Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

Гігієна та екологія

Ртуть (Hg) – рідкий блискучий метал, який розпадається на безліч дрібних частинок і випаровується при кімнатній температурі (чим вища температура повітря, тим інтенсивніше йде випаровування, і небезпека отруєння зростає).

Ртуть та її сполуки зустрічаються у виробництві, техніці, медицині. У виробничих умовах утворення парів ртуті можливе під час виплавки ртуті з руди, використання її в чистому вигляді та у вигляді солей під час виготовлення ртутних препаратів, термометрів, барометрів, рентгенівських трубок, електро- та радіоламп і т. д. Пари ртуті можуть проникати назовні через щілини, нещільності в ртутних приладах. Забруднення повітря парами ртуті можливе в фізичних та хімічних лабораторіях, а також в кабінетах терапевтичної стоматології, в яких працюють з амальгамою.

Шляхи надходження: органи дихання (основний шлях надходження), ШКТ, шкірні покриви. Отруєння парами ртуті відбувається головним чином через дихальні шляхи. Гострі отруєння (меркуріалізм) зустрічаються вкрай рідко, в основному, під час аварій на виробництві. Частіше доводиться зустрічатися з хронічними отруєннями, які виникають при тривалому впливі порівняно невеликих концентрацій ртуті. У початковій стадії (ртутна неврастенія) інтоксикації основними ознаками служать явища неврастенії, головний біль, запаморочення, сонливість, ослаблення пам'яті, підвищена стомлюваність та емоційна збудливість. Потім з'являється тремор пальців, явища з боку нервової системи поступово прогресують, відмічаються порушення в діяльності шлунково-кишкового тракту та ін.

Істотні зміни відбуваються в порожнині рота (ртутний еретизм). Спостерігаються рихлість та кровоточивість ясен, металевий присмак у роті, відчуття притуплення зубів, посилене слиновиділення. Трофічні розлади характеризуються появою ртутних стоматитів та гінгівітів з утворенням по краях ясен синюшної смуги в результаті відкладення сірчистої ртуті. У важких випадках стоматити та гінгівіти протікають по типу гнійного пародонтозу. Патологічні зміни в яснах починаються, головним чином, біля каріозних зубів, а також близько зубів мудрості та останніх корінних зубів. Поступово процес переходить на сусідні ділянки слизової щік, стають помітними відбитки зубів. Сірувато-білий наліт на шийках зубів має неприємний запах. Відмічається ламкість зубів та кісток, випадіння волосся. Хворі скаржаться на сильні болі в роті, жування стає утрудненим.

Профілактика ртутних отруєнь зводиться до різних заходів, які спрямовані на попередження надходження отрути в робочі приміщення:

• 1) заміна ртуті неотруйними матеріалами, як це робиться, наприклад, в терапевтичній стоматології;

• 2) апаратура з ртуттю підлягає герметизації;

• 3) всі роботи з відкритою ртуттю необхідно виконувати в витяжних шафах, робочі приміщення повинні бути обладнані відповідно до спеціальних інструкцій;

• 4) періодично необхідно проводити аналіз повітря на вміст ртуті. Гранично допустима концентрація парів ртуті в повітрі робочих приміщень дорівнює 0,01 мг/м3, температура повітря 16-18 °С;

• 5) суворе дотримання правил особистої гігієни;

• 6) планові (періодичні) медичні огляди працівників.

В даний час завдяки профілактичним заходам та порівняно рідкісному застосуванню металевих пломб, отруєння парами ртуті у стоматологів практично не спостерігаються. Однак це не виключає подальший суворий контроль за роботою з амальгамами.

Свинець (Рb) – м'який сірий метал, який широко застосовується у промисловості в чистому вигляді та у вигляді свинцевих сполук при виготовленні акумуляторів, різних апаратів, свинцевої фольги, друкарських сплавів та ін.

Випаровування свинцю починається при температурі 400 °С, пари його перетворюються на дрібні частки окису свинцю і потрапляють у такому вигляді в організм під час дихання. При забрудненні рук свинцевим пилом можливе також попадання її в рот. Свинець має кумулятивну (накопичувальну) дію і, циркулюючи в організмі, відкладається в різних органах та тканинах. Шляхи надходження: дихальна система, ШКТ.

Головним чином зустрічаються хронічні свинцеві інтоксикації. Переважно пошкоджуються нервова, кровотворна, серцево-судинна системи та органи травлення. Найбільш ранніми ознаками отруєння є анемія, блідо-сірий колір обличчя та свинцева смуга на яснах, що являє собою вузьку смужку лілового кольору, яка йде по краю ясен, переважно над передніми зубами. Однак вона має діагностичне значення лише при наявності інших ознак свинцевого отруєння. У стадії явної інтоксикації спостерігаються свинцеві коліки – переймоподібні болі в області живота, відмічається своєрідний запах з рота внаслідок виділення свинцю слинними залозами. Часто при цьому буває слинотеча, солодкуватий, металевий присмак у роті.

Основні профілактичні заходи:

• 1) заміна свинцю іншими нетоксичними речовинами;

• 2) на виробництві, де є небезпека свинцевих отруєнь, влаштовують в місцях виділення свинцю витяжну вентиляцію, обробляють приміщення пилососами;

• 3) працівників забезпечують спецодягом, яким користуються лише на роботі;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога
  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання