• технічні проблеми в розробленні і виробництві;
• брак часу, коштів, кадрів (розробників, виробничників, керівників) та інших ресурсів.
Крім того, конкретний суб'єкт господарювання є елементом економіки, але одночасно також елементом суспільно-економічної системи, і якщо йому вдасться віднайти свою оригінальну форму входження в ці структури, на нього очікує успіх на ринку.
Це лише доводить важливість попередніх робіт на 1-4 етапах (рис. 10.4) з метою визначення, які інновації, якої спрямованості, з якими техніко-економічними характеристиками зможе розробити й просувати на ринку конкретне підприємство, виходячи з потреб ринку, можливостей і здатностей підприємства задовольнити ці потреби шляхом втілення досягнень науки і техніки в розроблення і виготовлення нових виробів – ефективних у виробництві і споживанні. Тобто доцільним є аналіз, разом з інноваційним, ринкового і виробничого потенціалів, разом вони складають потенціал інноваційного розвитку, а також аналіз і оцінку ступеня їх взаємної відповідності та узгодженості.
Концептуальна схема аналізу і приведення у відповідність складових потенціалу інноваційного розвитку (управління потенціалом інноваційного розвитку) суб'єкта господарської діяльності наведена на рис. 10.5 [23,24].
Рис. 10.5. Концептуальна схема управління потенціалом інноваційного розвитку суб'єкта господарської діяльності
Зацікавленими в результатах оцінки можуть бути:
• керівництво суб'єкта господарювання, яке оцінює можливість реалізації певних напрямів інноваційного розвитку;
• інвестори, що оцінюють достатність інноваційного потенціалу суб'єкта господарювання з погляду доцільності інвестування;
• органи державної і місцевої влади (в особі їх керівників), які оцінюють доцільність і можливу результативність підтримки як конкретних інноваційних проектів окремих суб'єктів господарювання, так і певних напрямків інноваційного розвитку взагалі.
Відповідно до цього будуть змінюватися й суб'єкти оцінки.
Як випливає зі схеми на рис. 10.5, суб'єкт оцінки отримує інформацію про стан зовнішнього макро- і мікросередовища, а також стан внутрішнього середовища суб'єкта господарювання через систему інформаційного забезпечення. На основі отриманої інформації виконується аналіз ринкового, виробничо-збутового та інноваційного потенціалу, а також ступеня їх взаємної відповідності.
Позначені пунктирними лініями петлі показують етапи аналізу і приведення у відповідність складових потенціалу інноваційного розвитку:
• 1 – ринкового і виробничо-збутового. Аналізується відповідність техніко-економічних характеристик товару і методів його просування на ринок (товарної, цінової, збутової політики, а також політики стимулювання збуту) потребам і запитам споживачів, рівню конкуренції і т. п. з урахуванням тенденцій їх зміни. У разі необхідності здійснюється перевірка можливості приведення їх у відповідність. Якщо результати позитивні, вносяться зміни в систему виробництва та збуту продукції;
• 2 – інноваційного і ринкового. Виявляються потреби споживачів (у тому числі приховані або потенційні) у змінах (диференціації) характеристик товару і методів їх просування на ринку. Виконується аналіз досягнень науки і техніки у вибраній галузі діяльності або суміжних. Аналізується можливість удосконалення або розробки нових товарів, удосконалення методів організації виробництва і збуту з метою забезпечення більш ефективного ніж конкуренти задоволення потреб і запитів споживачів. Якщо результати аналізу позитивні, виконуються відповідні розробки;
• 3 – інноваційного і виробничо-збутового. Аналізується технічна можливість і економічна доцільність виготовити й просувати на ринку нові товари, впровадити нові методи організації виробництва і збуту, що спрямовано на забезпечення більшого ступеня задоволення споживачів з метою отримання прибутку. Якщо результати позитивні, то виконуються відповідні заходи з орієнтації виробництва і збуту на виготовлення й просування інновацій на ринку.
Для оцінки достатності виробничо-збутового потенціалу підприємства можуть бути застосованими відомі підходи, наприклад, викладені в роботах [9, 12, 19, 25] або аналогічні.
Для аналізу ринкового потенціалу можна застосувати, як це доводиться в [7], перевірений практикою і тому достатньо достовірний інструментарій маркетингу, зокрема, методи і інструменти, описані в роботі [10] та ін. Однак оцінка достатності ринкового потенціалу як здатності сприйняти інновації певної спрямованості має певну специфіку, що, зокрема, відзначено в роботах [7, 25]. Вона полягає в тому, що розробка інновацій (особливо тих, що базуються на новітніх досягненнях науки і техніки, результатах фундаментальних досліджень і відкриттів) здебільшого пов'язана зі створенням товарів, аналогів яким раніше просто не існувало з таких причин:
• потреби і запити споживачів, для задоволення яких призначені нові товари, раніше задовольнялися зовсім іншим способом (перший вид принципово нових інновацій);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
