наявності ресурсів і попиту

  • ІНСТРУМЕНТАРІЙ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

  • ЕТОМ-аналіз

  • ПОРТФЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Матриця Мак Кінсі "Дженерал Електрик"

  • ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

  • Ринкова складова

  • Інтелектуальна складова

  • Інтерфейсна складова

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • РИНКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ

  • ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ПОКАЗНИКИ, КРИТЕРІЇ І МЕТОДИКА ЙОГО ОЦІНКИ

  • ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ

  • Кадрова складова

  • Технологічна складова

  • Маркетингова складова

  • МОТИВАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ МОТИВУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • НАПРЯМИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

  • ОСНОВНІ ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

  • МОТИВАЦІЯ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ

  • МОТИВАЦІЯ СПОЖИВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ

  • ВИБІР НАПРЯМІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ВІДПОВІДАЮТЬ МОТИВАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ

  • ВИБІР НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ З УРАХУВАННЯМ ІНТЕРЕСІВ СУБ'ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

  • ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІКО- ЕКОНОМІЧНОГО РІВНЯ МАШИН

  • Джерела економічних ефектів

  • Період, за який потрібно вести розрахунок економічної ефективності

  • МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ НОВИХ МАШИН

  • ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНИЙ АНАЛІЗ У ПРОГНОЗУВАННІ ЕФЕКТИВНОСТІ МАШИН

  • ДИНАМІЧНИЙ АСПЕКТ У ПРОГНОЗУВАННІ ЕФЕКТИВНОСТІ НОВОЇ ТЕХНІКИ (МАШИН)

  • Технологічні уклади

  • ЕВОЛЮЦІЯ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ЯК ТОВАРІВ

  • ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МАШИН І ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ ВИРОБНИЦТВА

  • ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Технологія виробництва і стадія ринку

  • ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МАШИН ДЛЯ РІЗНИХ СЕГМЕНТІВ РИНКУ

  • Повна кастомізація кустарного виробництва

  • Кастомізація компонентів продукту "за принципом піци"

  • Самоналагодження систем

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

  • Роль стандартизації в розвитку національної економіки України

  • ОСНОВНІ МЕТОДИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

  • Призначення та основні принципи державної системи стандартизації

  • Переважні числа в стандартизації

  • Організація розроблення стандартів

  • Тенденції удосконалення державної системи стандартизації України

  • Міжгалузеві системи стандартизації

  • МІЖГАЛУЗЕВІ СИСТЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

  • Система технологічної документації

  • Система стандартів безпеки праці

  • СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

  • Основні поняття та визначення з якості продукції

  • Визначення рівня якості товарів та послуг

  • СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

  • Статистичні методи контролю якості

  • Статистичний приймальний контроль

  • Процес контролю якості в період життєвого циклу товару

  • МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

  • Правила та порядок виконання функції системи якості продукції

  • Випуск і планування випуску продукції

  • ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СЕРТИФІКАЦІЇ

  • Національні і міжнародні системи сертифікації

  • Порядок проведення та схеми сертифікації

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

  • Законодавство в галузі стандартизації та управління якістю

  • Законодавство в галузі стандартизації та управління якістю

  • МІЖНАРОДНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

  • МІЖНАРОДНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

  • Європейська стандартизація та сертифікація продукції

  • УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ

  • Європейська стандартизація та сертифікація продукції

  • УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ

  • МЕТОДИ ОЦІНКИ І ЗНИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РИЗИКІВ

  • Застосування правил логічного виведення

  • Побудова дерева рішень

  • РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙ

  • БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ

  • Сегментування ринку

  • Технічний рівень та якість продукції

  • Комунікації та процес просування

  • План виробництва товару

  • Організаційний план

  • Розрахунки основних формальних критеріїв оцінки інвестицій

  • Ризики в бізнес-плануванні

  • БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ У НЕВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ

  • Визначення місцезнаходження об'єкта бізнес-планування

  • Бізнес-планування у сфері послуг

  • Бізнес-план посередницької діяльності

  • ПРАКТИКА РОЗРОБЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНІВ

  • Резюме в бізнес-плані

  • ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ

  • Розділи бізнес-плану, що не належать до сфери економіки

  • Типові недоліки та помилки в бізнес-плану ванні

  • Оптимізація планування бізнес-процесів на підприємстві

  • ПІСЛЯМОВА

  • ГЛОСАРІЙ