Залізо це істинний кровотворний елемент; 60% заліза входить до складу гемоглобіну еритроцитів, який доставляє кисень до органів і тканин. Залізо бере участь в окислювальних процесах, входить до складу багатьох окисних ферментів, цитоплазми і клітинних ядер, 20% заліза знаходиться в депо.
Джерела надходження: свиняча і яловича печінка, нирки, риба. Лише до 5% заліза засвоюється з продуктів рослинного походження, і 10-25% із продуктів тваринного походження. Незначне засвоєння заліза з рослинних продуктів відбувається через наявність у них інгібіторів засвоєння (щавлева кислота, фітинова кислота, таніни, фосфати, харчові волокна). Гальмують засвоєння заліза чай, яйця. Засвоєння заліза збільшується при вживанні аскорбінової кислоти, фруктози.
Добова потреба в залізі становить для чоловіків 15 ліг, для жінок – 18 мг. При дефіциті заліза спостерігається залізодефіцитна анемія.
Мідь, як і залізо, належить до кровотворних елементів. Вона необхідна для перетворення неорганічного заліза, яке надходить з їжею, в органічно зв'язану форму; для стимуляції дозрівання ретикулоцитів і перетворення їх на зрілі форми – еритроцити. Доведений зв'язок міді з функцією підшлункової та щитовидної залоз.
Джерела надходження: печінка, сир, риба, м'ясо, яйця. Багато міді міститься також в зернових продуктах.
Добова потреба міді для дорослих людей і дітей становить 2 мг.
Кобальт третій біомікроелемент, який бере участь в кровотворенні. Він активує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну. Його гемопоетична дія проявляється лише в присутності заліза та міді. Кобальт є складовою частиною вітаміну В12.
Джерела надходження: морська риба, жовтки яєць, печінка, горох.
Добова потреба в кобальті дорослої людини становить 0.2 мг.
Цинк. Він входить до складу багатьох ферментів, зокрема карбоангідрази, яка виводить з організму вуглекислоту, а також до складу антиоксидантного ферменту – супероксидисмутази. В останні роки доведена його роль в підтримці нормального функціонування імунної системи, зокрема виробленню тимуліну – гормону тимуса. Він необхідний для нормального функціонування залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, підшлункової та статевих залоз).
Недостатність цинку (гіпоцинкоз) дуже поширена серед населення багатьох країн світу. При недостатності цинку спостерігаються діарея, дерматит, різні емоційні порушення: апатія і депресія, погано гояться рани, порушується смак, можливі пороки розвитку плода, слабкість родової діяльності.
Основні джерела легкозасвоюваного цинку – продукти тваринного походження (м'ясо, печінка, кров та ін.).
Добова потреба цинку становить – 15 мг. а для матерів, які годують немовлят – 25 мг.
Селен. Фізіологічне значення селену визначається його участю в процесах окислення на рівні трикарбонових кислот і виконанням в організмі функцій, які властиві вітаміну Б. При його недостачі розвиваються симптоми Е авітамінозу, а також схильність до канцерогенезу.
Основними джерелами селену є м'ясні та рибні продукти. В овочах і фруктах його мало, винятком є часник.
Добова потреба чоловіків у селені становить 0.7 мг. жінок 0.5 мг.
Фтор. Фізіологічне значення фтору полягає в активній участі його в процесах формування зубної емалі, дентину і розвитку зубів. Фтор відіграє важливу роль у кісткоутворенні, нормалізує фосфорнокальцієвий обмін.
Недостатність його зумовлює інтенсифікацію розвитку карієсу зубів, а надлишок – захворювання на флюороз. Це ендемічне захворювання виникає в регіонах із надлишком фтору в питній воді, грунті і харчових продуктах. Характеризується не лише пошкодженням зубів, але і захворюванням всього організму.
Джерела надходження. Основне джерело надходження фтору – водопровідна вода. Також джерелами надходження фтору в організм людини є – риба (особливо скумбрія), морепродукти, горіхИі печінка, зелений і чорний чай.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мікроелементи“ на сторінці 1. Приємного читання.
