Причиною цієї групи харчових отруєнь є токсичні речовини, які утворюються патогенними мікроорганізмами та зберігаються в неякісній їжі. Найбільш епідеміологічно і клінічно важливими є харчові бактеріальні інтоксикації, викликані токсинами Cl. botulinum та стафілококу.
Ботулізм
Найбільш важкий харчовий токсикоз виникає при вживанні продуктів, що містять анаеробний мікроорганізм Cl botulinum, який продукує токсин, що перевищує за силою всі інші токсини. Основним природним резервуаром існування СІ. botulinum є грунт, де спори можуть зберігати свою вірулентність впродовж декількох років. Збудник може потрапляти на овочі та фрукти, в воду, кишечник та м'язи теплокровних тварин і риб, а з часом – в їжу людини. Спори Сl. botulinum дуже стійкі, гинуть при кип'ятінні (температура 120-125 °С протягом 15-20 хв., температура 100 °С протягом 5-6 годин). Нетривале (менш ніж 15–20 хв.) кип'ятіння руйнує токсин лише частково. Він зберігається і при мінусовій температурі, наприклад, при – 18 °С більше 1 року.
При сприятливих умовах (анаеробне середовище і температура 20–35 °С) токсин утворюється і накопичується у великих кількостях. Затримують або повністю припиняють цей процес розчини кухонної солі, цукру, оцтової кислоти. Тому такі способи консервування як копчення, в'ялення, маринування, заморожування, не гарантують знешкодження токсину. У разі недостатньої попередньої термічної обробки продуктів, які підлягають консервації, він може утворюватися в герметичних консервах. Важливо, що у багатьох випадках органолептичні властивості продукту, який містить ботуліністичний токсин, не змінюються зовні та не мають неприємних маніфестних ознак.
Найчастіше харчова інтоксикація Cl. botulinum виникає в результаті вживання неякісних м'ясних, овочевих та фруктових консервів. Особливо небезпечні продукти домашнього консервування, сирокопчені ковбаси і риба. Досить часто випадки ботулізму мають груповий характер. Тривалість інкубаційного періоду ботуліністичної інтоксикації коливається від декількох годин до
8-10 діб. Найпоширенішим в клініці отруєнь є ураження ЦНС (довгастого мозку), яке проявляється змінами з боку органів зору: двоїння в очах, розширення зіниць, розладом акомодації, погіршенням зорового сприйняття. Клінічна картина доповнюється розладом ковтання та мови, тахікардією, м'язовою слабкістю, порушеннями дихальної функції, метеоризмом, болем у надчеревній ділянці. Провідними клінічними ознаками даного захворювання є так звані симптоми трьох "Д": "диплопія", "дисфонія", "дисфагія". Важливим для диференціальної діагностики є знижена або нормальна температура тіла (35,5–36 °С). Диспепсичні явища, на відміну від інших видів харчових отруєнь, не є обов'язковими для клінічної картини ботулізму і у багатьох хворих можуть не спостерігатися.
Захворювання дуже тяжке і при несвоєчасному лікуванні вже на 2-3-й день може закінчитися летально. У минулі роки летальність від ботулізму в різних країнах сягала 50-70%. Основними лікувальними засобами є введення протиботуліністичної сироватки та полівалентного анатоксину. Але навіть при своєчасному лікуванні уникнути летального результату не завжди вдається, він і зараз в середньому становить 10%.
Тому пріоритетне значення в боротьбі з цим харчовим токсикозом мають профілактичні заходи, мета яких: 1) не допустити забруднення харчових продуктів Cl. Botulinum; 2) дотримуватися правил домашнього консервування: використовувати добре промиті свіжі продукти, соління проводити при низькій температурі, забезпечувати необхідну тривалість термічної обробки продуктів та стерильні умови їх консервування в банках, зберігати консервовані продукти в холодильнику при температурі не вище 15 °С. Сумнівні продукти слід піддавати термічній обробці невеликими частинами при температурі +100 °С протягом 1 години. 3) категорично забороняється вживати консерви в банках з ознаками бомбажу.
Стафілококові токсикози
Збудниками є стафілококи (St. aureus та ін.), які потрапляють в їжу в результаті бактеріального обсіменіння. Стафілококи можуть розмножуватися в молочних, м'ясних, рибних та овочевих стравах. Особливо небезпечні молочні продукти і кондитерські вироби з кремом. Найбільш сприятливою для розмноження мікроорганізмів вважають температуру 27–38 °С, однак розмноження може відбуватися і при звичайній кімнатній температурі (17–25 °С). Стафілококовий токсин дуже стійкий і витримує кип'ятіння до 3 годин. Джерелом інфекції зазвичай є бацилоносії, які мають захворювання глотки, носа, а також піодермії. Клінічна картина стафілококового токсикозу розвивається після короткого (2–4 години) інкубаційного періоду. Далі з'являються симптоми гострого гастриту, нудота, слиновиділення, блювота, діарея. Температура тіла підвищується не завжди, але іноді може досягати 38-39 °С. Для встановлення діагнозу стафілококового отруєння, крім зазначених проявів та епідеміологічного аналізу, використовують результати лабораторних досліджень харчових продуктів та дані про виділення ентеротоксину з бактеріальних культур. Одужання зазвичай настає через 1–2 доби.
Профілактика отруєнь стафілококових ентеротоксинів базується на системі заходів, мета яких полягає в усуненні бацилоносіїв від приготування та роздачі їжі, забороні використання в харчуванні людини молока від корів, хворих на мастит. Необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, правил санітарного благоустрою та технологічного режиму харчового об'єкту, а також умов зберігання харчових продуктів та готової їжі в холодильниках.
Харчові мікотоксикози
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Харчові токсикози“ на сторінці 1. Приємного читання.
