Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

Гігієна та екологія

• 4) особиста гігієна (робочим необхідно мити руки перед їжею, а після зміни приймати душ);

• 5) профілактичне харчування у вигляді безкоштовних сніданків, які містять білки, вітаміни та інші харчові речовини, що сприяють підвищенню стійкості до отрут;

• 6) регулярно проводити медичні огляди;

• 7) стежити за станом повітря в робочих приміщеннях. Гранично допустима концентрація свинцю в повітрі становить 0,01 мг/м3.

На сьогодні багато полімерних матеріалів досить часто застосовуються в стоматології, в основному це акрилові пластмаси та епоксидні смоли, які використовують для виготовлення пломб (терапевтична стоматологія) та зубних протезів (ортопедична стоматологія). Основою акрилових пластмас є мономер – метилметакрилат, а смол – епоксидний олігомер, які в процесі затвердіння (полімеризації) здатні виділятися в повітря. Метилметакрилат (ММА) досить токсичний і часто виявляється в повітрі стоматологічних кабінетів у концентраціях, які перевищують гранично допустиму (10 мг/м3). При гострому отруєнні пари ММА подразнюють слизову оболонку очей та верхніх дихальних шляхів, викликають нудоту, блювоту, головний біль, шум у вухах, запаморочення, спрагу, слабкість, сонливість, а потім – непритомність, гіпотензію та епілептиформні судоми. При тривалій дії підвищених концентрацій ММА можливий розвиток хронічної інтоксикації з порушенням функцій переважно нервової системи, також це може служити причиною злоякісних новоутворень, впливати на репродуктивну функцію жінок.

Небезпека бактеріальної інфекції у стоматології

Мікробна флора порожнини рота досить різноманітна і залежить від віку людини, характеру її харчування, догляду за зубами і т. д. У ній можуть знаходитися патогенні та умовно-патогенні бактерії: стафілококи, стрептококи, віруси грипу, збудники туберкульозу, інфекційного гепатиту, сифілісу та ін. Виживанню мікробів сприяють глибокі каріозні порожнини та пазухи ясен, які перешкоджають видаленню мікрофлори слиною та під час чищення зубів, а також оптимальні показники температури та вологості. Знімні протези, які погано прилягають, також сприяють накопиченню мікробів.

Основним джерелом інфекції в стоматологічній практиці є пацієнти з гнійно-запальними процесами щелепно-лицьової області. Наявність стоматологічного захворювання призводить або до зміни складу мікрофлори, або до збільшення числа бактерій певного виду з вираженими вірулентними властивостями. Крім хворих, джерелами інфекцій можуть служити бактеріоносії як з числа пацієнтів, так і медичного персоналу.

Небезпека зараження лікарів-стоматологів від хворих обумовлюється цілим рядом чинників: постійний контакт з інфікованим середовищем (слина, гній, кров); можливість дрібних ушкоджень шкіри рук, у зв'язку з роботою з ріжучо-колючими інструментами; повітряно-крапельна передача інфекції за рахунок надзвичайно близького та тривалого контакту з хворими в процесі лікування.

Розповсюдження інфекції відбувається, в першу чергу, повітряно-крапельним шляхом. Під час різних маніпуляцій в порожнині рота хворого повітря забруднюється мікробами, створюючи при цьому загрозу для лікаря. Розсіюванню бактеріальних аерозолів сприяють сучасні високооборотні бормашини (турбіни). Прискорення обертання бору супроводжується підвищенням температури тканин, які оточують зуб, що підсилює біль. Усунення побічної дії турбін досягається за допомогою охолодження бору повітрям або найчастіше холодною водою. В результаті утворюється досить густий аерозоль, який складається з найдрібніших частинок води та домішок пилоподібних фрагментів тканин каріозних зубів, мастил та численних мікроорганізмів.

Велику роль у поширенні інфекції відіграють руки лікаря, які можуть бути забруднені інфікованим вмістом порожнини рота хворого. У процесі роботи лікар може забруднити наконечники бормашин, рукоятки стоматологічних інструментів, крісло пацієнта, халат, рушники, переносячи збудників інфекції в зовнішнє середовище. Отже, необхідно ретельно мити руки до і після прийому кожного хворого, а іноді і в процесі діагностики та лікування.

Хорошим засобом захисту від повітряно-крапельних інфекцій, особливо від грипу, служать марлеві маски, спеціальні щитки та екрани. Дослідження показали, що чотиришарова маска з марлі затримує близько 95% мікрофлори, в тому числі грипозний вірус.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога
  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання