Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

Гігієна та екологія

Ділянка для будівництва ЛПЗ повинна бути прямокутної форми із співвідношенням сторін 1:2 або 3:4 для зручності зонування.

За існуючими правилами проектування, щільність забудови ділянки лікарні не повинна перевищувати 15%. Зелені насадження повинні займати не менше 60% площі ділянки. По периметру облаштовується захисна зелена смуга шириною не менше 15 метрів. Садово-паркова зона передбачається з розрахунку 25 м2 на одне ліжко.

Функціональне зонування ділянки лікарні. Для створення оптимального санітарного та лікувально-оздоровчого режимів при розробці генерального плану, ділянку ділять за функціональними ознаками на такі зони:

• 1) зона лікувальних корпусів (інфекційних та неінфекційних). Вона повинна знаходитися від меж ділянки не менше ніж на 30 м та відокремлена зеленими насадженнями, шириною не менше 15 м. Розрив між фасадами будівель має бути не менше 2,5 висоти протилежної будівлі. Між торцями повинна бути витримана відстань не менше 15 м. Інфекційне відділення розмішують в глибині ділянки;

• 2) садово-паркова зона – включає зелені насадження по периметру ділянки, між будівлями. Вона повинна складатися з дерев та чагарників. Захисна зелена зона по периметру ділянки забезпечує одночасно захист від пилу та шумових впливів розташованих поруч вулиць і магістралей;

• 3) зона патологоанатомічного відділення та під'їзні шляхи повинні розташовуватися поза видимістю їх з вікон лікувальних корпусів. Це досягається розміщенням даної зони в певній частині ділянки та обмеженням її зеленими насадженнями;

• 4) зона поліклініки. Поліклініка повинна розміщуватися на відстані 30-50 м від лікувальних корпусів та мати окремий вхід або бути якомога ближче до головного входу на лікарняну ділянку.

• 5) господарська зона розташовується з підвітряного боку по відношенню до лікарняних корпусів, на відстані 30–40 метрів від них, нижче по рельєфу місцевості. Тут розміщують центральну котельну, пральню з дезінфекційною камерою, складські приміщення, гараж, овочесховище, кухню. Господарський двір від інших зон відділяють смугою зелених насаджень шириною 8-10 м.

Гігієнічна характеристика систем лікарняного будівництва

Сучасні типи будівництва лікарень:

1. Децентралізована система характеризується наявністю декількох, зазвичай одно- або двоповерхових корпусів, кожен з яких використовується для відділення одного типу (хірургічного, терапевтичного та ін.). В окремих корпусах розміщуються загальні лікарняні лікувально-діагностичні, господарські та допоміжні служби, управління лікарні, поліклініка.

Децентралізована система в даний час застосовується при будівництві установ-санаторіїв та для забудови в гірських і сейсмонебезпечних місцевостях.

• 2. Централаована система характеризується розміщенням лікувальних відділень, поліклініки, адміністративних приміщень (крім патологоанатомічного та господарського відділень) в одному багатоповерховому будинку.

• 3. Змішана система забудови характеризується тенденцією до зменшення кількості лікувальних корпусів до 2–4, централізацією загальних лікарняних лікувально-діагностичних та допоміжних служб. При цьому зазвичай виділяється головний корпус, в якому, окрім вищеперелічених служб, зосереджені відділення: хірургічне, терапевтичне і т.д., а також лабораторія. Інфекційне, дитяче та радіологічне відділення і поліклініка розміщуються в окремих будівлях.

• 4. Централізовано-блочна система в сучасних умовах найбільше відповідає гігієнічним та медико-технологічним вимогам експлуатації багатопрофільних лікарень. Принциповою відмінністю централізовано-блочної системи є поділ всіх приміщень лікарняного комплексу на дві групи:

• 1) приміщення довготривалої, стабільної експлуатації, нормальне функціонування яких вимагає лише періодичних ремонтно- косметичних робіт та поновлення меблів (палатні секції будь-якого профілю);

• 2) приміщення, функціональне призначення яких вимагає регулярного, іноді досить суттєвого, оновлення обладнання, інженерного та санітарно-технічного оснащення, реконструкції (здійснення яких не повинно призупиняти роботу лікарняного комплексу в цілому) – операційні, приміщення для функціональної діагностики, рентгенорадіотерапії, клініко-діагностичні лабораторії, фізіотерапевтичні відділення та ін. лікувальні і допоміжні служби.

Дана система передбачає кілька корпусів (терапевтичний, хірургічний та ін.), зблокованих в одне ціле критими переходами. Кожне лікувально-діагностичне відділення в якійсь мірі ізольовано в результаті створення власних сходових блоків.

Крім цього, централізовано-блочна система дозволяє об'єднати функціонально-однорідні підрозділи (створення єдиного оперблоку з декількома операційними, єдиного рентгенологічного відділення з декількома рентгенівськими установками). Але, як і для попередньої системи, дитяче, інфекційне, пологове, патологоана- томічне відділення та поліклініка розміщуються в окремих корпусах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки
  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання