• організація креативного менеджменту (4.1);
• креативний менеджмент організації (4.2);
• менеджмент в креативній організації (4.3).
У табл. 3.1 наведено визначення "креативності", запропоновані різними науковцями.
Таблиця 3.1. Аналіз визначення "креативності"
| Автор | Визначення |
| Сент А. Дьорді | Креативність – творче мислення, яке полягає в тому, щоб подивитися на те, що бачать усі, і подумати про те, про що не подумав ніхто |
| Айзенк Г. | Креативність – компонент загальної розумової обдарованості |
| Вільям І. Койн | Креативність – породження оригінальних і доречних ідей |
| Г ерет Джонс | Креативність – характеристика людей, які не вписуються в систему |
| Гілфорд Дж., Тейлор К., Груббер Г. | Креативність – творча здібність, що є самостійним чинником, незалежним від інтелекту' |
| Лернер І.Я. | Креативність – процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються і чітко регламентуються, системи операцій або дій |
| Уайсберг Р. | Креативність – творче мислення, яке діагностується за якістю продукту, а не за способом його одержання |
| Девіс Ч. | Креативність – втілення того, чого ще ніхто не робив, містить: задум, винахід, застосування |
| Пономарьов Я. А. | Креативність – психологічна властивість, інтелектуальна активність й чутливість (сензитивність) до побічних продуктів своєї діяльності |
Альберт Сент Дьорді під креативністю розуміє здатність творчої особистості розглядати ситуацію й бачити сприятливі можливості там, де інші бачать лише проблеми. Визначення креативності засноване на концепції переоцінки, сутність якої полягає в зміні погляду на ситуацію, спробі поглянути на неї в іншій системі координат.
Д-р Джонс під виразом "Мені потрібні люди, які не вписуються в систему" вказує на необхідність розмаїття поглядів і підходів у компанії. Головна умова забезпечення успішності конфліктної креативності – не допустити переростання конфлікту, який повинен призводити до отримання позитивних результатів для організації, у конфлікт, що призводить до збитків для неї. Деякі креативні групи працюють в умовах навмисно створеного конфлікту, що сторонньому спостерігачеві може видатися контрпродуктивним.
"Було б чудом, – пише Л.С. Виготський [8], – якби уява могла створювати з нічого або якби вона мала інші джерела для своїх творінь, крім попереднього досвіду". Усе те нове, що виникає в уяві людини, будується з тих елементів оточуючої дійсності, які містяться в попередньо засвоєному нею досвіді. Уява є вищою формою почуттєвого відображення світу і знаходиться на межі чуттєвості й мислення.
Айзенк Г. висловив думку, що креативність є компонентом загальної розумової обдарованості. У айсберг Р. стверджує, що креативність як творче мислення діагностується за якістю продукту, а не за способом його одержання. Будь-який пізнавальний процес, на його думку, спирається на минулі знання й передбачає їхні перетворення відповідно до вимог завдання.
Основою креативності є уміння творчо мислити. Так, наприклад, відомий фахівець в галузі дидактики І.Я. Лернер [7] пише: "Творчістю ми і називаємо процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються й чітко регламентуються, системи операцій або дій".
У трактуваннях "креативності" Вільяма І. Койна та Чарльза Девіса креативність є своєрідним "творчим важілем", дія якого й дає компанії конкурентну перевагу. Індивідуальні особливості творчого мислення й усвідомлення того, що є припустимим у межах цієї організації, і впливають на рівень творчої діяльності в компанії.
Креативність (творча здібність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту (Дж. Гілфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А. Пономарьов) [8]. У більш м'якому варіанті ця теорія говорить, що між рівнем інтелекту й рівнем креативності є незначна кореляція. Найбільш розвиненою концепцією є "теорія інтелектуального порогу" Е.П. Торренса: якщо IQ нижче ніж 115–120, інтелект і креативність утворять єдиний фактор, якщо IQ вище ніж 120, творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативістів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.
Суть креативності як психологічної властивості, за Я.А. Пономарьовим [8], полягає в інтелектуальній активності й чутливості (сенситивності) до побічних продуктів своєї діяльності. Для творчої людини найбільшу цінність становлять побічні продукти діяльності, щось нове й незвичайне, для нетворчої – важливі результати щодо досягнення мети, а не новизна.
Креативний менеджмент можна розглядати з таких позицій системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового та адміністративного підходів. Більшість науковців [1, 2, 10, 16, 26] зазначає, що креативний менеджмент набуває найбільш прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів (табл. 3.2).
Таблиця 3.2. Підходи до трактування поняття "креативний менеджмент" [11]
| Підхід | Значення поняття "креативний менеджмент" |
| Системний | Креативний менеджмент – підсистема інноваційного менеджменту, що забезпечує здатність суб'єктів управління висувати та розвивати нові ідеї, які набувають форми наукової або технологічної інформації |
| Функціональний | Креативний менеджмент – одна з функцій менеджменту, яка спрямована на забезпечення здатності суб'єктів управління висувати та розвивати нові ідеї, які набувають форми наукової, технологічної інформації та акумулювання нових ідей |
| Ситуаційний | Креативний менеджмент – сукупність сприятливих умов, що створюються керівітками підприємства для творчого розвитку трудового колективу і окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їх наслідків тощо |
| Поведінковий | Креативний менеджмент – сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, спрямованих на акумулювання креативних ідей щодо розв'язання виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо, а також сприяння творчому розвитку трудового колективу і окремих працівників |
| Адміністративний | Креативний менеджмент – сукупність упраатінських відносин між керівниками та підлеглими щодо встановлення цілей стосовно пошуку креативних ідей, їх виконання, пов'язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подоланням їх наслідків тощо |
Система менеджменту може бути ефективною тільки в тому разі, якщо одним з її елементів є своєчасний і адекватний контроль – діяльність з визначення станів об'єктів управління і відмінностей цих станів від минулих або заданих. Така діяльність передбачає здійснення обліку, перевірки і аналізу. Важливим аспектом реалізації функції контролю, що ще не знайшов свого належного вирішення, безперечно є створення системи управлінського обліку, адекватної особливостям підприємства і орієнтованої на нього потреби [15].
Розглядаючи менеджмент у креативній організації, усю відповідальність за розвиток та діяльність підприємства несуть саме менеджери. Керівництво вищої категорії для створення нової команди передусім має створити устав команди, у якому будуть прописані цілі та ступені свободи, а потім набрати в команду менеджерів, які мають "школи досвіду".
Наукове обґрунтування теорії шкіл досвіду, подане професором Морганом Макколлом у його праці "Птахи високого польоту: створення наступного покоління лідерів".
Замість того, щоб шукати "необхідних" співробітників, успішних в основній діяльності, компаніям необхідно шукати керівників, які пройшли потрібні школи досвіду, що допоможе їм виявити й розвинути нові напрями бізнесу. Морган Макколл зазначає, що управлінські навички й інтуїція, завдяки яким можна досягти успіху при виконанні завдань, формуються в процесі виконання попередніх завдань. Отже, бізнес-підрозділ можна розглядати як школу, а проблеми, з якими мають справу менеджери, як навчальну програму, що пропонує ця школа. Тому навички, якими можуть володіти чи не володіти менеджери, залежать від того, які "предмети" вони вивчали чи не вивчали в різних школах досвіду.
До організації креативного менеджменту безпосередньо належить генерація ідей, що спрямовує та розвиває діяльність підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ“ на сторінці 2. Приємного читання.
