Потреба в селені становить 200 мкг/добу і залежить від забезпеченості організму цинком, міддю, марганцем, залізом та вітаміном Е. В звичайних дозах селен проявляє захисні властивості при отруєннях афлатоксинами, гепатиті В, раку печінки та шкіри.
Недостатність цинку в організмі людини буває гострою, підгострою та хронічною. Клінічні прояви дефіциту цинку обумовлені порушеннями гомеостазу. Біологічна роль цинку визначається його необхідністю для нормального росту, розвитку і статевого дозрівання; підтримки репродуктивної функції та адекватного імунного статусу; забезпечення нормального кровотворення, смаку та нюху, загоєння ран. Гостра форма дефіциту цинку, як правило, виникає у хворих, що 5-10 тижнів знаходяться на парентеральному харчуванні, і зустрічається вкрай рідко. Частіше зустрічається хронічний і особливо підгострий дефіцит цинку. Найбільш значущими симптомами гіпоцинкозу є різке уповільнення росту, гіпогонадизм та виражена затримка статевого розвитку.
Первинний гіпоцинкоз є наслідком нестачі цинку в їжі, коли раціон складається переважно з бездріжджового хліба, приготованого з цільної пшениці. Вторинні форми недостатності цинку в організмі пов'язані з мальабсорбцією або гіперцинкурією. Вони виникають у хворих на цукровий діабет, при пізніх токсикозах вагітності та переношуванні плоду, важких опіках (15–53% поверхні тіла).
При змішаному харчуванні з їжею доросла людина має отримувати цинк в кількості 15 мг/добу. Засвоюється лише 20-40% цинку, що надійшов. Основними харчовими джерелами цинку є м'ясо, тверді сири, зернобобові та деякі крупи. Багато цинку в горіхах і креветках.
Недостатність марганцю
В організмі дорослої людини міститься 15-20 мг марганцю, в основному в головному мозку, печінці, нирках та підшлунковій залозі.
Недостатність марганцю викликає симптоми гіпохолестеринемії, схуднення, нудоту та блювоту. У геохімічних провінціях з низьким вмістом марганцю у людей уповільнюється ріст та порушується формування скелету (потовщення і вкорочення кісток нижніх кінцівок, деформація суглобів). Для нормального функціонування органів і систем людина повинна отримувати марганцю 2,5-5 мг/добу. Марганець міститься в м'ясних, молочних продуктах, яйцях, рибі та інших продуктах моря. Особливо багато марганцю у волоських горіхах (1,9 мг %), какао та молочному шоколаді (4,6 і 3,1 мг % відповідно).
Недостатність кобальту
Клінічні симптоми недостатності кобальту в організмі обумовлені, в основному, порушеннями кровотворення внаслідок не стільки дефіциту самого мікроелементу, скільки недостатністю кобаламіну (вітаміну В12). Джерелами кобаламіну є виключно продукти тваринного походження (див. Вітамін В12). Наслідком недостатності може стати анемія Аддісона- Бірмера. До ранніх симптомів дефіциту кобаламіну відносяться розлади менструального циклу, дегенеративні зміни в спинному та кістковому мозку.
Фтор нерівномірно розподілений в різних тканинах організму. Його концентрація в зубах становить 246-560 мг/кг, в кістках – 200-490 мг/кг, а в м'язах не перевищує 2–3 мг/кг. Значення має вміст мікроелементу в добовому раціоні, а не в окремих харчових продуктах. Добова потреба у фторі точно не встановлена. Основним джерелом фтору є питна вода, з якої надходить 1-1,5 мг/добу мікроелементу. З їжею надходить 0,25-0,33 мг/добу. В якості джерел фтору можна розглядати рибу (особливо тріску та сома), горіхи і печінку. Досить багато елемента в баранині, телятині та вівсяній крупі. Узагальнені величини потреби в мікроелементах представлені в табл, 10.2.
Таблиця 10.2
Добова потреба дорослих у мікроелементах (Смоляр В.І., 1991; Кошелева Н.Ф. і Даценко В.А., 1993)
| Мікроелементи | Потреба, мг | Мікроелементи | Потреба, мг |
| Залізо | 15-20 | Алюміній | 49,1 |
| Мідь | 2-2,5 | Рубідій | 0,35-0,5 |
| Марганець | 5-6 | Селен | 0,05-0,2 |
| Цинк | 10-12 | Олово | 2 |
| Кобальт | 0,1-0,2 | Ванадій | 0,1-0,2 |
| Нікель | 0,6-0,8 | Хром | 0,05-0,15 |
| Молібден | 0,2-0,3 | Кремній | 30 |
| Йод | 0,1-0,2 | Титан | 0,5 |
| Фтор | 2-3 | Стронцій | 1 |
| Хром | 0,8 | Ртуть | 0,02 |
| Теллур | 0,5-1,0 | Срібло | 0,9 |
Недостатність харчових волокон
Виробництво рафінованих харчових продуктів сприяло зростанню споживання високоочищених від харчових волокон хлібопродуктів, цукру, рослинних олій, м'ясопродуктів. Таке харчування стало однією з найважливіших причин поширення, так званих, хвороб цивілізації, зокрема захворювань серцево-судинної системи, кишечнику, діабету, жовчнокам'яної та сечокам'яної хвороб, деяких форм раку. Недостатнє споживання клітковини призводить до розвитку дивергикульозної хвороби товстої кишки. При включенні в харчовий раціон продуктів, які містять клітковину, симптоматика захворювання при неускладненій формі зменшується, функція кишечнику поліпшується.
Участь харчових волокон в обміні жовчних кислот призводить до зниження рівня холестерину, що важливо для профілактики і лікування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Харчові волокна успішно використовують при лікуванні закрепів і геморою, а також для профілактики рецидивів виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
Хвороби надлишкового харчування
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недостатність селену“ на сторінці 1. Приємного читання.
