Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

Гігієна та екологія

Від забруднення поверхневих шарів ґрунту викидами промислових підприємств залежить його хімічний склад. Від хімічного складу грунту залежить якість корму, а значить і якість м'яса, молока та, як результат, – здоров'я людини.

Вже зараз з хімічним забрудненням певних районів тісно пов'язують підвищений рівень захворюваності населення, Частоту аномалій розвитку, порушення фізичного та психічного розвитку, збільшення захворюваності дитячого населення, порушення репродуктивної функції жінок (збільшення токсикозів вагітності, числа передчасних пологів, мертвонароджуваності, гіпотрофії новонароджених) і т.д.

Шкала оцінки санітарного стану грунту[1]

Таблиця 7.3

Ступінь небезпекиСтупінь забрудненняПоказник епідеміологічної безпекиПоказник забруднення ЕХР- кратність перевищення ГДКПоказник радіаційної безпеки – активність ґрунтуПоказник Самоочищення– титр термофілів
Калі-титрТитр анаеробівЧисло яєць гельмінтів в 1 кгЧисло личинок і лялечок мух на 0,25 м2
БезпечнийЧистий1,0 і вище0,1 і вище00<1Природний рівень0,01-0,001
Відносно безпечнийСлабо забруднений1,0-; 0,010,10,01до 10одиничні екземпляри1-10Перевищення природного рівень в 1,5 рази0,001-0,00002
НебезпечнийЗабруднений0,01-; 0,0010,0 10,000111-; 10010-2511-100Перевищення природного рівень в 2 рази0,00002-0,00001
Надзвичайно небезпечнийСильно забруднений0,001 і нижче0,0001 і нижчебільше 10025 і більше>100Перевищення природного рівень в 3 рази<0,00001

Всі хімічні речовини, які потрапляють у грунт можна поділити на дві групи: 1) хімічні речовини, які потрапляють у грунт цілеспрямовано, організовано: а) пестициди; б) мінеральні добрива; в) структуроутворювачі грунту; г) стимулятори росту рослин та ін.;

2) хімічні речовини, які потрапляють у грунт випадково з техногенними рідкими, твердими і газоподібними відходами. Територіально це пов'язано з конкретними видами промисловості (певний вид хімічного забруднення).

У сільському господарстві найбільше хімічне забруднення грунту викликане застосуванням пестицидів та мінеральних добрив, які використовуються для підвищення врожайності.

Пестициди (від лат. Pestis – зараза і eide – вбивати) об'єднуються під загальною назвою – отрутохімікати і застосовуються для боротьби зі шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур та бур'янами.

Тривала дія хлор- і фосфорорганічних пестицидів на організм жителів, які проживають в районах їх широкого застосування, та осіб, що мають професійний контакт з пестицидами, призводить до збільшення частоти стоматологічних захворювань (гінгівіт, пародонтоз, стоматит, лейкоплакія, патологічне стирання зубів). Як наслідок уражається порожнина рота, смаковий аналізатор, тканини пародонту. Не слід допускати до роботи, пов'язаної із застосуванням пестицидів, осіб, які страждають на пародонтоз, хронічними рецидивуючими афтозами, виразково-некротичним стоматитом, лейкоплакією і глибокими розладами смакової чутливості.

Застосування пестицидів вимагає суворого санітарного контролю. У процесі використання пестициди здатні поширюватися на великі відстані від місць застосування, особливо при авіаобробці, і забруднювати не тільки повітря, а й грунт, поверхневі та підземні води. Також спостерігається підвищена захворюваність населення хворобами серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, нервової системи, відмічаються хронічні кон'юнктивіти і зміни репродуктивних функцій жінок. При цьому важливо враховувати віддалені наслідки хронічних отруєнь пестицидами, так як деякі з них мають канцерогенну, мутагенну, ембріотоксичну та гонадотропну властивості.

Мінеральні добрива, які вносяться в грунт для підвищення врожайності, містять переважно азот, фосфор і калій. При помірних дозах вони безпечні, а при надмірному ж вмісті в грунті нітратів та нітритів вони накопичуються в рослинах, погіршують смак харчових продуктів і можуть шкідливо впливати на здоров'я споживачів (порушення діяльності ШКТ, ССС, ЦНС та ін.).

Багаторічний досвід роботи з отрутохімікатами дозволив розробити ряд заходів щодо попередження шкідливого впливу їх на здоров'я населення. Обмежено або заборонено застосування стійких отрутохімікатів, які досить довго затримуються в грунті та рослинах. Встановлені найбільш вигідні терміни обробки сільськогосподарських культур з урахуванням періоду вегетації та кліматичних умов, територіальні обмеження між оброблюваними полями і населеними пунктами, точне дозування речовин, затверджені правила зберігання та транспортування отрутохімікатів. Ведеться систематичне спостереження за санітарним станом атмосфери, джерел водопостачання, грунтів в місцях, близьких до оброблюваних сільськогосподарських полів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами
  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання