Вплив тварин на рослини та їх угрупування

Фітоекологія з основами лісівництва

Вплив діяльності дощових червів на швидкість розкладання виноградної лози

(за Anstett, 1951)

Дата · визначенняВміст золи в сухій речовині, %
у варіанті без червіву варіанті з червамиз червами до 1/ІХ, потім без нихз червами до 15.ІХ
17.VI112,8---
7.VIII13.115.2--
1 .IX13,417,917,9–
15.ІХ13,521,321,321,3
15.XII13,925,124,724,9

Таблиця 9.5

Загальна кількість мікроорганізмів у грунті та у викидах з травного тракту дощових червів (у тис. шт. на 1 г абс. сухої речовини)

Місце відбору проб– · Морквяний агарҐрунтовий агарКислий кореневий агар
Ґрунт3800630044
Викиди1330044000550

На грунтовий покрив впливають не лише безхребетні, але і хребетні тварини. Величезну роль у лісових і лугових фітоценозах відіграє риюча діяльність кротів. Вони висушують грунт, змінюють його структуру, створюючи умови для росту і розвитку рослин, особливо злаків. Доведено, що коли кротовини займають 2 – 3 % площі лісової ділянки, то проростання насіння дуба та клена збільшується у 2 рази. Кроти у лісі на дерново-підзолистих грунтах щорічно виносять з глибини 10 – 40 см на поверхню до 19 т/га грунту (табл. 9.6). У дубово-ялиновому лісі в результаті діяльності цих тварин верхній (0-10 см) шар грунту щорічно збагачується 53 кг/га феруму, 95 кг/га алюмінію, 27 кг/га кальцію та магнію.

Таблиця 9.6

Кількість грунту, що переміщується кротами за один рік (на прикладі лісу в Московській області)

(за Б. Д. Абатуровым, 1968)

Рослинна асоціаціяМаса сухого грунту, т/га
Березняк волосистоосоковий18,6
Липняк волосистоосоковий12,7
Дубняк волосистоосоковий3,9
Дубо-ялинник волосистоосоковий8,1
Ялинник волосистоосоково-моховий0

На Поліссі відома риюча діяльність дикого кабана. При суцільних пориях тварини перевертають дернину і порушують верхній горизонт грунту на величезних площах – до декількох гектарів. Глибина подібних пориїв сягає 30 – 40 см. Це призводить до перемішування верхнього органічного шару грунту з мінеральним, що підвищує процес мінералізації органічних решток, створює умови для насіннєвого відновлення рослин, знищує личинки шкідливих комах. В той же час, дикий кабан знищує запаси жолудів, горіхів, плодів, пошкоджує посіви деревних порід, корені багатьох рослин тощо. В деяких місцях (наприклад, в Біловежській пущі, Білорусь) риюча діяльність кабана призвела до заміни широколистих деревних видів ялиною звичайною та березою. Але в кожному конкретному випадку його роль буде різною. У випадку, коли був добрий врожай горіхів, жолудів та інших плодів, дикий кабан не порушує природного відновлення лісу, а при низькому врожаї він виїдає плоди майже повністю, чим перешкоджає появі сходів деревних порід (рис. 9.10).

Залежність між кількістю жолудів і інтенсивністю їх винищення диким кабаном у Біловежській пущі.

Рис. 9.10. Залежність між кількістю жолудів і інтенсивністю їх винищення диким кабаном у Біловежській пущі.

На фізичні та хімічні властивості грунту впливають не лише ті тварини, які в ньому безпосередньо мешкають, або добувають з нього їжу, але і ті, що контактують з його поверхнею. Наприклад, у тундрі та на скелястих островах утворюються гігантські пташині поселення, під якими концентрується величезна кількість екскрементів. Грунт збагачується органічними речовинами, особливо азотовмісними, що забезпечує умови для успішного зростання рослин.

Слід також відмітити ще одне позитивне значення тварин для збереження рослин. Мова йде про поїдання птахами та комахами- ентомофагами комах-шкідників. При масовому розмноженні непарного шовкопряда та зимового п'ядуна птахи можуть з'їсти 40 – 50 % гусені та 40 – 75 % дорослих особин. Комахи-ентомофаги знищують до 43 % непарного шовкопряда на стадії яйця і до 80 % – на стадії лялечки. Дослідження, які були проведені у Лапландському заповіднику (північно-західна частина Росії), виявили, що у шлунках комахоїдних птахів шкідливих комах (усачів, клопів, пильщиків, короїдів, листоїдів, довгоносиків тощо) було у 2,5 рази більше ніж корисних (табл. 9.7).

Таким чином, рослини, тварини і мікроорганізми, які існують поряд, вступають у різноманітні територіальні та харчові відносини. Ці зв'язки одним приносять користь, іншим – шкоду, а для третіх можуть бути майже несуттєвими. В межах біогеоценозу існує значна кількість біотичних зв'язків, які умовно можна розділити на чотири групи (рис. 9.11):

• відносини, при яких обидва види, що контактують, мають вигоду (÷ +);

• відносини, при яких один вид отримує вигоду, а інший або не відчуває шкоди взагалі, або вона мінімальна (+ 0);

• відносини, при яких один вид отримує явну вигоду, а інший пригнічується настільки, що може загинути (+ –);

• відносини, при яких обидва види пригнічуються (- –).

Таблиця 9.6

Співвідношення кількості шкідливих і корисних комах у вмісті шлунків деяких птахів

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив тварин на рослини та їх угрупування“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування
  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА