Спред (англ. Spread – розрив, стрибок) – різниця в змінах курсу валюти або цінного паперу.
Сталий розвиток – такий розвиток економіки, за якого поліпшуються умови життя людини, а вплив на навколишнє середовище залишається в межах господарської ємності біосфери, і тому не руйнується природна основа функціонування людства.
Стандарт – документ, який встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній галузі, розроблений у встановленому порядку.
Стандартизація – діяльність, яка полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування для вирішення потенційних завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню і сприянню науково-технічному співробітництву.
Стимул – це спонукання, ефект якого залежить від психіки людини, її поглядів, почуттів, настрою, інтересів.
Стратегічне планування – центральна частина стратегічного управління, управлінський процес установлення рівноваги між цілями та можливостями і ресурсами підприємства, який охоплює ситуаційний аналіз, узгодження цілей, вибір стратегії і формування програми її реалізації.
Стратегічне управління – вид управління, яке спирається на людський потенціал як основу підприємства, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і здійснює своєчасні зміни в підприємстві, які відповідають впливу зовнішнього середовища і дозволяють досягати конкурентних переваг, що в сукупності дає можливість підприємству виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому своїх цілей.
Стратегічні господарські підрозділи – виокремлені як певний вид ринкової діяльності зони бізнесу підприємства, які можуть охоплювати: підрозділ підприємства, кілька товарних груп, товар/товарну марку. СГП виділяють за параметрами: певний вид товару, специфічні потреби, які можна вдовольнити, група споживачів, конкурентні переваги підприємства (наприклад, фабрика "Спецодяг" має такі СГП: експериментальний цех, цех "малих серій", пошивочний цех).
Стратегічні зони господарювання – особливим способом виділені стратегічно важливі сегменти оточення підприємства, що являють собою відповідний продукт (послугу), групу споживачів (потреб) чи підприємств, які володіють визначеними загальними ознаками (наприклад, годинник з механізмом для заведення зліва).
Стратегічні рішення – управлінські рішення, орієнтовані на майбутнє, що є основою для ухвалення оперативних рішень; пов'язані із значною невизначеністю, оскільки враховують неконтрольовані зовнішні чинники і із залученням значних ресурсів; можуть мати серйозні, довгострокові наслідки для підприємства.
Стратегія – генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети проблем і ресурсів для досягнення основної мети.
Стратегія розвитку – рішення про розвиток портфеля підприємства та кожної його одиниці.
Структура проекту – ієрархічна декомпозиція проекту на складові частини (елементи, модулі), необхідні для планування і контролю реалізації проекту.
Суб'єкти інноваційної діяльності – фізичні або юридичні особи, які здійснюють інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Термін окупності інвестицій – це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів.
Технічні умови – документ, який встановлює технічні вимоги, яким має відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Технологічна складова потенціалу інноваційного розвитку підприємства – складова, яка відображає здатність оперативно перебудуватися, переорієнтувати виробничі потужності й налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, що відповідають запитам споживачів.
Технологічний уклад – комплекс сполучених технологічно однорідних сукупностей процесів постачання, виробництва і споживання, які пристосовані один до одного і мають однаковий техніко- технологічний рівень.
Технопарки – це організаційні структури, до складу яких входять наукові установи, ВНЗ, підприємства, інформаційно-виставкові комплекси, служби сервісу тощо, які об'єднані організаційно і територіально в локальний науково-технічний комплекс і здійснюють наукове, кадрове та інформаційне обслуговування інноваційних процесів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЛОСАРІЙ“ на сторінці 9. Приємного читання.
