Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА

Фітоекологія з основами лісівництва

Лісове середовище – це сукупність умов, в яких існують лісові організми, що формується під впливом дерево-чагарникової рослинності, яка значно трансформує природні умови в межах зайнятої лісом території.

Штучно створену алею або невелику групу дерев не слід вважати лісом, оскільки при цьому не створюється специфічне лісове середовище. Вплив таких деревних насаджень на навколишнє середовище дуже обмежений. Тут відсутні лісові мохи, лишайники, ґрунтові організми, комахи, тварини. Найчастіше у складі рослинності переважають нелісові види чагарників і трав'янистих рослин, спостерігається задерніння ґрунту. Дерева у таких угрупованнях розвиваються за типом, що властивий вільнозростаючим (рис. 16. 1). У лісі, скажімо, поширена у багатьох природних зонах України сосна звичайна характеризується великою висотою (до 40 – 45 м), рівномірно звуженим до верху стовбуром, добрим очищенням від гілок, розміщеною на верхівці стовбура кроною. Сосна, яка виросла вільно має невелику висоту (10 – 12 м), живі гілки розташовані вздовж всього стовбура, а діаметр стовбура різко зменшується знизу до верхівки. Останній тип розвитку властивий соснам в алеях або невеликих групах.

Навіть той, хто є не фахівцем в лісовому господарстві, прогулюючись лісом, відмічає у ньому деякі відмінності – різні деревні породи, різноманітність видового складу рослин, різний вік дерев, деяка їх загущеність або, навпаки, зрідженість тощо. Тому у спеціалістів виникла необхідність у виділені певних ознак, характеристик або елементів лісу, які у сумі характеризують його морфологію (будову). Найголовнішими з них є:

• насадження – лісовий фітоценоз, елементарна, відносно однорідна ділянка лісу, яка зайнята деревної і супутньою їй лісовою рослинністю;

• деревостан – сукупність дерев, що утворюють відносно однорідну ділянку, основний компонент насадження;

• підріст – молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на лісосіках, яке здатне вийти у перший ярус насадження, замінюючи собою материнський деревостан;

• підлісок – чагарники та окремі низькорослі деревні породи, які з певних причин (біологічних і кліматичних особливостей) не здатні досягти першого ярусу деревостану,

• живий надгрунтовий покрив – це трав'янисті рослини, напівкущі, мохи, лишайники, які вкривають грунт під наметом лісу, на лісосіці або згарищі;

• підгін – деревні породи та чагарники, які приймають участь у створенні умов для покращення умов росту деревних порід деревостану;

• відпад – частина дерев, які відмерли внаслідок

внутрішньовидової та міжвидової конкуренції;

• позаярусна рослинність – сукупність різних рослин (ліан, мохів, лишайників), які зростають або розміщаються у різних ярусах деревостану;

• лісова підстилка – надґрунтове утворення, яке формується під наметом лісу з опаду (листя, шпильки, гілки, кора, плоди, мертві залишки лісової рослинності) наземних ярусів лісового біоценозу;

• ризосфера – товща грунту, яка пронизана кореневими системами лісових рослин.

Відмінності у формі та розмірах дерев, що виросли у лісових насадженнях (а) і відкритому місці (в)

Рис. 16.1. Відмінності у формі та розмірах дерев, що виросли у лісових насадженнях (а) і відкритому місці (в)

Основним компонентом будь-якого лісу є деревостан, яких, у свою чергу, має свої ознаки:

• походження;

• склад;

• форма;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА