Загартування сонцем

Гігієна та екологія

В якості профілактичного та лікувального фактору сонячна радіація використовується у вигляді повітряно-сонячних ванн, які, крім загального сприятливого впливу на організм, сприяють виробленню адаптації до високої температури повітря.

Індивідуально повітряно-сонячні ванни можна приймати в різних придатних для цього місцях. Для колективного загартування влаштовують спеціальні майданчики – солярії. Упорядкований солярій включає майданчики для загартування сонцем і для відпочинку в тіні, метеорологічний майданчик, кабіни для перевдягання, душ, приміщення для медичного та адміністративного персоналу, туалет. Площу солярію розраховують виходячи з норми 4 м2 на одну людину.

Найкраще приймати повітряно-сонячні ванни в ранкові години, коли повітря менш нагріте (з 7 до 11 год.). При загартуванні потрібно захищати голову від сонячних променів капелюхом, парасолькою та ін.; очі – окулярами з жовто-зеленими або темними скельцями. Не можна доводити себе до рясного потіння, забороняється спати під час процедури.

В основі правильного загартування лежить раціональне дозування повітряно-сонячних ванн, що забезпечує поступове звикання організму до впливу сонячної, особливо ультрафіолетової радіації. При загартуванні здорових людей зазвичай застосовують хвилинний спосіб дозування повітряно-сонячних ванн. Починають сеанси опромінення з 5–10 хв. на день та доводять їх до 2–3 год., збільшуючи щодня сеанс на 5–10 хв. Після кожної години опромінення слід робити 10-15 хвилинну перерву для відпочинку в тіні, під час сеансу треба міняти положення тіла. Після закінчення сеансу необхідно прийняти водну процедуру.

Фізичні вправи та фізична культура

Під фізичними вправами розуміють різні форми рухів, які застосовуються, в першу чергу, з метою фізичного розвитку. Умовно виділяють чотири основних види: гімнастика, спорт, гра та туризм.

Рух – найважливіший фактор, який забезпечує формування організму в процесі його розвитку. Обмеження рухової активності призводить до гіпокінезії (гіподинамії), при якій виникає комплекс морфологічних і функціональних порушень, що викликають зміни в локомоторному апараті, вегетативній нервовій системі, кровообігу та ін. У результаті спостерігаються зниження розумової та фізичної працездатності, більш швидка втомлюваність, зниження опірності організму до шкідливих впливів навколишнього середовоща, що призводить в подальшому до розвитку захворювань серцево-судинної та нервової систем, органів дихання і травлення.

В даний час у зв'язку з різко зміненими умовами праці та побуту питання про профілактику гіпокінезії набуло особливої актуальності. Під час фізичних вправ відбувається вдосконалення нервової регуляції рухових та вегетативних функцій, прискорення вегетативних реакцій, поліпшення координації рухів. Зміни в роботі серцево-судинної системи, в основному, виражаються в уповільненні пульсу в спокої, збільшенні хвилинного об'єму крові, скорочення терміну відновлювального періоду після роботи, підвищенні вмісту гемоглобіну та еритроцитів у крові та ін. З боку дихального апарату відмічається збільшення об'єму грудної клітки та життєвої ємності легких. В результаті підвищуються функціональні можливості організму, його працездатність, збільшується гнучкість хребта, поліпшується самопочуття, стійкість до багатьох захворювань.

Для осіб, які займаються переважно розумовою працею, важливо враховувати, що фізичні вправи знімають нервово-психічну напругу. Чергування розумової роботи з фізичною перекладає навантаження з одних нервових клітин на інші. Це сприяє відновленню енергетичного потенціалу стомлених клітин.

Гігієна фізичних вправ. Будь-яка фізична вправа повинна переслідувати гігієнічні цілі – поліпшення стану здоров'я та фізичного розвитку. Неправильно організовані заняття, що поєднуються з високими фізичними навантаженнями, можуть викликати порушення в стані здоров'я та знижувати спортивні досягнення.

У зв'язку з цим практичну діяльність в галузі фізичної культури необхідно здійснювати в умовах, які відповідають вимогам гігієни та лікарського контролю. Необхідно правильно формувати тренувальні групи з урахуванням стану здоров'я, віку, статі, ступеня тренованості у відповідності до встановлених норм. Спортивні тренування повинні проводитися систематично, з поступовим збільшенням фізичного навантаження, раціональним чергуванням роботи і відпочинку, на основі загальної всебічної фізичної підготовки.

Велике гігієнічне значення має пішохідний туризм, під час якого м'язова діяльність поєднується з загартуванням, перебуванням на свіжому повітрі і т. д. Ходьба є елементарним і в той же час дуже цінним видом фізичних вправ. Легке дозування ходьби, можливість використання в будь-яких умовах, велике оздоровче значення (особливо в заміських умовах), широка доступність роблять її незамінним видом фізичного тренування в будь-якому віці.

Важливе місце займає сон, який забезпечує повноцінний відпочинок, особливо центральної нервової системи, органів чуття та скелетної мускулатури. Під час сну відбувається гальмування нервової діяльності, клітини кори великого мозку засвоюють харчові речовини, відновлюють свій нормальний тонус і накопичують енергію для подальшої роботи, скелетні м'язи розслабляються та відпочивають.

Основною гігієнічною вимогою до нічного сну є його достатня тривалість, що пов'язано з віком людей та характером їх роботи. Сон дорослої людини, за І. М. Сеченовим, повинен тривати не менше 7-8 год. на добу. Чим молодша людина, тим тривалішим має бути сон, тим раніше він повинен починатися. При важкій фізичній роботі потрібен більш тривалий сон. Систематичне недосипання та недостатньо глибокий сон ведуть до виснаження нервової системи: з'являються дратівливість, швидка стомлюваність, погіршується апетит, порушується нормальна діяльність внутрішніх органів.

Найбільш корисний сон починається не пізніше 23-24 год. і закінчується до 7-8 год. Дітям молодшого віку та старим людям рекомендований післяобідній сон тривалістю 1–2 год. Важливо вироблення умовного рефлексу на сон – відхід до сну та пробудження в один і той же час. Перед сном доцільна прогулянка на свіжому повітрі, вечеряти слід за 1,5–2 год. до сну. Також йеобхідно створити сприятливі умови для сну: тишу, темряву або напівтемряву, чисте повітря та зручне ліжко, температура повітря повинна бути не вищою за 17–18 °С.

Наступний розділ:

Основи психогігієни


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загартування сонцем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем
  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання