• 5. Управління життєвим циклом товарної інновації.
Завдання подано у порядку їх вирішення. Вони охоплюють як етапи інноваційного циклу, так і життєвого циклу нового товару. Загальна схема повного інноваційного циклу порівняно з життєвим циклом нового товару наведена на рис. 2.19.
Рис. 2.19. Варіанти інноваційного циклу і типи підприємств-інноваторів [17]
Однак слід зазначити, що далеко не всі інновації (інноваційні проекти) проходять етапи повного інноваційного циклу. Для конкретної інновації (конкретного інноватора) інноваційний цикл може починатися з самого першого етапу (див. рис. 2.19), а може й з придбання патенту або ліцензії на виробництво нової продукції. Аналогічно, інноваційний проект може завершуватися етапом комерційного виробництва (комерціалізації інновації•), а може – продажем патенту на нові технічні і (або) технологічні рішення або ж ліцензії.
Можливі варіанти дій підприємств-інноваторів із традиційним (повним) і зміщеним початком-закінченням інноваційного циклу показані на рис. 2.19.
На рис. 2.19 прийняті такі умовні позначення:
Т1 – повний інноваційний цикл від генерації ідей до розгортання комерційного виробництва нового товару;
Т2 – інноваційний цикл, який завершується продажем патенту на технічні і (або) технологічні рішення;
Т3 – інноваційний цикл, шо починається придбанням патенту на нове технологічне чи технічне рішення і завершується продажем ліцензії на право виготовлення нового товару;
Т4 – інноваційний цикл, що починається придбанням ліцензії і завершується комерційним виробництвом нового товару;
Т5 – інноваційний цикл, що починається придбанням патенту і завершується комерційним виробництвом;
Т6 – інноваційний цикл, який завершується продажем ліцензії на право виробництва нового товару.
У відповідності з охопленими етапами інноваційного циклу (ІЦ) і життєвого циклу (ЖЦ) розрізняють різні типи підприємств-інноваторів (за міжнародною класифікацією). Як випливає з рис. 2.19, венчурні підприємства і підприємства-експлеренти займаються радикальними інноваціями (працюють на етапах власне ІЦ), а патієнти, віоленти і комутатори – поліпшуючими (працюють на етапах ЖЦ звичайного товару, у який перетворилася радикальна інновація).
Венчурні підприємства займаються розробкою нових видів продукції і передають свої розробки іншим представникам ризикового бізнесу або великим підприємствам.
Експлеренти працюють на етапі виведення нового товару на ринок. Вони спеціалізуються на створенні нових чи радикальних трансформаціях старих ринків (сегментів ринку). Зазвичай експлеренти йдуть на альянс з великим підприємством, яке може масово тиражувати привабливі для ринку товари.
Патієнти здійснюють діяльність на етапі зростання обсягів збуту, орієнтуються на вузький вибірковий сегмент ринку. До їх компетенції відносять доведення характеристик нового товару (розробленого венчурними підприємствами) та комплексу маркетингу до вимог споживачів.
Віоленти працюють на етапі зрілості товару. Це великі підприємства, які діють у сфері потужного стандартного виробництва. Вони займаються великосерійним та масовим виробництвом продукції середньої якості за середніми цінами, яка призначена для широкого кола споживачів і може швидко отримати їх визнання.
Комутанти працюють на етапі виведення товару з ринку. Вони орієнтуються у своїй діяльності на споживачів-аутсайдерів і задовольняють їхні специфічні потреби (наприклад, у запчастинах для автомобілів, які вже не виготовляються).
Докладно схему повного Щ і ЖЦ товару розглянуто в першому розділі (рис. 1.7). Завдання маркетингу інновацій для кожного типу підприємств-інноваторів наведені в табл. 2.7.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процес планування та створення товару-інновації“ на сторінці 2. Приємного читання.
