Вплив тварин на рослини та їх угрупування

Фітоекологія з основами лісівництва

• утворення захисних тканин;

• локалізація шкідливої дії;

• механічний захист;

• вироблення речовин, що створюють біохімічну та фізіологічну непридатність тканин для вживання у їжу.

Вищеназвані ознаки чи властивості рослин забезпечують їм відносну стійкість від поїдання тваринами. В той же час, захисні пристосування рослин виробилися не раптово, а шляхом довготривалого співіснування, в процесі еволюційної взаємодії тварин- фітофагів і рослин. Це прояв біотичних зв'язків в природних екосистемах. Популяції рослин зазвичай мають значний запас стійкості. В процесі еволюції відносини рослин і тварин стали збалансованими, внаслідок чого фітофаг не знищує повністю той вид рослин, який слугує йому кормом. Але існують випадки, коли баланс порушується. Скажімо, у випадку масового розмноження комах-шкідників, при зміні абіотичних екологічних факторів тощо. Наслідком порушення рівноваги в трофічному ланцюзі “рослини – травоїдні тварини” є зміна одних рослинних угруповань іншими.

Вживанням у їжу не вичерпуються зв'язки між рослинами і тваринами в екосистемах. Тривале співіснування призвело до того, що не лише тварини мають користь від рослин, але і рослини “навчилися” використовувати тварин. Універсальним прикладом такої взаємовигідних відносин є участь тварин у запиленні, Зоофілія – запилення рослин за допомогою тварин.

Іноді перехресне запилення відбувається за допомогою птахів (орнітофілія), павукоподібних (арахнофілія), зрідка ссавців (кажанів, гризунів, деяких сумчастих), але основним способом є ентомофілія – запилення комахами. В процесі еволюції у рослин і тварин виробився ряд пристосувань, направлених на максимальну ефективність запилення. Квіткові рослини мають яскраву оцвітину і виробляють нектар, пилок, іноді, віск і смолу. В багатьох випадках пристосування до опилення рослин і тварин було спільним, тобто йшло шляхом коеволюції. Наприклад, подовження віночка квітки дурману звичайного (Datura stramonium) відповідає витягнутому хоботкові бражника, який його запилює. Ще Ч. Дарвін помітив, що у кожного виду орхідей форма оцвітини відповідає будові тіла і поведінці тих комах, які їх опилюють. Деякі з орхідей формою квітки нагадують самку комах, що їх опилює. Навіть цвітіння у цих та багатьох інших видів рослин тісно пов'язане з певними стадіями розвитку комах.

Роль тварин у розмноженні рослин не обмежується лише зоофілією. Не менш важливою є також участь тварин у поширенні діаспор рослин.

Зоохорія – перенесення та поширення тваринами діаспор рослин.

В залежності від особливостей способу, перенесення діаспор рослин тваринами можна поділити на такі групи:

• ендозоохорія – поширення плодів, насіння та інших діаспор за рахунок проходження непошкодженими шлунково-кишковим трактом і видалення з екскрементами;

• епізоохорія – поширення плодів, насіння рослин та інших діаспор шляхом прикріплення до поверхні тіла тварин за допомогою різних пристосувань;

• синзоохорія – поширення плодів, насіння рослин та інших діаспор в процесі запасання кормів, будівництва гнізд тощо;

Як відмічалося вище, плоди та насіння – поживна їжа, яка складає раціон багатьох видів. Значна кількість діаспор проходить через шлунок тварин і птахів непошкодженими і переноситься на значні віддалі від місця поїдання. Як наслідок, відбувається заселення рослинами нових територій. Крім того, в умовах пересування травними шляхами та під дією шлункового і кишкового соку ослаблюються оболонки плодів і насіння, через них проникає волога, що, в свою чергу, підвищує схожість насіння. Численні жуйні африканських саван споживають плоди акацій, вкриті щільними оболонками. Вони не пошкоджуються в шлунково-кишковому тракті, але потрапивши в грунт разом з екскрементами, отримують оптимальні умови для проростання та розвитку.

Поширені в Україні рослини родів череда (Bidens) та лопух (Arctium) мають спеціальні зачіпки, за допомогою яких вони чіпляються за шерсть тварин і переносяться на значні відстані. Насіння омели білої дуже клейке, а плоди досить соковиті. При поїданні плодів насіння прилипає до дзьобів птахів. Вони перелітають на інші дерева, чистять дзьоби об кору, пошкоджуючи її. Так відбувається розселення цієї рослини-паразита.

В наших лісах сойка не лише споживає жолуді, але й робить їх значні запаси на зиму. Деякі з них не використовуються, частина жолудів проростає і, таким чином, виростають нові дерева. Не зважаючи на те, що жолуді переносяться птахами на невеликі відстані (від 2 до 4 км), це забезпечує добре природне відновлення дубових насаджень. Російські дослідники, які спостерігали в басейні ріки Печори за кедрівкою, виявили на кожному гектарі тайги від 4 000 до 34 000 схованок кедрових горіхів, які робить ця невеличка пташка. Вона ховає по 6 – 12 горішків під мох і лишайник на відстані до 2 – З км від місця збору. Зазвичай взимку птахи використовують лише половину схованок. Завдяки цьому створюються добрі умови для поширення та проростання насіння кедру. Подібні запаси роблять білки, бурундуки та деякі інші мешканці тайги. Це також сприяє поширенню та відновленню сосни сибірської та інших видів рослин.

Загалом, роль птахів у поширенні плодів та насіння рослин настільки велика, що виділяють, навіть, окреме поняття – орнітохорія, Орнітохорія (від грецьк. ornis – птах та хорія) – це поширення діаспор птахами.

Своєрідні відносини складаються також між рослинами та мурахами. Вони не лише використовують рослини у їжу, але і як помешкання, одночасно захищаючи її від комах-шкідників. Мірмекохорія (від грецьк. шугшех – мураха та хорія) – поширення діаспор рослин мурахами.

Рослини-мірмекофіли мають значну перевагу в боротьбі за існування по відношенню до інших рослин, оскільки вони захищені від багатьох фітофагів, в першу чергу, від листогризів. Класичним прикладом є співіснування деяких видів акації та мурах у Центральній Америці. Останні ховаються та відкладають яйця у великих шпильках дерев. Мурахи живляться нектаром і молодими листками, які розвиваються протягом майже всього року. Натомість, вони захищають акацію від рослиноїдних комах і сусідніх рослин, особливо ліан. Мурахи поселяються і на інших видах рослин, ці відносини можна розглядати як симбіотичні. Для свого розселення мурахи використовують пустотілі захисні голки рослин, поглиблення у стінках стебел, пустоти у пористих бульбах тощо. Рослини також виробили ряд пристосувань для принадження комах. Такі рослини, як копитняк, пролісок, ряст, чистотіл, фіалка та деякі інші мають дрібне насіння з олійними придатками. Комахи відгризають придатки, а неушкоджене насіння викидають по дорозі до мурашника. З пророслого насіння вздовж мурашиних шляхів утворюються так звані “алеї мурашок”. Перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum), що зростає на лісових галявинах та серед кущів майже на всій території України, має біле довгасте насіння, яке за формою нагадує кокони мурах. Комахи заносять його до мурашника, а коли воно після дозрівання темніє, то викидають назовні, де воно успішно проростає. Для будівництва мурашників використовується насіння кульбаби і модрини. Загалом, за даними В. Шафера (1956 р.), мурахи у буковому лісі використовують насіння 45 видів трав'янистих рослин, у мішаному дубовому – 80 видів, сосновому – 16, а в ялиновому – 9 видів. В процесі такого використання відбувається розселення рослин, а умови їх зростання стають кращими.

Відносини рослин і тварин в біогеоценозі не обмежуються прямою взаємодією, пов'язаною з кормовою поведінкою, розселенням, захистом тощо. Істотний опосередкований вплив на рослини має діяльність тварин зі зміни грунтового покриву. Загалом, біомаса тварин у грунті досить значна (табл. 9.3).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив тварин на рослини та їх угрупування“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування
  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА