Крупи та бобові

Гігієна та екологія

Частину зернових культур переробляють в крупи, з яких потім готують каші, які відіграють велику роль у харчуванні населення. Вони мають високу енергетичну цінність, в основному обумовлену великим вмістом вуглеводів (60–70%). Вміст білків в більшості круп не перевищує 10%. У бобових (горох, квасоля, чечевиця) вміст білка досягає 19–20%, тобто перевищує величини, характерні для м'яса та риби. При недостатній кількості останніх продуктів бобові служать хорошим джерелом білків, хоча по своїй поживній цінності (амінокислотний склад, засвоюваність) вони поступаються білкам тваринного походження: Виняток становлять боби сої, де білки повноцінні і їх вміст досягає 30%.

В крупах є мінеральні речовини, в основному солі кальцію та магнію, вітаміни групи В. Деякі страви з круп, наприклад, слизові супи та каші з рису і перлової крупи, мають велике дієтичне значення; щадять шлунково-кишковий тракт та закріплюючи діють при гастритах і ін. Соя, через порівняно низькі смакові якості та запах, у вигляді самостійних блюд у нас не застосовується, у кондитерській же промисловості використовується досить широко в комбінації з цукром та іншими харчовими добавками.

Овочі та фрукти

Овочі займають важливе місце в харчуванні людей, так як є основними постачальниками вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, незначною мірою білків, органічних кислот, ароматичних речовин. Найбільш поширеною та поживною є картопля, яка містить до 15–16% вуглеводів, в той час як в інших овочах їх міститься близько 10%. Білки картоплі (близько 2%) повноцінні, крохмаль має високу клейстеризуючу властивість, добре засвоюється, завдяки чому застосовується в дієтах як обволікаючий засіб при запальних процесах в шлунково-кишковом) тракті. Вітаміну С небагато, але, як уже зазначалося, картопля в цьому відношенні заслуговує уваги внаслідок широкого вживання її в харчуванні. Овочі мають високі смакові якості, стимулюють діяльність травних залоз, підсилюють утворення жовчі та містять клітковину, яка підвищує відчуття ситості і поліпшує перистальтику кишечнику. Висококалорійним продуктом є сушена картопля.

Капуста буває різних видів і цінується як продукт для приготування смачних перших та других страв. Квашена капуста є хорошим джерелом вітаміну С і широко використовується як закуска. Капуста має високу сокогінну властивість. Морква має велике значення в забезпеченні каротином, як і помідори, містить вітамін С та відрізняється гарним смаком. Буряк багатий цукром (до 8%) і сприятливо впливає на травлення. Огірки в основному відіграють роль смакового продукту. Червоний перець, хрін, кріп, зелена цибуля містять багато вітаміну С, а також каротин.

Багато овочів, наприклад, цибуля, часник, редька, хрін, завдяки вмісту фітонцидів, мають бактерицидну властивість. Перед вживанням сирі овочі слід ретельно мити, деякі очищати від шкірки, щоб уникнути забруднення їжі та зараження яйцями глистів.

Фрукти цінуються, головним чином, за високі смакові якості та вміст цукрів, вітамінів, мінеральних речовин (калій, кальцій, фосфор, залізо), органічних кислот, пектинових та дубильних речовин, ферментів, фітонцидів і здатність поряд з овочами підтримувати лужну реакцію в організмі.

Вміст в багатьох фруктах значної кількості калію (абрикоси, персики, кизил, чорна смородина та ін.) обумовлює їх діуретичну дію, яка використовується при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок та при ожирінні. Вишні, абрикоси, сливи, яблука, груші, айва багаті пектиновими речовинами, а тому показані людям, які схильні до атеросклерозу, ожиріння і страждають шлунково-кишковими захворюваннями.

Рослинні масла

Значення рослинних олій в харчуванні людини дуже велике. Поступаючись багатьом жирам тваринного походження у відношенні вітамінів (в рослинних жирах міститься лише вітамін Е), вони більш багаті ненасиченими жирними кислотами, які мають важливе біологічне значення, і добре засвоюються. Як уже зазначалося, ненасичені жирні кислоти хімічно більш активні, швидше окислюються та краще використовуються в енергетичному обміні. їм належить велика роль у профілактиці атеросклерозу.

Різні види рослинних масел помітно відрізняються один від одного за кольором, запахом та смаком. Найбільш поширена соняшникова олія. Для поліпшення органолептичних властивостей рослинні олії (як і деякі тваринні жири) піддають рафінуванню, однак це негативно позначається на деяких цінних натуральних властивостях. Тому рослинні олії, які мають у натуральному вигляді досить задовільний смак і запах, більш кращі.

Рослинні масла засвоюються майже повністю, енергетична цінність їх перевищує енергетичну цінність тваринних жирів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Крупи та бобові“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові
  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання