Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

Гігієна та екологія

Шум – будь-який небажаний звук або їх сукупність, що заважає сприйняттю корисних звукових сигналів, відпочинку та негативно впливає на організм людини і знижує її працездатність.

Класифікація шуму за джерелами виникнення: виробничий, транспортний, побутовий.

Класифікація шуму за частотою: низькочастотний – від 16 Гц до 350 Гц; середньочастотний (350–800 Гц); високочастотний (більше 1000 Гц) – найбільш шкідливий – сприймається як більш гучний.

Класифікація шуму за тривалістю: стабільний – коливання не більше 5 дБ; нестабільний – більше 5 дБ; імпульсний – непостійний, найбільш шкідливий (напруга слухової адаптації). Існує також "білий шум" – звуки всіх частот (шум прибою), "рожевий шум" – переважають низькі звуки, тональні шуми – переважають звуки однієї частоти.

ГДР шуму: палата – 25 дБ, житлова кімната – 30 дБ, територія житлових кварталів – 45 дБ, виробництва – до 85 дБ (низькі частоти), 65 дБ (високі).

Дія шуму на організм. Вплив шуму на організм різноманітний та не обмежується дією тільки на слуховий аналізатор. Розрізняють специфічну та неспецифічну дію шуму:

Специфічна дія: порушення функції слухового аналізатору внаслідок тривалого спазму судин звукосприймаючого апарату та порушення обміну, в результаті – дегенеративні зміни в нервових закінченнях та неврит слухового нерву (професійна глухуватість).

Неспецифічна дія: проявляється у вигляді вегетоастенічного синдрому, збудження кори головного мозку, гіпоталамусу та спинного мозку. В результаті виникає дратівливість, емоційна нестабільність, зниження уваги, пам'яті, працездатності. З гіпоталамусу збудження надходить у гіпофіз та кіркову речовину наднирників – стресова реакція в організмі. При збудженні спинного мозку – перемикання на центри вегетативної нервової системи – зміни функцій ССС, ШКТ та ін.

Боротьба з шумом на виробництві та в населених місцях:

• 1) адміністративно-законодавчі заходи;

• 2) архітектурно-планувальні (зонування міст, санітарно- захисні розриви, транспортні магістралі);

• 3) гігієнічні; а) попереджувальний санітарний нагляд; нормування: шуму (встановлення ГДР за різними критеріями); б) поточний санітарний нагляд – контроль рівнів шуму та його обмеження;

• 4) медико-профілактичні заходи – попередні та поточні профогляди працівників на гучних виробництвах;

• 5) технологічні: шумопоглинаючі прокладки, покриття стін, автоматизація виробництва та ін.;

• 6) індивідуальні: навушники, а якщо шум вище 100 дБ – фланелеві шоломи.

Шум у роботі стоматолога. Високооборотні бормашини, особливо турбіни, які застосовуються в стоматологічній практиці, створюють не тільки густий аерозоль, який містить тверді та рідкі частки і мікроби, але й різкий шум, що за своїм спектральним складом відноситься переважно до високочастотних шумів, найбільш шкідливих для організму. Незважаючи на періодичне використання турбін, звук, який вони утворюють, дуже сильний, неприємний, свистячий високої частоти, подразнюючи діє на орган слуху, нервову систему, являє собою один з шкідливих професійно-гігієнічних факторів в роботі лікарів-стоматологів.

Г.М. Іващенко наводить дані зарубіжних авторів, які вивчали рівень шуму та його наслідки в кабінетах терапевтичної стоматології. Встановлено, що високооборотні турбіни створюють шум в межах 75–100 дБ, містять спектральні компоненти з частотою близько 4000 Гц, тривалий вплив яких завдає акустичну травму. Аудіометричні дослідження показали, що у стоматологів відносно рано, в середньому через 2,8 роки, незалежно від віку, відбувається зниження слуху.

А.М. Лакшин і В.А. Катаева вимірювали рівень шуму, який утворюється турбіною на робочому місці лікаря-ортопеда під час обточування зубів. Встановлено, що це – широкосмуговий шум, який містить частоти від 1000 до 8000 Гц, з рівнем шуму від 55 до 75 дБ. Допустимі рівні звукового тиску для стоматологічних кабінетів з установками турбін не розроблені. Для кабінетів із звичайними бормашинами шум нормований в межах 50 дБ.

Вібрація – механічні коливання пружних тіл, які безпосередньо передаються тілу людини або окремим його частинам і негативно впливають на організм. Розрізняють загальну та місцеву вібрації, за напрямком – вертикальну і горизонтальну, за частотою – низькочастотну (2–4 Гц), середньо – (8-16 Гц) і високочастотну (32-63 Гц).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога
  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання