Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

Гігієна та екологія

Вода може брати участь у поширенні інфекційних захворювань:

• як фактор передачі збудників захворювань з фекально- оральним механізмом передачі: кишкових інфекцій бактеріальної та вірусної етіології (черевний тиф, паратифи А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз, туляремія, вірусний гепатит А, поліомієліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ECHO та інші); геогельмінтозів (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз); біогельмінтозів (ехінококоз, гіменоліпідоз); захворювань, викликаних найпростішими (амебна дизентерія, лямбліоз), зооантропонозів (туляремія, лептоспіроз і бруцельоз); інфекцій дихальних шляхів (туберкульоз, аденовірусні інфекції і т.д.);

• як фактор передачі збудників захворювань шкіри і слизових оболонок (при купанні чи іншому контакті з водою): трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (наприклад, епідермофітія);

• як середовище розмноження носіїв хвороб – комарів роду Анофелес, які розносять малярійний плазмодій (поверхневі водойми).

Ознаки водних епідемій:

• одночасна поява великої кількості хворих на кишкові інфекції, різкий підйом захворюваності населення – так званий епідемічний вибух;

• хворіють люди, які користуються одним водопроводом, однією гілкою водопровідної мережі, однією водозабірною колонкою, одним шахтним колодязем і т.п.;

• захворюваність тривалий час утримується на високому рівні– у міру забруднення води і вживання її населенням;

• крива захворюваності може мати одно-, дво-, тригорбий або інший характер. Перш за все будуть реєструватися захворювання з коротким інкубаційним періодом (ешерихіози, сальмонельози – 1–3 доби, холера – 1–5 діб, черевний тиф – 14-21 доба і, нарешті з більш довшим інкубаційним періодом – вірусний гепатит А і Е – 30 і більше діб);

• після проведення комплексу протиепідемічних заходів (усунення вогнища забруднення, дезінфекція водопровідних споруд, санація колодязів) спалах згасає, захворюваність різко зменшується, але деякий час залишається більш високою в порівнянні з її спорадичним рівнем – так званий епідемічний шлейф. Це обумовлено появою під час епідемічного вибуху великої кількості нових потенційних джерел інфекції (хворих і носіїв) та активізацією інших шляхів поширення патогенних мікроорганізмів від цих джерел – контактно-побутового (через забруднені руки, посуд, дитячі іграшки, предмети догляду), через продукти харчування чи живими носіями (мухами) і т.п.

До третьої групи відносять показники, які з високим ступенем імовірності характеризують відсутність у питній воді небезпечних для здоров'я хімічних речовин, тобто безпеку хімічного складу.

Показники, які характеризують безпеку хімічного складу води, поділяють на 3 підгрупи: неорганічні, органічні, інтегральні (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Токсикологічні показники безпеки хімічного складу питної води (ДСанПіН 2.2.4-171-10)

ПоказникОдиниці · виміруНормативи для питної води, не більше
Централізована · (водопровід)Децентралізована (колодязь, каптаж)
Неорганічні
Алюмініймг/м30,2не визначається
Молібденмг/м30,07не визначається
Миш'якмг/м30,01не визначається
Свинецьмг/м30,01не визначається
Нітритимг/м30,53,3
Нітратимг/м35050
Фторидимг/м3Для кліматичних зон: · IV-0,7 ПІ-1,2 II-1,51,5
Органічні
Поліакриламід залишковиймг/м32,0не визначається
Формальдегідмг/м30,05не визначається
Інтегральні
Перманганатна окислюваністьмг/м355

Найбільш всебічно вивченим неорганічним хімічним показником (вплив на організм людини) є фтор.

Фтор. Фтор, який міститься у воді забезпечує 85% добової потреби людини в цьому мікроелементі. Вміст фтору в природних водах коливається від 0,01 до 50 мг/л та більше. Найменші концентрації спостерігаються у воді поверхневих джерел, а найбільші – в підземних водах. Вода річок, озер, водосховищ, які переважно використовуються для централізованого водопостачання, містить, в основному, не більше 0,5 мг/л фтору.

Зміна концентрації фтору в питній воді має великий вплив на стан твердих тканин – кісток та зубів, а також на деякі фізіологічні функції організму людини. Встановлено, що при концентрації 1,6-1,8 мг/л можлива поява на симетричних зубах спочатку крейдоподібних, а потім жовтувато-коричневих плям. У місцевостях, де рівень фтористих сполук у воді вище ніж 2 мг/л, коричневі плями на зубах виявляють у більшості обстежених. Якщо рівень фтору перевищує 2,5 мг/л, емаль стає твердою і темніє, а з часом стає крихкою і починає руйнуватися коронка зуба. При тривалому (більше 10-20 років) вживанні води з концентрацією фтору 10 мг/л та вище в організмі з'являються обмеження рухливості суглобів, біль, деформації суглобів та скелета.

Ступінь ураження населення карієсом, так само як і флюорозом, залежить від вмісту фтору у воді. Оптимальна концентрація фтору у воді, коли ураження карієсом практично мінімальне – 0,7–1,5 мг/л. Низькою вважається концентрація фтору від 0,3 до 0,7 мг/л, при якій ураження населення карієсом в 2–3 рази більше, ніж при оптимальній концентрації. При дуже низькій концентрації фтору – до 0,3 мг/л – ураження населення карієсом зубів у 3–4 рази перевищує допустимий рівень. У дітей спостерігається затримка окостеніння та дефекти мінералізації кісток. Допустимою, але підвищеною, вважають концентрацію фтору 1,1-1,5 мг/л (при відсутності інших джерел водопостачання). При цьому захворюваність карієсом зубів мінімальна, а легкі форми флюорозу спостерігаються у 20% населення. Якщо концентрація фтору перевищує допустиму і становить 1,5–2 мг/л, то захворюваність флюорозом (зазвичай у легкій формі) досягає 30-40%. При високій концентрації фтору – 2-6 мг/л – захворюваність карієсом нижче, але флюорозом уражається 30-100% населення. Причому у багатьох людей спостерігається важка його форма (плями і ерозії емалі коричневого кольору, підвищене стирання та ламкість зубів). У дітей часто діагностують відставання у розвитку, окостеніння та мінералізацію кісток. При дуже високій концентрації фтору – від 6 до 15 мг/л – захворюваність карієсом значно вище мінімальної. Близько 80–100% населення уражено флюорозом, причому переважають важкі його форми, які супроводжуються значним стиранням і ламкістю зубів. У дітей часто спостерігаються порушення мінералізації кісток, у дорослих – зміни в кістках по типу остеосклерозу.

Заслуговує на увагу той факт, що фтор має надвузький діапазон фізіологічних доз. У разі вживання води з вмістом фтору 1,5 мг/л – у 20% випадків можуть спостерігатися легкі форми флюорозу, тоді як при вживанні води з вмістом фтору 0,7 мг/л і менше підвищується захворюваність карієсом. Ще раз підкреслюємо, гігієнічне нормування фтору у воді дуже актуальне!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань
  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання