Елементи, які потрапили в зону А, як правило, піддаються аналізу в першу чергу. За можливості знизити витрати за цими елементами переходять до аналізу тих, які потрапили в зону Б, і, нарешті, – у зону С.
До складу аналізу за функціональним моделюванням входять: формулювання (логічний опис) функцій виробу і його матеріальних носіїв; класифікація функцій; визначення ієрархії функцій, перевірка правильності розподілу функцій за методом систематизованого аналізу функцій, опис і графічне зображення функціональних зв'язків у вигляді ФМ.
Після визначення всіх функцій, встановлення підпорядкованості ієрархічної структури і зв'язків між ними будується ФМ виробу.
Ієрархія функцій встановлюється шляхом розподілу їх за таким правилом: функції верхнього рівня ієрархії повинні відображати мету стосовно нижчих. У свою чергу, нижчі характеризують засоби досягнення ще нижчих функцій.
Після побудови ФМ визначаємо значущість функцій. Для оцінки значущості функцій використовуються, як правило, експертні методи. Найбільш простим є меnод попарного порівняння властивостей, результати якого подані у відповідних матрицях. Номери властивостей послідовно записуються у стовпчик і рядок (табл. 12.2).
Таблиця 12.2. Матриця попарного порівняння властивостей функцій
| Номер властивості | Кількість перевірок | Значущість | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||
| 1 | 0 | 1 | 3 | 1 | 5 | 1 | 1 | 1 | 9 | 1 | 6 | 0,133 |
| 2 | 1 | 0 | 3 | 2 | 5 | 2 | 2 | 2 | 9 | 2 | 5 | 0,111 |
| 3 | 3 | 3 | 0 | 3 | 5 | 3 | 3 | 9 | 3 | 7 | 0,156 | |
| 4 | 1 | 2 | 3 | 0 | 5 | 4 | 4 | 4 | 9 | 4 | 4 | 0,089 |
| 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 0 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 9 | 0,2 |
| 6 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 0 | 6 | 6 | 9 | 6 | 3 | 0,067 |
| 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 0 | п · / | 9 | 10 | 1 | 0,022 |
| 8 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 0 | 9 | 8 | 1 | 0,022 |
| 9 | 9 | 9 | 9 | 9 | 5 | 9 | 9 | 9 | 0 | 9 | 8 | 0,178 |
| 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 10 | 8 | 9 | 0 | 1 | 0,022 |
| Σ 45 | Σ 1 | |||||||||||
На перетині рядка й стовпця фіксуються номери тих властивостей (функцій), які сприяють задоволенню найбільш важливих потреб споживачів.
Передостання графа матриці містить величини кількості переваг, отриманих кожною функцією. Потім визначається значущість функції за формулою:
(12.24)
де – кількість переваг, отриманих і-ю функцією;
– сумарна кількість переваг; п – кількість функцій.
Значущість основних функцій дорівнює сумі значущостей відповідних допоміжних функцій.
Після визначення значущості функцій будується функціонально сполучена модель виробу. Вихідною інформацією при побудові моделі служать структурна і функціональна моделі. Побудова такої моделі необхідна для того, щоб показати всі зв'язки між матеріальними носіями й виконуваними ними функціями. За даними цієї моделі і вартості матеріальних носіїв здійснюється оцінка внеску матеріальних носіїв у забезпечення основних і допоміжних функцій виробу.
У разі якщо один або група матеріальних носіїв повністю працюють на одну функцію, підвищені виробничі витрати на неї визначаються
витратами на відповідний матеріальний носій. Якщо той самий матеріальний носій бере участь у виконанні кількох функцій, витрати розподіляються між функціями пропорційно внескам носія в реалізацію цих функцій. Внесок оцінюється експертним шляхом:
(12.25)
де – витрати на функцію;
– прямі витрати на матеріальний носій;
– внесок у функцію.
На основі результатів оцінки значущості функцій і витрат на їх реалізацію будується функціонально-вартісна діаграма.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНИЙ АНАЛІЗ У ПРОГНОЗУВАННІ ЕФЕКТИВНОСТІ МАШИН“ на сторінці 4. Приємного читання.
