Харчові токсикози

Гігієна та екологія

Причиною цієї групи харчових отруєнь є токсичні речовини, які утворюються патогенними мікроорганізмами та зберігаються в неякісній їжі. Найбільш епідеміологічно і клінічно важливими є харчові бактеріальні інтоксикації, викликані токсинами Cl. botulinum та стафілококу.

Ботулізм

Найбільш важкий харчовий токсикоз виникає при вживанні продуктів, що містять анаеробний мікроорганізм Cl botulinum, який продукує токсин, що перевищує за силою всі інші токсини. Основним природним резервуаром існування СІ. botulinum є грунт, де спори можуть зберігати свою вірулентність впродовж декількох років. Збудник може потрапляти на овочі та фрукти, в воду, кишечник та м'язи теплокровних тварин і риб, а з часом – в їжу людини. Спори Сl. botulinum дуже стійкі, гинуть при кип'ятінні (температура 120-125 °С протягом 15-20 хв., температура 100 °С протягом 5-6 годин). Нетривале (менш ніж 15–20 хв.) кип'ятіння руйнує токсин лише частково. Він зберігається і при мінусовій температурі, наприклад, при – 18 °С більше 1 року.

При сприятливих умовах (анаеробне середовище і температура 20–35 °С) токсин утворюється і накопичується у великих кількостях. Затримують або повністю припиняють цей процес розчини кухонної солі, цукру, оцтової кислоти. Тому такі способи консервування як копчення, в'ялення, маринування, заморожування, не гарантують знешкодження токсину. У разі недостатньої попередньої термічної обробки продуктів, які підлягають консервації, він може утворюватися в герметичних консервах. Важливо, що у багатьох випадках органолептичні властивості продукту, який містить ботуліністичний токсин, не змінюються зовні та не мають неприємних маніфестних ознак.

Найчастіше харчова інтоксикація Cl. botulinum виникає в результаті вживання неякісних м'ясних, овочевих та фруктових консервів. Особливо небезпечні продукти домашнього консервування, сирокопчені ковбаси і риба. Досить часто випадки ботулізму мають груповий характер. Тривалість інкубаційного періоду ботуліністичної інтоксикації коливається від декількох годин до

8-10 діб. Найпоширенішим в клініці отруєнь є ураження ЦНС (довгастого мозку), яке проявляється змінами з боку органів зору: двоїння в очах, розширення зіниць, розладом акомодації, погіршенням зорового сприйняття. Клінічна картина доповнюється розладом ковтання та мови, тахікардією, м'язовою слабкістю, порушеннями дихальної функції, метеоризмом, болем у надчеревній ділянці. Провідними клінічними ознаками даного захворювання є так звані симптоми трьох "Д": "диплопія", "дисфонія", "дисфагія". Важливим для диференціальної діагностики є знижена або нормальна температура тіла (35,5–36 °С). Диспепсичні явища, на відміну від інших видів харчових отруєнь, не є обов'язковими для клінічної картини ботулізму і у багатьох хворих можуть не спостерігатися.

Захворювання дуже тяжке і при несвоєчасному лікуванні вже на 2-3-й день може закінчитися летально. У минулі роки летальність від ботулізму в різних країнах сягала 50-70%. Основними лікувальними засобами є введення протиботуліністичної сироватки та полівалентного анатоксину. Але навіть при своєчасному лікуванні уникнути летального результату не завжди вдається, він і зараз в середньому становить 10%.

Тому пріоритетне значення в боротьбі з цим харчовим токсикозом мають профілактичні заходи, мета яких: 1) не допустити забруднення харчових продуктів Cl. Botulinum; 2) дотримуватися правил домашнього консервування: використовувати добре промиті свіжі продукти, соління проводити при низькій температурі, забезпечувати необхідну тривалість термічної обробки продуктів та стерильні умови їх консервування в банках, зберігати консервовані продукти в холодильнику при температурі не вище 15 °С. Сумнівні продукти слід піддавати термічній обробці невеликими частинами при температурі +100 °С протягом 1 години. 3) категорично забороняється вживати консерви в банках з ознаками бомбажу.

Стафілококові токсикози

Збудниками є стафілококи (St. aureus та ін.), які потрапляють в їжу в результаті бактеріального обсіменіння. Стафілококи можуть розмножуватися в молочних, м'ясних, рибних та овочевих стравах. Особливо небезпечні молочні продукти і кондитерські вироби з кремом. Найбільш сприятливою для розмноження мікроорганізмів вважають температуру 27–38 °С, однак розмноження може відбуватися і при звичайній кімнатній температурі (17–25 °С). Стафілококовий токсин дуже стійкий і витримує кип'ятіння до 3 годин. Джерелом інфекції зазвичай є бацилоносії, які мають захворювання глотки, носа, а також піодермії. Клінічна картина стафілококового токсикозу розвивається після короткого (2–4 години) інкубаційного періоду. Далі з'являються симптоми гострого гастриту, нудота, слиновиділення, блювота, діарея. Температура тіла підвищується не завжди, але іноді може досягати 38-39 °С. Для встановлення діагнозу стафілококового отруєння, крім зазначених проявів та епідеміологічного аналізу, використовують результати лабораторних досліджень харчових продуктів та дані про виділення ентеротоксину з бактеріальних культур. Одужання зазвичай настає через 1–2 доби.

Профілактика отруєнь стафілококових ентеротоксинів базується на системі заходів, мета яких полягає в усуненні бацилоносіїв від приготування та роздачі їжі, забороні використання в харчуванні людини молока від корів, хворих на мастит. Необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, правил санітарного благоустрою та технологічного режиму харчового об'єкту, а також умов зберігання харчових продуктів та готової їжі в холодильниках.

Наступний розділ:

Харчові мікотоксикози


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Харчові токсикози“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози
  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання