Рис. 10.14. Ландшафтно-агрогеохімічний баланс нітрогену у долині р. Ока
(за В. М. Башкіним, 1989)
Примітка: І – рівнинний ландшафт; II – схилів; III – заплавний.
Внаслідок евтрофікації водойм спостерігається різке збільшення продуктивності фітопланктону. В подальшому відбувається збільшення маси інших водних організмів. А після відмирання надлишкової фітомаси на її розщеплення витрачається значна кількість кисню. В анаеробних умовах виділяється і накопичується сірководень, що й призводить до створення несприятливих умов для живих організмів.
Активно використовується людиною з давніх пір і літосфера. До головних факторів, які призводять до порушення природного функціонування рослин у межах літосфери, відносяться практично ті ж, що й для атмосфери і гідросфери. Це сільськогосподарське виробництво, вирубання лісів з наступним використанням звільнених від дерев площ під вирощування сільськогосподарських культур, засолення грунтів внаслідок зрошення, гірничо-видобувне виробництво, складування твердих і рідких побутових і промислових відходів, надходження хімічного і біологічного забруднення з промислових підприємств (через атмосферу та гідросферу), вилучення земель з природними фітоценозами для будівництва, ведення сільського господарства і промисловості.
Найбільшого впливу людини зазнає грунт – верхня, придатна для життя рослин частина земної кори. Рослини заселяють ґрунт та підгрунтя (кореневі системи можуть сягати глибини 10-20 м), мікроорганізми досягати значних глибин у тріщинах кристалічних порід (бактерії проникають на глибину до 2000 м). У природних умовах 1 см грунту формується протягом 125-400 років. А процес його руйнування, при сучасному розвитку техніки, може відбутися за секунди (наприклад, під час атомного вибуху). У зв'язку з демографічним вибухом, розширенням видового складу рослин, що вирощуються, та деякими іншими причинами у другій половині XX століття розпочався процес різкого зростання розмірів площ, зайнятими під сільськогосподарське виробництво. Він не стабілізувався і донині, але його темпи значно уповільнилися. Нині обробляється близько 10 % загальної площі суші. Розорення земель та вилучення ділянок з природними фітоценозами є однією з причин руйнування ґрунтів. При вирощуванні рослин у сучасних умовах використовуються інтенсивні методи з широким застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, отрутохімікатів, стимуляторів росту тощо. В результаті такої діяльності порушується кругообіг поживних речовин, знижується багатство ґрунту, руйнується його структура, знищуються мікроорганізми, відбувається інтоксикація ґрунту різними хімічними речовинами.
Одним з видів антропогенного впливу на ґрунт є створення умов для водної та вітрової ерозії. У природному стані ґрунт захищений від ерозії рослинним покривом, особливо корінням рослин, підстилкою з відмерлих рослинних решток. Саме тому основними причинами ерозії грунтів є винищення лісів і інших видів природної рослинності, яке відбувається в наслідок діяльності людини, використання хибних методів обробітку ґрунту, природно-кліматичні умови, особливості рельєфу та складу материнських порід (рис. 10.15).
Рис. 10.15. Фактори, які визначають розвиток фунтової ерозії
За поширенням різних типів ерозії грунтів в Україні виділяють такі основні ерозійні зони і райони:
• Полісся, що характеризується обмеженим розвитком водної ерозії супіщаних дерново-підзолистих ґрунтів та повсюдною поширеною, але неінтенсивною вітровою ерозією піщаних ґрунтів і осушених торфовищ;
• височини Лісостепу, де спостерігається інтенсивна водна ерозія, особливо на високих правих берегах річкових долин;
• широкі другі тераси Лісостепу, для яких властива вітрова ерозія, занесення заплав і незначна водна ерозія на уступах лісових терас;
• височини Степу, що зазнають великого руйнування водною і вітровою ерозією;
• низовини Степу, ґрунти яких дуже пошкоджуються пиловими бурями;
• передгірні та гірські райони Карпат і Криму, грунти яких зазнають значного змивання дощовими і талими водами та сельовими потоками, а також агротехнічної ерозії внаслідок розорювання схилів.
Інженерно-будівельна і промислово-технічна діяльність людини викликає суттєві перетворення поверхні Землі. Це вирівнювання рельєфу при проведенні різних видів будівельних робіт під час будівництві доріг, будівель, інших споруд, створення западин при кар'єрних роботах і підвищень з відвалів, відходів та хвостосховищ. За ступенем впливу на природне середовище найбільш несприятливими є відкриті (кар'єрні) розробки корисних копалин. Дані розробки впливають на усі компоненти природних комплексів. Порушується літогенна основа ландшафтів, на поверхні піднімаються глибинні породи з низьким біогенним ступенем і низьким ступенем вивітрювання. З цим пов'язані зміни направленості і швидкості усіх хімічних процесів. Досить часто на поверхні з'являються породи, на яких рослини не в змозі зростати. Такі території називають “індустріальними пустелями”.
Для оцінки еколого-геологічного стану території використовуються різноманітні показники, в тому числі й ботанічні (табл. 10.13). Вони досить добре діагностують стан навколишнього природного середовища.
Таблиця 10.13
Ботанічні показники стану навколишнього природного середовища
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення довкілля“ на сторінці 4. Приємного читання.
