Види ядерних перетворень: α-розпад характерний для важких (з великим масовим числом) елементів і полягає в вильоті з ядра атому α-частинки – по своїй природі ядра гелію (2 протони і 2 нейтрони), внаслідок чого з'являється ядро нового хімічного елементу з масовим числом меншим на 4 та зарядом меншим на 2: . Отримавши α-частинку, ядро атому знаходиться у збудженому стані з надлишком енергії, яка виділяється у вигляді γ-випромінювання, тобто α-розпад завжди супроводжується γ-випромінюванням.
β-електронний розпад – процес, при якому з ядра атому (з одного з нейтронів) вилітає електрон, внаслідок чого цей нейтрон перетворюється на протон. У зв'язку з цим утворюється новий елемент з тим же масовим числом та з зарядом більшим на одиницю: . Збуджене за рахунок втрати електрона ядро в більшості випадків випромінює і γ-кванти.
β-позитронний розпад – процес, при якому з ядра атому (із одного з протонів) вилітає позитрон, внаслідок чого протон перетворюється в нейтрон і з'являється новий хімічний елемент з тим же масовим числом і зарядом меншим на одиницю: .
Електронний-К-захват – коли ядро (один з протонів) захоплює електрон з найближчої К-орбіти. У зв'язку з чим цей протон перетворюється в нейтрон, внаслідок чого з'являється ядро нового хімічного елементу з тим же масовим числом і зарядом меншим на одиницю: . На вільне місце К-орбіти (і послідовно з інших орбіт) переміщаються електрони, а вільна енергія при цьому випромінюється у вигляді характерних рентгенівських променів.
Спонтанне ділення ядра характерно для важких трансуранових елементів, в яких співвідношення нейтронів до протонів більше 1,6. В результаті утворюються ядра двох нових елементів, в яких співвідношення п: р ближче до одиниці, а “зайві" нейтрони висвічуються у вигляді нейтронного випромінювання: .
Таким чином, з якісної сторони ядерні перетворення характеризуються: видом розпаду, видом випромінювання, періодом напіврозпаду – терміном, за який розпадається половина вихідної кількості атомів. Відповідно до закону радіоактивного розпаду, число атомів N, які розпалися за термін t, пропорційне початковій кількості атомів:
З гігієнічної точки зору і вибору методів дезактивації радіоактивних відходів, всі радіонукліди поділяють на короткоживучі (t½ < 15 діб) та довгоживучі (t½ > 15 діб). Короткоживучі витримують у відстійниках до зниження активності, а потім спускають в загальну каналізацію або вивозять, а довгоживучі вивозять та ховають в спеціальних могильниках.
Кількісна міра радіоактивного розпаду – активність (Q) – це кількість розпадів атомів за одиницю часу.
Одиниця активності в системі Сі – Беккерель (Бк) – один розпад за секунду (с1). У зв'язку з тим, що ця одиниця дуже мала, користуються похідними кіло-Беккерель (кБк), мега-Беккерель (МБк).
Позасистемна (застаріла,) одиниця активності – Кюрі (Ки)– це активність 1 г хімічно чистого радію, яка дорівнює 3,7 • 10і0 Бк. Ця одиниця, навпаки, дуже велика, тому користуються похідними мілі-Кюрі (мКи), мікро-Кюрі (мкКи), нано-Кюрі (нКи), піко-Кюрі (пкКи).
Для радіонуклідів, яким властиве γ-випромінювання, активність виражають також через γ-еквівалент – відношення γ-випромінювання даного радіонукліду до γ-випромінювання радію. Розрахована γ-постійна радію – 8,4 p/год. Це потужність дози, яку створює γ-випромінювання 1 мг радію на відстані 1 см через платиновий фільтр товщиною 0,5 мм.
Міліграм-еквівалент радію (мг/екв. Ra) одиниця активності радіонукліду, γ-випромінювання якого еквівалентно (рівноцінно) γ-випромінюванню 1 мг Ra на відстані 1 см через платиновий фільтр 0,5 мм.
Якісні характеристики іонізуючого випромінювання:
• вид випромінювання: корпускулярні (α-, β- , нейтронне випромінювання), електромагнітні (γ-, рентгенівське випромінювання);
• енергія випромінювання, яка в системі Сі вимірюється в джоулях (Дж). Один Дж – це енергія, яка необхідна для підняття температури дистильованої води об'ємом 1 дм! на 1 °С. Позасистемна одиниця, яка використовується на практиці – електрон-вольт (еВ). Це енергія, яку отримує електрон в електростатичному полі з різницею потенціалів 1 В. Ця одиниця дуже мала, тому користуються похідними: кіло-електрон-вольт (КеВ), мега-електрон-вольт (МеВ);
• проникаюча здатність (довжина пробігу) – відстань, яку іонізуюче випромінювання проходить в середовищі, з яким взаємодіє (м, см, мм, мкм);
• іонізуюча здатність: повна іонізуюча здатність – кількість пар іонів, що утворюються на всій довжині пробігу частинки або кванта; лінійна щільність іонізації – кількість пар іонів, що припадають на одиницю довжини пробігу.
Кількісними характеристиками іонізуючих випромінювань с дози:
1. Поглинена доза – кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинулась одиницею маси середовища, яке опромінюється. Одиницею виміру поглиненої дози в системі Сі є Грей (Гр).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки“ на сторінці 1. Приємного читання.
