Недостатність селену

Гігієна та екологія

Потреба в селені становить 200 мкг/добу і залежить від забезпеченості організму цинком, міддю, марганцем, залізом та вітаміном Е. В звичайних дозах селен проявляє захисні властивості при отруєннях афлатоксинами, гепатиті В, раку печінки та шкіри.

Недостатність цинку в організмі людини буває гострою, підгострою та хронічною. Клінічні прояви дефіциту цинку обумовлені порушеннями гомеостазу. Біологічна роль цинку визначається його необхідністю для нормального росту, розвитку і статевого дозрівання; підтримки репродуктивної функції та адекватного імунного статусу; забезпечення нормального кровотворення, смаку та нюху, загоєння ран. Гостра форма дефіциту цинку, як правило, виникає у хворих, що 5-10 тижнів знаходяться на парентеральному харчуванні, і зустрічається вкрай рідко. Частіше зустрічається хронічний і особливо підгострий дефіцит цинку. Найбільш значущими симптомами гіпоцинкозу є різке уповільнення росту, гіпогонадизм та виражена затримка статевого розвитку.

Первинний гіпоцинкоз є наслідком нестачі цинку в їжі, коли раціон складається переважно з бездріжджового хліба, приготованого з цільної пшениці. Вторинні форми недостатності цинку в організмі пов'язані з мальабсорбцією або гіперцинкурією. Вони виникають у хворих на цукровий діабет, при пізніх токсикозах вагітності та переношуванні плоду, важких опіках (15–53% поверхні тіла).

При змішаному харчуванні з їжею доросла людина має отримувати цинк в кількості 15 мг/добу. Засвоюється лише 20-40% цинку, що надійшов. Основними харчовими джерелами цинку є м'ясо, тверді сири, зернобобові та деякі крупи. Багато цинку в горіхах і креветках.

Недостатність марганцю

В організмі дорослої людини міститься 15-20 мг марганцю, в основному в головному мозку, печінці, нирках та підшлунковій залозі.

Недостатність марганцю викликає симптоми гіпохолестеринемії, схуднення, нудоту та блювоту. У геохімічних провінціях з низьким вмістом марганцю у людей уповільнюється ріст та порушується формування скелету (потовщення і вкорочення кісток нижніх кінцівок, деформація суглобів). Для нормального функціонування органів і систем людина повинна отримувати марганцю 2,5-5 мг/добу. Марганець міститься в м'ясних, молочних продуктах, яйцях, рибі та інших продуктах моря. Особливо багато марганцю у волоських горіхах (1,9 мг %), какао та молочному шоколаді (4,6 і 3,1 мг % відповідно).

Недостатність кобальту

Клінічні симптоми недостатності кобальту в організмі обумовлені, в основному, порушеннями кровотворення внаслідок не стільки дефіциту самого мікроелементу, скільки недостатністю кобаламіну (вітаміну В12). Джерелами кобаламіну є виключно продукти тваринного походження (див. Вітамін В12). Наслідком недостатності може стати анемія Аддісона- Бірмера. До ранніх симптомів дефіциту кобаламіну відносяться розлади менструального циклу, дегенеративні зміни в спинному та кістковому мозку.

Фтор нерівномірно розподілений в різних тканинах організму. Його концентрація в зубах становить 246-560 мг/кг, в кістках – 200-490 мг/кг, а в м'язах не перевищує 2–3 мг/кг. Значення має вміст мікроелементу в добовому раціоні, а не в окремих харчових продуктах. Добова потреба у фторі точно не встановлена. Основним джерелом фтору є питна вода, з якої надходить 1-1,5 мг/добу мікроелементу. З їжею надходить 0,25-0,33 мг/добу. В якості джерел фтору можна розглядати рибу (особливо тріску та сома), горіхи і печінку. Досить багато елемента в баранині, телятині та вівсяній крупі. Узагальнені величини потреби в мікроелементах представлені в табл, 10.2.

Таблиця 10.2

Добова потреба дорослих у мікроелементах (Смоляр В.І., 1991; Кошелева Н.Ф. і Даценко В.А., 1993)

МікроелементиПотреба, мгМікроелементиПотреба, мг
Залізо15-20Алюміній49,1
Мідь2-2,5Рубідій0,35-0,5
Марганець5-6Селен0,05-0,2
Цинк10-12Олово2
Кобальт0,1-0,2Ванадій0,1-0,2
Нікель0,6-0,8Хром0,05-0,15
Молібден0,2-0,3Кремній30
Йод0,1-0,2Титан0,5
Фтор2-3Стронцій1
Хром0,8Ртуть0,02
Теллур0,5-1,0Срібло0,9

Недостатність харчових волокон

Виробництво рафінованих харчових продуктів сприяло зростанню споживання високоочищених від харчових волокон хлібопродуктів, цукру, рослинних олій, м'ясопродуктів. Таке харчування стало однією з найважливіших причин поширення, так званих, хвороб цивілізації, зокрема захворювань серцево-судинної системи, кишечнику, діабету, жовчнокам'яної та сечокам'яної хвороб, деяких форм раку. Недостатнє споживання клітковини призводить до розвитку дивергикульозної хвороби товстої кишки. При включенні в харчовий раціон продуктів, які містять клітковину, симптоматика захворювання при неускладненій формі зменшується, функція кишечнику поліпшується.

Участь харчових волокон в обміні жовчних кислот призводить до зниження рівня холестерину, що важливо для профілактики і лікування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Харчові волокна успішно використовують при лікуванні закрепів і геморою, а також для профілактики рецидивів виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недостатність селену“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену
  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання