Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА

Фітоекологія з основами лісівництва

Характеризується інтенсивним ростом дерев у висоту та очищенням від гілок, швидкою диференціацією та відмиранням відсталих у рості дерев;

• середньовікові деревостани – віком 40 – 70 років. Характеризуються уповільненням росту у висоту, зниженням інтенсивності диференціації дерев, збільшенням приросту за діаметром;

• пристигаючі деревостани - віком 70 – 80 років.

Характеризується значним уповільненням приросту у висоту, слабкою природною диференціацією, значним приростом за масою;

• стиглі деревостани – віком понад 80. Відбувається поступове затухання приросту у висоту та за діаметром.

Бонітет деревостану – це показник продуктивності, який залежить від умов зростання (клімату, грунту).

Чим кращі умови, тим вищий бонітет. Бонітет визначається за спеціально розробленим для конкретної деревної породи таблицям, в основі яких лежить середня висота деревостану у певному віці. Спочатку було визначено п'ять класів бонітету – I, II, III, IV, V, які в наступному були доповнені Ia, Іb, Vа, Vb. Перший клас бонітету означає, що деревостан має дуже добрий розвиток, значну висоту, п'ятий, навпаки, найменшу висоту у тому ж віці.

При співставленні різних деревостанів однієї деревної породи можна помітити, що одні з них густіші, а інші дещо зріджені.

Повнота деревостану – це ступінь щільності стояння дерев, що відображає, у певній мірі, ступінь використання ними простору.

Визначається повнота деревостану як відношення суми площі перетину дерев на висоті 1,3 м від поверхні ґрунту на 1 га до площі до перетину дерев із спеціальних таблиць ходу росту (нормальних насаджень). Виражається повнота у відносних одиницях від зріджених деревостанів (0,1 – 0,2 – 0,3) до високоповнотних (0,9 – 1,0). Це дуже важливий показник, який дозволяє визначити стан деревостану, оцінити запаси деревини, намітити лісогосподарські заходи. Так, у лісівництві визначено, що при повноті нижче 0,4 насадження є зрідженими і потребують спеціальних заходів щодо покращення їх стану (підсадка дерев, реконструкцію тощо).

Дуже близьким до повноти є така ознака деревостану, як зімкнутість деревного намету. Тіньовитривалі деревні породи (бук, липа) формують більш зімкнуті насадження, ніж світлолюбні (береза, модрина). Зімкнутість залежить від виду деревних порід, їх віку, умов зростання, природних зон. У практиці ведення лісового господарства цей показник використовується для проектування рубок догляду за лісом.

Густота деревостану – це щільність заселення площі деревами, яка визначається кількістю дерев на 1 га з урахуванням їх товщини.

Цей показник має значення при проектуванні і створенні лісових культур.

В класифікаційному поділі лісу тип лісу розглядається як основний таксон лісової типології. Це кліматична форма типу лісорослинних умов.

Тип лісу – це сукупність ділянок лісової площі, однорідних за лісорослинними умовами і потенційною продуктивністю та родючістю.

Даний лісівничий термін аналогічний екологічному поняттю “едатоп”. Для кожного типу лісу характерні особливий флористичний склад, певні біотичні взаємовідносини, специфічні закономірності його зародження і розвитку.

Всі відмічені вище елементи лісових насаджень і показники деревостанів так чи інакше характеризують закономірності росту та розвитку лісів протягом тривалого періоду їх існування. Процеси росту і розвитку відбуваються у певному оточенні, при цьому і рослини і умови середовища знаходяться у нерозривному поєднанні. Однак, умови навколишнього середовища не завжди оптимальні для росту і розвитку. Наприклад, у зімкнутих насадженнях сосна інтенсивно росте у висоту, але, при цьому, у більш пізньому віці утворює насіння. У фазі молодняку вона швидко зростає у висоту, але значно повільніше за діаметром. З віком сосна уповільнює приріст у висоту і збільшує його за діаметром. Ці особливості лежать в основі лісогосподарських заходів по вирощуванню соснових насаджень. Лісівники створюють густі насадження і проводять їх зрідження після 40 років.

Інтенсивний ріст і розвиток деревостану призводить до диференціації дерев за висотою. З часом вона посилюється і вже у молодому віці можна помітити дерева різної висоти з різним ступенем розвитку, що дозволило лісівнику Г. Крафту розробити спеціальну класифікацію дерев у насаджені (Розділ 9).

До найважливіших питань лісознавства і практичного лісівництва відноситься вчення про зміни деревних порід.

Зміна деревних порід – це процес зміни на одній і тій же площі одних деревних порід іншими.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА