Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА

Фітоекологія з основами лісівництва

Ці зміни можуть бути наслідком природного розвитку лісової рослинності (автогенні зміни) або результатом зміни умов їх існування чи самої рослинності внаслідок коливання клімату, діяльності людини, катастрофічних факторів (екзогенні зміни).

Автогенні зміни деревних порід відбуваються дуже повільно. Вони обумовлені складними суперечливими процесами у лісових біогеоценозах. Механізмом зміни деревних порід є витискання одних видів іншими у процесі міжвидової боротьби за існування. Наприклад, світлолюбні береза, сосна, дуб, осика змінюють тіньовитривалі ялину, ялицю, липу у тих випадках, коли ґрунтові умови і умови зволоженості сприятливі для їх розвитку. Іноді тривале зростання на певній площі однієї деревної породи призводить до змін умов існування, що, в кінцевому результаті, сприяє заміні цієї породи іншою. Наприклад, подібні зміни спостерігаються у рівнинній тайзі з надлишковим зволоженням. Внаслідок тривалого зростання у таких лісах ялини під її наметом відбувається поступовий розвиток довгомошних і сфагнових мохів, потім заболочення і зміна ялини сосною або березою.

Найбільш поширеними і добре помітними є екзогенні зміни деревних порід. Серед них тривалими і масштабними є зміни деревних порід внаслідок зміни клімату. За даними пилкового аналізу подібна зміна широколисто-шпилькових лісів шпильковими була спричинена загальним охолодженням і зволоженням клімату, що спостерігалося на території європейської тайги Росії у четвертинному періоді. Сучасний клімат цієї території є сприятливим для зростання шпилькових порід. Особливо різко помітні екзогенні зміни деревних порід відбуваються внаслідок діяльності людини та природних катастроф. Як правило, вони призводять до заміни корінних насаджень похідними. У тайзі Росії часто застосовують суцільні концентровані рубки корінних насаджень сосни, ялини, ялиці, модрини. Легке насіння берези, сірої вільхи, осики переноситься на величезні відстані, тому ці деревні породи швидко заселяють лісосіки. Крім того, дані деревні породи характеризуються постійним інтенсивним плодоношенням та вегетативним розмноженням, а їх численне насіння має добру схожість. Все це забезпечує їм перевагу у захваті оголених від корінних насаджень територій. Аналогічні зміни відбуваються після лісових пожеж (природного або антропогенного походження), буреломів, масового нападу шкідливих комах.

Лісівництво, як наука про екологію лісу, є важливою складовою лісового господарства. Лише на основі знань про особливості росту та розвитку лісових культур можна створити продуктивні лісові насадження для забезпечення потреб сучасної економіки в деревині.


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА