Рис. 2.25. Рівні споживацької готовності споживачів та їх характеристики
Враховуючи викладене, при визначенні і кількісній оцінці попиту на нову продукцію необхідно прогнозувати і враховувати часові параметри прояву попиту по мірі переходу споживачів із вихідного стану споживчої готовності до бажаного, а також контролювати витрати на їх інформування і стимулювання.
Також важливим є розуміння того, що при формуванні початкового попиту на інновацію не варто розраховувати на масову аудиторію. Адже лише невелика частина всіх потенційних споживачів є дійсно новаторами, які бажають спробувати новинку (табл. 2.8).
Таблиця 2.8. Класифікація споживачів за їх ставленням до інновацій та їх характеристики [36, 49]
| Тип споживача | Характеристика | Частка |
| Новатори | Ризикові, легко сприймають нові товари, космополітичні, спілкуються з іншими споживачами, мають вищу освіту | 2,5% |
| Ранні послідовники | Респектабельні, належать до локальної соціальної системи, є кваліфікованими фахівцями, перед купівлею перевіряють товар, їхня думка провідна у своєму соціумі | 13,5% |
| Рання більшість | Уважні, обачливі, сприймають новинки швидше середнього, рідко займають провідні позиції в суспільстві, вагаються певний час перед покупкою, мають багато неформальних соціальних контактів | 34% |
| Пізня більшість | Скептики, сприймають ідеї повільніше середнього, сприйняття може бути внаслідок економічної необхідності, а також внаслідок певного тиску, до інновацій ставляться обережно. Соціальний стан та рівень доходів на низькому рівні | 34% |
| Консерватори | Традиційні, останніми сприймають новинку, стримані в поглядах, орієнтуються на минуле, підозрілі, остерігаються боргів, джерелами інформації служать сусіди та друзі | 16% |
На підставі з даних табл. 2.8 можна дійти висновку, що формувати початковий попит на інновацію варто зосередивши зусилля на таких споживачах як новатори та ранні послідовники. Для подальшого стимулювання споживачів традиційно використовують основні інструменти маркетингових комунікацій, а саме: реклама, зв'язки з громадськістю (піар), пропаганда, стимулювання збуту, прямий маркетинг. Кожна окрема інновація потребує своєї кампанії просування, однак здебільшого для проходження кожної зі стадій споживацької готовності варто використовувати такі інструменти (рис. 2.26).
Стимулювання
Стимулювання, прямий маркетинг, пропаганда
Стимулювання, пропаганда
Прямий маркетинг, піар, пропаганда
Прямий маркетинг, реклама, пропаганда
Інформативна реклама, піар та прямий маркетинг
Рис. 2.26. Схема застосовування інструментів маркетингових комунікацій на різних стадіях споживацької готовності
Як бачимо з рис. 2.26, одним з інструментів комунікацій, що наявний майже на всіх стадіях споживацької готовності, є пропаганда. Цей інструмент – один із найбільш ефективних, адже інформація про товар у цьому разі надходить не від виробника, а частіше, за все, від споживачів (що для потенційних споживачі є більш надійним джерелом). І якщо перші споживачі інновації (новатори та ранні послідовники) мають позитивний досвід використання інновації, то далі саме вони будуть головними джерелами позитивної інформації про новинку. А цей процес уже не потребує додаткових коштів та зусиль від товаровиробника. Однак слід зауважити, що пропаганда є також тим інструментом, прямо управляти яким майже неможливо. Тому необхідно розуміти, що будь- які дії виробника (у т.ч. не пов'язані з його основною діяльністю) можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки.
Крім дій споживачів, попит може формуватися також під впливом інших джерел інформації. Залежно від ступеня й характеру їх зацікавленості в новому товарі всі вони поділяють на зацікавлені і незалежні [30].
До зацікавлених належать: засоби масової інформації, які отримують плату за рекламу; працівники збутової мережі; торгові і збутові посередники і т. д. Вони зазвичай позитивно впливають на формування споживчого попиту.
До незалежних (крім споживачів, що діляться інформацією про інновацію з друзями, родичами, знайомими) відносять: видання професіональних асоціацій, у яких містяться результати порівняльного аналізу товарів-аналогів; статті фахівців, що містять результати експертизи нової продукції; органи сертифікації продукції тощо. Ці джерела можуть справляти як позитивний, так і негативний вплив на формування попиту. Однак незалежним джерелам споживачі довіряють більше, ніж зацікавленим. Тому необхідно намагатися привернути їх увагу, щоб отримати об'єктивну оцінку товару. Якщо вони позитивно оцінюють його, то це свідчить про те, що попит почав формуватися. Якщо ж оцінка негативна, то новий товар слід ще доводити й удосконалювати.
Слід зазначити, що споживачі чинять певний опір інноваціям (свідомо чи ні). За причинами неприйняття нового товару розрізняють такі групи споживачів:
• 1. Споживачі, які не хочуть і не будуть купувати новий товар, наприклад, вегетаріанці не будуть вживати навіть екологічно чисті м'ясні продукти.
• 2. Споживачі, які не можуть його використовувати, наприклад, люди, яким стан здоров'я не дозволяє споживати продукти з певними інгредієнтами (так, хвора на діабет людина не буде вживати йогурт з великим вмістом цукру), або розмір квартири не дозволяє використовувати габаритні меблі; підприємства, розміри яких не дозволяють використовувати певне обладнання, тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТВОРЕННЯ І СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА ІННОВАЦІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.
