• поріг чутливості – це максимальна концентрація токсичного газу, перевищення якої призводить до пригнічення фізіологічних процесів у рослин;
• гранично допустима концентрація – це концентрація токсичних газів, яка не викликає у рослин патології фізіологічних, біофізичних і біохімічних процесів, не призводить до змін анатомічної будови і морфологічних ознак, не знижує їх життєздатність, врожайність, декоративність, захисні і інші корисні якості.
Ці показники визначаються експериментально. Вони відрізняються в залежності від виду рослин (рис. 10.11). Аналіз результатів свідчить, що газочутливість листяних порід в цілому менша, ніж хвойних. Дослідження показали, що листяні деревні породи також більш витривалі і мають вищу газостійкість, ніж хвойні. Встановлено, що листяні насадження, в порівнянні з мішаними та хвойними, здатні до більш ефективного очищення атмосфери від токсичних газів. Це залежить від форми крони, від складу, повноти і висоти насаджень, від ступеню розвитку підліску і підросту. Більш ефективними очищувачами є середньоповнотні деревостани, потім високоповнотні і низькоповнотні.
Хімічні викиди в атмосферу, особливо оксиди сульфуру і нітрогену, пари соляної кислоти тощо, є причиною виникнення “кислотних дощів”. Встановлено, що кислотні опади пошкоджують рослинність. Внаслідок їх дії спостерігається зниження продуктивності деревостанів та їх зрідження, зумовлене відмиранням частини дерев, і поступова загибель. У 70-ті роки минулого століття, коли у Європі було зафіксовано значну кількість кислотних опадів, ліси зазнали значних пошкоджень (рис. 10.12). Особливо значний негативний ефект спостерігався в хвойних лісах Німеччини, Польщі, Чехії та Словаччини. Лише в ФРН під загрозою повної загибелі знаходиться близько 20 % лісів. Крім того, у лісах, що ростуть на глинистих і алюмосилікатних грунтах, кислі води підвищують рухливість алюмінію. Ці іони пригнічують мікрофлору ґрунту, токсично впливають на кореневу систему рослин. Надлишкова кислотність порушує біологічну рівновагу, призводячи до швидкого вимивання з верхніх горизонтів грунту легко- та важкорозчинних хімічних елементів (в тому числі, іонів важких металів).
Рис. 10.11. Гранично допустимі для деревних рослин середньодобові концентрації диоксиду сульфуру в атмосферному повітрі
Діяльність людини призводить до зростання в атмосфері вмісту парникових газів, які спричиняють парниковий ефект. До певного рівня парниковий ефект можна розглядати як досить корисний для біосфери, особливо для рослинності, оскільки зростання вмісту СО2 та підвищення температури інтенсифікують процеси фотосинтезу, що збільшує біомасу рослин (рис. 10.13). Це, в свою чергу, сприяє зростанню загальної біомаси. Але прогнозні кліматичні моделі показали, що подальше потепління не лише зведе нанівець позитивний вплив парникового ефекту, але й перевищить адаптаційні можливості рослин і їх угруповань. Відбудеться зміщення географічних зон, зникнення лісів і рослин, які людина вирощує та використовує. Наземні екосистеми можуть змінюватися і переходити у інші типи, наприклад, ліси – у степи, тундри – у ліси тощо. У високих широтах зими будуть коротшими, вологішими і теплішими, а літо довшим, жаркішим і посушливішим. Вологі регіони будуть ще більше насичуватися вологою, збільшиться кількість тропічних штормів.
Рис. 10.12. Середні значення кислотності (pH) опадів у Європі за даними спостережень з 1978 по 1982 роки
Занепокоєння світової спільноти проблемою парникових газів призвело до розробки і прийняття у 1992 р. у Ріо-де-Жанейро Міжнародної Рамкової Конвенції по зміні клімату. У грудні 1997 р. у м. Кіото (Японія) на Конференції сторін цієї конвенції був підписаний протокол, який встановлював для промислово розвинутих країн чіткі ліміти по зменшенню викидів СО2 відносно базового 1990 р.
Рис. 10.13. Можливі ефекти від збільшення в атмосферному повітрі концентрації вуглекислого газу
Ще одним прикладом глобального впливу діяльності людини на екологічну ситуацію на планеті і, відповідно, на фітоценози, є
руйнування озонового шару Землі, який затримує згубне для рослин ультрафіолетове випромінювання. У 1987 р. на міжнародній зустрічі у Монреалі представники 98 країн світу підписали угоду про поступове скорочення виробництва галогенкарбогідрогенів і заборону викидання їх в атмосферу (Монреальський протокол). Прогнозується, що відновлення потужності озонового шару відбудеться лише у 2030 р., що пов'язано з часом міграції фреонів, які вже потрапили в атмосферу.
Серед антропогенних забруднювачів, які впливають на рослинність, необхідно відмітити також діоксини. Вперше про них заговорили після того, як їх використали американські військові як дефоліанти під час війни у В'єтнамі. Протягом декількох років діоксинами було оброблено близько 2 млн. га (20 %) лісів Південного В'єтнаму. Крім значної шкоди здоров'ю як мирних жителів, так і військових, які мали справу з цими токсикантами, був нанесена значна шкода довкіллю. В результаті застосування дефоліантів загинули або були дуже пошкоджені величезні площі лісів, які неможливо реабілітувати донині.
Забруднення у процесі антропогенної діяльності зазнає і водне середовище. Використання води зростало по мірі розвитку цивілізації. Вважається, що рівень водокористування є важливим показником розвитку держави, тому водне середовище зазнає значного антропогенного впливу. Під цей вплив прямо і опосередковано потрапляють також рослин, оскільки вода для них є важливим фактором існування. У водоймах сконцентрована значна кількість біомаси, але частка фітопланктону в ній невелика (табл. 10.11). Не зважаючи на відносно невелику біомасу фітопланктону, за рахунок фотосинтезуючої діяльності морських водоростей, він постачає у повітря близько 50 % всього кисню, що надходить до атмосфери від біосфери. Антропогенний тиск на гідросферу по відношенню до рослин і їх угруповань виражається у:
• кількісному зменшені водного середовища та водних запасів;
• якісній зміні водних ресурсів.
Таблиця 10.11
Розподіл біомаси живої речовини між сушею та океаном
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля“ на сторінці 2. Приємного читання.
