Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

Гігієна та екологія

До методів комплексної оцінки температури, вологості та швидкості руху повітря відносять визначення еквівалентно-ефективних температур, результуючих температур і кататермометрію.

Еквівалентно-ефективна температура – умовна величина суб'єктивного теплосприйняття людини ("комфортно", "тепло", "холодно" і т.д.), яке виникає в нерухомому і максимально насиченому вологістю повітрі, що викликає у людини таке ж теплосприйняття, як і різні комбінації температури, вологості та швидкості руху повітря.

Метод еквівалентно-ефективних температур базується на порівнянні певних комбінацій наступних факторів: температури, вологості та швидкості руху повітря з суб'єктивними тепловими відчуттями людини. Наприклад, при комбінації температури повітря 20 °С, вологості 100%, швидкості руху повітря 0 м/с людина отримує таке ж теплосприйняття, як і при комбінаціях зазначених факторів на рівні 22,3 °С, 75% і 0,5 м/с або 27 °С, 33% і 2,5 м/с.

Еквівалентно-ефективну температуру визначають за спеціальними таблицями або за спеціальною номограмою. Еквівалентно- ефективні температури при яких 50% людей відчувають себе комфортно, віднесені до зони комфорту. Зона комфорту для звичайно одягнених людей в спокої або при виконанні легкої роботи становить 17,2-21,7°, лінія комфорту -18,1–18,9° ЕЕТ. При фізичній роботі температура зони комфорту знижується (табл. 4.1).

Результуюча температура – умовна, виражена в °РТ температура, яка характеризує різні комбінації температури повітря, оточуючих поверхонь (радіаційна температура), вологості і швидкості руху повітря, при яких виникає таке ж теплосприйняття, як і в нерухомому середовищі, насиченою вологою, з радіаційної температурою рівною температурі повітря.

Метод визначення результуючих температур базується на порівнянні певних комбінацій факторів: температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури з суб'єктивними тепловими відчуттями людини.

Результуючу температуру визначають за спеціальною номограмою. Комфортне теплосприйняття людей, які зайняті легкою фізичною працею сприймається при результуючій температурі 16-18°, а у людей, які зайняті важкою фізичною працею – 10-13° (табл. 4.1).

Таблиця 4. /

Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм людини

ПоказникиМетоди
КататермометріїЕквівалентно-ефективної температури (ЕЕТ)Результуючої температури (РТ)
Фактори, які враховує даний методТемпература повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температураТемпература повітря, вологість повітря, швидкість руху повітряТемпература повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура
Показники, які використовуються для оцінки реакції організмуОхолоджуюча здатність середовища (охолодження резервуару кататермометра – Н)Теплове відчуття людиниТеплове відчуття людини
Одиниці вимірумкал/см2сУмовні одиниці (°ЕЕТ)Умовні одиниці (°РТ)
Зона теплового комфорту при праці різної важкості: · легка; середньої важкості; важка5,5-7,0; 8.4-10,0; 15.4-18,417.2-21,7; 16.2-20,7; 14,7-19,216-18; 13-16; 10-13
Недоліки методу:1. Охолодження пристрою прирівнюється до реакції людини; 2. Не враховується вплив вологості повітряНе враховується віддача тепла випромінюванням.Не враховуються індивідуальні особливості стану організму (здоровий, хворий).

Кататермометр: а – циліндричний (Хілла); б – кульовий

Мал. 4.3. Кататермометр: а – циліндричний (Хілла); б – кульовий

Одним з методів фізичного моделювання комплексної оцінки впливу мікроклімату на організм є метод – кататермометра.

Кататермометр – спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром (шкала циліндричного кататермометру градуйована в межах від 35 до 38 °С, кульового – від 33 до 40 °С), який дозволяє визначити охолоджуючу здатність комплексу метеорологічних чинників. Під дією охолоджуючої здатності повітря на цей прилад, розраховують втрату тепла з його поверхні (мал. 4.3).

Встановлено, що оптимальне теплове відчуття у людей сидячих професій, в звичайному одязі, в приміщенні спостерігається при показниках охолоджуючої здатності повітря в межах 5,5-7 мкал/см2. При більш високих показниках кататермометра ці ж люди відчувають холод, при більш низьких – задуху. При фізичній роботі температура зони комфорту досягається при більш високих значеннях охолоджуючої здатності повітря (табл. 4.1).

Мікроклімат стоматологічних поліклінік

У стоматологічних поліклініках робочі місця фахівців поділяють на 2 види: постійного та тимчасового перебування, що зумовлено особливостями трудової діяльності лікарів-стоматологів та зубних техніків.

До постійних відносяться робочі місця, на яких лікарі та зубні техніки знаходяться понад 50% робочого часу або більше 2 годин безперервно – стоматологічні кабінети всіх профілів, основні приміщення ЗТЛ (зуботехнічних лабораторій).

Тимчасовими є всі інші робочі місця, на яких фахівці з'являються по необхідності. Це пов'язано з ходом технологічного процесу виготовлення зубних протезів – виробничі приміщення ЗТЛ (паяльні, гіпсувальні, полімеризаційні, полірувальні, ливарні).

Вимоги до мікроклімату кабінетів стоматологічних поліклінік для постійного і тимчасового перебування наведені в таблицях 4.2,4.3.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання