Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів розраховують як середньоарифметичну
(середньозважену, якщо вагомості контрагентів значною мірою відрізняються).
Залежно від її значення доцільно виділити, як це випливає з табл. 10.8, такі рівні інтерфейсної складової інноваційного потенціалу:
– абсолютна достатність потенціалу для реалізації проектів інноваційного розвитку (це як ідеал, до якого слід прагнути, але практично його досягти неможливо);
– нормальна достатність;
– хитливий стан;
– критичний стан;
– кризовий стан.
– Науково-дослідна складова. Характеризує наявність заділу результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, здатність проведення досліджень з метою перевірки ідей новацій та оцінки можливості використання новацій у виробництві нової продукції.
Узагальнену опосередковану оцінку науково-дослідної складового інноваційного потенціалу підприємства можна виконати за такими показниками:
• частка витрат на НДДКР в загальному обсязі товарної продукції;
• частка витрат на використання науково-технічних досягнень (упровадження нових технологій і нової техніки) в обсязі товарної продукції;
• співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки і т. п.
Хоча в низці робіт наводяться конкретні значення перерахованих показників (наприклад, у роботі Н.В. Краснокутської, 5%, 5%, 2/3 відповідно), однак більш правильним буде порівнювати їх з показниками кращих вітчизняних або іноземних підприємств-інноваторів, що працюють на конкретному ринку (у конкретній галузі). Зведення значень показників в інтегральний показник можна виконати на основі підходу аналогічного тому, що запропонований для оцінки інтелектуального потенціалу (див. вище формулу (10.26)). Граничні рівні показників доцільно визначати аналогічно підходу на рис. 10.8.
– Інтегральна оцінка складових інноваційного потенціалу.
Інноваційний потенціал підприємства в цілому (з урахуванням усіх його складових) попередньо пропонується визначати в такий спосіб:
1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної зі складових інноваційного потенціалу, застосовуючи для цього формулу:
(10.33)
де – відносна оцінка і-ї складової інноваційного потенціалу;
– кількість рівнів і-ї складової;
– номер розрахованого відповідно до викладених вище підходів рівня і-ї складової, починаючи рахунок від найбільш несприятливого включно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ПОКАЗНИКИ, КРИТЕРІЇ І МЕТОДИКА ЙОГО ОЦІНКИ“ на сторінці 5. Приємного читання.
