Вплив діяльності дощових червів на швидкість розкладання виноградної лози
(за Anstett, 1951)
| у варіанті без червів | у варіанті з червами | з червами до 1/ІХ, потім без них | з червами до 15.ІХ | |
| 17.VI1 | 12,8 | - | - | - |
| 7.VIII | 13.1 | 15.2 | - | - |
| 1 .IX | 13,4 | 17,9 | 17,9 | – |
| 15.ІХ | 13,5 | 21,3 | 21,3 | 21,3 |
| 15.XII | 13,9 | 25,1 | 24,7 | 24,9 |
Таблиця 9.5
Загальна кількість мікроорганізмів у грунті та у викидах з травного тракту дощових червів (у тис. шт. на 1 г абс. сухої речовини)
| Ґрунт | 3800 | 6300 | 44 |
| Викиди | 13300 | 44000 | 550 |
На грунтовий покрив впливають не лише безхребетні, але і хребетні тварини. Величезну роль у лісових і лугових фітоценозах відіграє риюча діяльність кротів. Вони висушують грунт, змінюють його структуру, створюючи умови для росту і розвитку рослин, особливо злаків. Доведено, що коли кротовини займають 2 – 3 % площі лісової ділянки, то проростання насіння дуба та клена збільшується у 2 рази. Кроти у лісі на дерново-підзолистих грунтах щорічно виносять з глибини 10 – 40 см на поверхню до 19 т/га грунту (табл. 9.6). У дубово-ялиновому лісі в результаті діяльності цих тварин верхній (0-10 см) шар грунту щорічно збагачується 53 кг/га феруму, 95 кг/га алюмінію, 27 кг/га кальцію та магнію.
Таблиця 9.6
Кількість грунту, що переміщується кротами за один рік (на прикладі лісу в Московській області)
(за Б. Д. Абатуровым, 1968)
| Березняк волосистоосоковий | 18,6 |
| Липняк волосистоосоковий | 12,7 |
| Дубняк волосистоосоковий | 3,9 |
| Дубо-ялинник волосистоосоковий | 8,1 |
| Ялинник волосистоосоково-моховий | 0 |
На Поліссі відома риюча діяльність дикого кабана. При суцільних пориях тварини перевертають дернину і порушують верхній горизонт грунту на величезних площах – до декількох гектарів. Глибина подібних пориїв сягає 30 – 40 см. Це призводить до перемішування верхнього органічного шару грунту з мінеральним, що підвищує процес мінералізації органічних решток, створює умови для насіннєвого відновлення рослин, знищує личинки шкідливих комах. В той же час, дикий кабан знищує запаси жолудів, горіхів, плодів, пошкоджує посіви деревних порід, корені багатьох рослин тощо. В деяких місцях (наприклад, в Біловежській пущі, Білорусь) риюча діяльність кабана призвела до заміни широколистих деревних видів ялиною звичайною та березою. Але в кожному конкретному випадку його роль буде різною. У випадку, коли був добрий врожай горіхів, жолудів та інших плодів, дикий кабан не порушує природного відновлення лісу, а при низькому врожаї він виїдає плоди майже повністю, чим перешкоджає появі сходів деревних порід (рис. 9.10).
Рис. 9.10. Залежність між кількістю жолудів і інтенсивністю їх винищення диким кабаном у Біловежській пущі.
На фізичні та хімічні властивості грунту впливають не лише ті тварини, які в ньому безпосередньо мешкають, або добувають з нього їжу, але і ті, що контактують з його поверхнею. Наприклад, у тундрі та на скелястих островах утворюються гігантські пташині поселення, під якими концентрується величезна кількість екскрементів. Грунт збагачується органічними речовинами, особливо азотовмісними, що забезпечує умови для успішного зростання рослин.
Слід також відмітити ще одне позитивне значення тварин для збереження рослин. Мова йде про поїдання птахами та комахами- ентомофагами комах-шкідників. При масовому розмноженні непарного шовкопряда та зимового п'ядуна птахи можуть з'їсти 40 – 50 % гусені та 40 – 75 % дорослих особин. Комахи-ентомофаги знищують до 43 % непарного шовкопряда на стадії яйця і до 80 % – на стадії лялечки. Дослідження, які були проведені у Лапландському заповіднику (північно-західна частина Росії), виявили, що у шлунках комахоїдних птахів шкідливих комах (усачів, клопів, пильщиків, короїдів, листоїдів, довгоносиків тощо) було у 2,5 рази більше ніж корисних (табл. 9.7).
Таким чином, рослини, тварини і мікроорганізми, які існують поряд, вступають у різноманітні територіальні та харчові відносини. Ці зв'язки одним приносять користь, іншим – шкоду, а для третіх можуть бути майже несуттєвими. В межах біогеоценозу існує значна кількість біотичних зв'язків, які умовно можна розділити на чотири групи (рис. 9.11):
• відносини, при яких обидва види, що контактують, мають вигоду (÷ +);
• відносини, при яких один вид отримує вигоду, а інший або не відчуває шкоди взагалі, або вона мінімальна (+ 0);
• відносини, при яких один вид отримує явну вигоду, а інший пригнічується настільки, що може загинути (+ –);
• відносини, при яких обидва види пригнічуються (- –).
Таблиця 9.6
Співвідношення кількості шкідливих і корисних комах у вмісті шлунків деяких птахів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив тварин на рослини та їх угрупування“ на сторінці 5. Приємного читання.
