Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

Гігієна та екологія

Крім променів ультрафіолетового та інфрачервоного спектру, сонце дає погужний потік видимого світла.

Видиме світло – область електромагнітного спектру сонячної радіації в межах 400-760 нм, який діє на зоровий аналізатор і викликає відчуття, які дозволяють візуально сприймати навколишнє середовище, предмети та явища в ньому.

Видиме світло має велике фізіологічне та гігієнічне значення. Саме воно є головним регулятором, пусковим інформаційним механізмом біологічних ритмів. Видиме світло обумовлює можливість функціонування зорового аналізатору, завдяки чому людина дистанційно сприймає практично 90% інформації про навколишнє середовище та явища, що відбуваються в ньому. Практично всі види трудової діяльності здійснюються за допомогою зорового аналізатора. Нормальне функціонування зорового аналізатору, достатній для цього рівень освітленості та спектральний склад світла мають важливе значення для діяльності ендокринних органів, слухового, соматосенсорного та інших аналізаторів; так само для пам'яті, уваги, настрою, життєвого тонусу. Оптимальні умови для зорового апарату створюють хвилі зеленої та жовтої зон спектру.

Основними функціями зору є:

• гострота зору (здатність ока розрізняти дві точки як ізольовані при максимально малій відстані між ними);

• контрастна чутливість (здатність розрізняти ступінь яскравості);

• швидкість розрізнення (мінімальний час встановлення величини та форми деталі);

• стійкість ясного бачення (час ясного бачення предмета);

• адаптація – здатність зорового аналізатора:

  – а) зменшувати свою чутливість при переході від низької до високої освітленості (світлова адаптація), яка настає досить швидко (за 2–3 хвилини) і обумовлена перетворенням зорового пурпуру в захисний чорний пігмент у сітківці ока;

  – б) збільшувати цю чутливість при переході від високої до низької освітленості (темнова адаптація), яка триває значно довше – до 40-60 хвилин і обумовлена відновленням зорового пурпуру в сітківці ока.

• акомодація – здатність ока регулювати гостроту зору в залежності від відстані до об'єкту розглядання та освітлення за рахунок змін у ламанні світла в оптичній системі ока, в основному за рахунок кривизни кришталика. При зменшенні освітленості нижче 100-75 лк ця кривизна збільшується, об'єкт, який розглядається, потрібно наблизити до очей.

Фізіологічний рівень зору індивідуальний, але завжди залежить від освітленості, кольору фону та деталі, величини робочих деталей і т.д. При недостатньому або нераціональному освітленні швидко наступає стомлення очей, центральної нервової системи, знижується розумова і фізична працездатність, виникає розвиток ряду захворювань.

Вивчення зорового навантаження лікарів показало, що вже через 3 години від початку роботи їх зорова працездатність знижується на 10-15%, а до кінця робочої зміни – на 20% і більше. Одночасно з цим спостерігається підвищення загальної стомлюваності організму, причому одноразова 10-15-хвилинна перерва протягом робочого дня недостатня для підвищення зорової і загальної працездатності (Є. П. Дегтярьова та Є. Л. Котова).

Зорова робота характеризується інтервалом від найвищої точності (найменший об'єкт розпізнання менше 0,5 мм; контраст об'єкту розпізнання з фоном – малий; освітленість при загальному освітленні 1250 лк) до грубої або малої точності (об'єкт розпізнання більше 5 мм, освітленість при загальному освітленні 200 лк).

Робота годинникарів, креслярів, проектантів, лікарів пов'язана з напруженим функціонуванням зорового аналізатора. Роботу стоматологів, особливо стоматолога-терапевта, відносять до розряду робіт найвищої точності, оскільки вони мають справу з операційним полем малого розміру (1 см2) та об'єктами розпізнання порядку 0,1-0,3 мм. Робота лікарів-стоматологів вимагає постійної напруги зору на всіх етапах діагностичного обстеження, лікування хворого, а також при заповненні документації. При лікуванні карієсу зубів і пародонтозу доводиться виконувати складні роботи під суворим, посиленим зоровим контролем. Виявлення перших ознак каріозного процесу, препарування каріозної порожнини, обробка кореневих каналів, видалення зубного каменю пов'язані з напругою зору, що ускладнюється недостатньою доступністю до операційного поля та поганими умовами видимості.

За матеріалами обстеження близько 3000 лікарів-стомагологів, нормальний зір мають 48% лікарів, 26% лікарів мають гіперметропію, 21% – міопію, у решти спостерігаються інші порушення зору.

Наступний розділ:

Природне освітлення


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень
  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання