Забруднення довкілля

Фітоекологія з основами лісівництва
Об'єктиБіомаса, кг
Жива масаСуха маса
сушіокеанусуші і океану
Продуценти
Фітомаса наземна––
Фітопланктон––
Консументи
Зоомаса суші––
Зоопланктон––
Зообентос––
Нектон––
Вся жива речовина

Незалежно від обсягів використання, вода, після очищення або без нього, повертається у природне середовище. Досить часто вона містить величезну кількість різноманітних розчинених хімічних сполук і зважених частинок. Відбувається забруднення внутрішніх водоймищ, річок, та, в подальшому, морів і океанів. Токсичні речовини негативно впливають на рослини як безпосередньо, так і шляхом зміни екологічних умов існування рослинних організмів. Вони можуть мігрувати трофічним ланцюгами, порушувати обміну речовин і перетворення енергії у біоценозі, викликати загибель окремих компонентів екосистем. Все це впливає на видовий склад та структуру рослинних угруповань.

Величезна кількість скидів, їх насиченість хімічними і органічними речовинами різко знизила здатність водойм до самоочищення. В кінці XX – на початку XXI століття навіть внутрішні водойми Крайньої Півночі зазнають значного антропогенного впливу. Основною причиною антропогенної евтрифікації озер, вода яких бідна на біогенні елементи, є надлишкова кількість нітрогену і фосфору, що надходить з стічними водами різного походження. Результатом є те, що вміст фосфору перевищує його природні концентрації у 10-30 разів, а нітрогену – в 7 – 8 разів. Через різке збільшення біогенних елементів знижується кількість розчиненого у воді кисню (у 1,5 – 2 рази). У складі фітопланктону починають переважати ціанобактерії, зелені, золотисті і водорості. Наслідком таких змін є порушення трофічних зв'язків у біоценозі, відмирання деяких представників водної фауни.

Економісти одностайно стверджують, що по мірі розвитку технологій, використання ресурсів Світового океану буде невпинно зростати. Така діяльність супроводжується значним забрудненням водного середовища. Нині близько 25 % площі Світового океану вкрито плівкою нафти, внаслідок її втрати при морських перевезеннях, підводному видобуванні, аваріях на нафтоналивних суднах. Нафта порушує природний процес газообміну між тропосферою та океаном, зменшує процеси випаровування у 1,5 рази, викликає зміни в умовах проживання водних організмів і, досить часто, призводить до їх загибелі. В результаті зменшення випаровування, зміни теплоємкості і альбедо верхнього шару океану змінюється температура його поверхні. Це, в свою чергу, призводить до суттєвої зміни хімічного складу води. Підвищення температури води знижує розчинність в ній вуглекислого газу та кисню. Внаслідок цього, спостерігається зниження фотосинтезуючої діяльності морських водоростей, що призводить до їх відмирання. Нафтове забруднення негативно впливає на фітопланктон, який пасивно переноситься водою, на фітоплейстон, що пристосувався до життя у верхніх горизонтах води, на фітобентос, що заселяє дно морів. Результати численних досліджень з розподілу вуглеводнів в океанських водах свідчать, що найбільш забрудненими нафтою є води прибережних і шельфових територій. Це пов'язано не лише з технічними особливостями видобування та транспортування нафтопродуктів, а й з тим, що літоральна зона має ряд екологічних особливостей.

У літоральній зоні створюються особливі умови життя рослин і тварин. Це перший гідрохімічний та літодинамічний бар'єр на шляху від континенту до океану, що має важливе значення для очищення води від забруднень. До найважливіших ознак літоралі відноситься:

• надмірна дія механічної енергії морських хвиль та значні короткочасні вертикальні і горизонтальні деформації прибережно-морського рельєфу;

• підвищені (у порівнянні з відкритою частиною моря) значення температури води влітку та знижені – взимку;

• підвищена концентрація мулу;

• знижена солоність води;

• перманентна насиченість киснем і окисне гідрохімічне середовище;

• знижена прозорість;

• висока спроможність очищення води від забруднень. Літоральна рослинність складається, здебільшого, з прикріплених до грунту зелених, бурих і червоних водоростей та квіткових рослин (морська трава), а також діатомових водоростей, які обростають більші водорості. Саме літоральні рослини зазнають найбільшого антропогенного впливу як від прямого використання та знищення, так і внаслідок забруднення гідросфери.

Нажаль, забруднення вод Світового океану не обмежується лише нафтою та нафтопродуктами (табл. 10.12). Океан став місцем, куди не лише зливались і зливаються рідкі, в тому числі і токсичні, відходи. Протягом XX століття в океані відбувалося захоронения великої кількості різноманітних твердих відходів, небезпечна дія яких може проявитися з часом.

Таблиця 10.12

Найпоширеніші токсичні компоненти глобального забруднення вод Світового океану

(за Μ. І. Ніколайкіним, Н. Є. Николайкіною, О. П. Мелєховою, 2004)

Забруднюючі речовиниСтупінь біологічної небезпекиМасштаб поширення
Радіонукліди (90Sr, 137Cs, 238Ри тощо)сильнийглобальний
Хлорорганічні токсиканта:
ДДТ і його метаболітисильнийглобальний
поліхлоровані біфенілисильнийглобальний
альдринсильнийглобальний
дильдринсильнийглобальний
Метали:
метил меркурій, меркурійсильнийглобальний
кадмій, плюмбумслабкийглобальний
цинкзначнийлокальний
купрумзначнийрегіональний
хромслабкийлокальний
арсенслабкийрегіональний
ферум. манганнезначнийлокальний
Нафта і нафтопродуктизначнийглобальний
Детергентиневизначенийрегіональний

Постійне скидання у ріки і моря різноманітних хімічних сполук призводить до зміни хімічного складу води. Наприклад, в другій половині XX століття в Балтійському морі зріс вміст різноманітних солей, особливо фосфатів, в наслідок чого зменшився вміст кисню та збільшилася концентрація сірководню, особливо на глибині. Біля берегів Швеції і Данії відмічається зростання вмісту ртуті, що унеможливлює використання риби.

До найпотужнішого споживача та забруднювача води відноситься сучасне сільське господарство. Нині в світі зрошується близько 17 % земель, які дають майже половину всієї сільськогосподарської продукції. В останні роки на зрошення витрачається близько 180- 190 км3 води на рік, при цьому майже 20 % її втрачається. Інтенсивне використання води на зрошення сільськогосподарських угідь у Середній Азії спричинило глобальну екологічну катастрофу – зникнення Аральського моря. Разом з цим унікальним морем-озером було знищено не лише водні екосистеми, але і екосистеми прилеглих територій. Подібна ситуація відбувається в Африці з озером Чад – води озера інтенсивно вилучаються для зрошення посівів бавовнику і рису, а береги розорюються.

Інтенсивне використання земель для сільськогосподарського виробництва значно збільшує забруднення водойм ґрунтовими змивами, які містять велику кількість різноманітних хімічних речовин, мінеральних добрив, гербіцидів та інших отрутохімікатів. Зважені частинки змивів замулюють річки та водойми, призводять до їх обміління і зміни рослинних угруповань. Мінеральні добрива і засоби захисту рослин стали потужним фактором, що змінює природні цикли хімічних речовин, їх міграцію та акумуляцію. Особливо небезпечним є накопичення у рослинах великої кількості макро- та мікроелементів. Прикладом надлишкової агрохімізацїї довкілля можуть бути дані щодо надходження, використання і акумуляції нітрогену на сільськогосподарських угіддях у долині річки Оки у Росії (рис. 10.14). Весь нітроген, який вноситься на поля верхніх елементів ландшафту, не використовується рослинами, внаслідок чого майже 30 % його змивається у нижчі елементи рельєфу і озеро. В озері спостерігаються інтенсивні процеси евтрофікації та зміни рослинності.

Таким чином, інтенсивне сільськогосподарське виробництво призводить до антропогенної поліхімізації навколишнього середовища, концентрації залишків хімічних сполук у внутрішніх водоймах, ріках, морях і понижених елементах рельєфу. Це явище супроводжується процесом евтрофікації. Антропогенна евтрофікація водойм, на відміну від природної, протікає дуже швидко, призводячи до змін водної та прибережної рослинності, а також до масового розмноження синьо-зелених водоростей.

Ландшафтно-агрогеохімічний баланс нітрогену у долині р. Ока

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля
  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА