Процесуальні теорії мотивації базуються на визначенні того, як поводяться люди з урахуванням їх сприйняття та пізнання життя [20, 26].
Згідно з теорією очікувань Віктора Врума, не тільки потреба є необхідною умовою мотивації людини, а й її надія на те, що обраний тип поведінки приведе до задоволення потреб. Очікування – оцінка особистістю ймовірності події.
У теорії наголошується важливість трьох взаємозв'язків (і очікувань, які їм відповідають):
• 1) витрати праці – результати (очікування того, що зусилля дадуть бажані результати);
• 2) результати – винагорода (очікування того, що результати принесуть очікувану винагороду);
• 3) валентність (очікуваний ступінь відносного задоволення чи незадоволення, що виникає внаслідок отримання певної винагороди, яка залежить від надання працівником переваги тому чи іншому виду винагороди).
Якщо люди відчують, що безпосередній зв'язок між зазначеними вище факторами відсутній, то мотивація трудової діяльності послабшає.
Рис. 11.4. Модель теорії мотивації Портера-Лоулера [26]
Згідно з теорією справедливості С. Адамса люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль системно, порівняно з винагородами і умовами праці (якістю обладнання, доступом до інформації тощо) інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Оцінюючи винагороду за результати праці, вони прагнуть до соціальної рівності. Якщо порівняння показує дисбаланс і несправедливість, то в людини виникає психологічне напруження. Таку людину слід мотивувати, зняти напруження та виправити дисбаланс. Працівники прагнуть відновити баланс зміною рівня зусиль, що витрачаються, або вимаганням зміни рівня винагороди.
Теорія очікувань і теорія справедливості доповнюють одна одну, тому доцільним є їх об'єднання, зроблене в теорії мотивації Л. Портера – Е. Лоулера. Елементи теорії очікувань в ній проявляються в тому, що працівник оцінює винагороду відповідно до витрачених зусиль і вірить у те, що винагорода буде адекватною цим зусиллям. Елементи теорії справедливості виявляються в тому, що люди мають власне судження з приводу правильності чи неправильності винагороди порівняно з іншими співробітниками й відповідний до нього ступінь задоволення. Результати, досягнуті співробітником, залежать від трьох змінних (рис. 11.4): докладених співробітником зусиль (3), його здібностей і характерних особливостей (4), усвідомлення ним ролі в процесі праці (5). Рівень зусиль, що витрачаються, у свою чергу, залежить від цінності винагороди (1) та ступеня упевненості в тому, що зусилля принесуть певний рівень винагороди (2). Досягнення необхідного рівня результативності (6) може принести внутрішні (7а) (почуття задоволення від виконаної роботи, компетентності та самоповаги) та зовнішні винагороди (76) (схвалення керівника, премію, кар'єрне просування тощо). Пунктирна стрілка між результативністю та зовнішньою винагородою означає, що може існувати зв'язок між результативністю та винагородами працівника. Пунктирна лінія між результативністю й винагородою, що сприймається як справедлива (8), ілюструє, що відповідно до теорії справедливості люди мають власну оцінку ступеня справедливості винагороди за певні результати. Задоволення (9) – результат зовнішніх або внутрішніх винагород з урахуванням їх справедливості (8). Задоволення є мірилом того, наскільки цінною є винагорода насправді (1). Ця оцінка впливає на сприйняття людиною майбутніх ситуацій.
МОТИВАЦІЯ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
